Лондон – Британські політичні партії разом з виборцями вже розпочали активну підготовку до проведення дострокових парламентських виборів 12 грудня. Саме це рішення прем’єра-консерватора Бориса Джонсона було схвалене британським парламентом у вівторок, 29 жовтня. Вперше з 1923 року Сполучене Королівство голосуватиме на передріздвяних виборах. Ці дочасні вибори, на загальну думку, будуть чи не найбільш запеклими і непередбачуваними у сучасній історії Великої Британії. І у центрі усього цього буде «Брекзит», який, власне, і призвів до потреби обирати новий парламент, який врешті або успішно завершив би процес виходу Британії з Європейського союзу, або видозмінив «розлучення» Лондона з Брюсселем, чи взагалі скасував би «Брекзит».
Прем’єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон вже заявив, що цілковито готовий до «епохальної битви» на дострокових виборах 12 грудня. Керівник британського уряду сподівається, що голосування на виборах надасть йому новий і чіткий мандат на остаточне «розлучення» Сполученого Королівства з Євросоюзом і водночас виведе британський парламент з глухого кута, пов’язаного з «Брекзитом».
На думку як фахівців-політологів, так і пересічних британських виборців, дочасні передріздвяні вибори мають стати одними з найбільш заплутаних і такими, що їхній результат надзвичайно важко спрогнозувати, з усіх виборів, які тільки знала сучасна історія Великої Британії. І тут на поверхню виходить також і головна причина проведення цих грудневих виборів у Британії за майже останні 100 років – «Брекзит».
Специфічність цих виборів у Сполученому Королівстві полягає ще й у тому, що за нинішніх обставин традиційні виборчі преференції глибоко поділеного за класовою системою британського суспільства відсуватимуться дещо на другий план, а саме ставлення до «Брекзиту» відіграватиме першочергову роль, кажуть експерти. У цьому і полягатиме корінна відмінність цих британських виборів від усіх решти.
Провідні політичні партії вже запустили двигун передвиборчої кампанії, щойно вляглися пристрасті у Вестмінстері, пов’язані з голосуванням за пропозицію прем’єра Джонсона щодо проведення позачергових виборів.
Консерватори при владі, натхнені ідеєю обрання більш «слухняного» парламенту, одразу ж підняли над головами гасло, у якому заприсяглися виконати волевиявлення мільйонів британців, які проголосували за вихід з ЄС на референдумі 2016 року. Прем’єр Джонсон заявив, що вибори мають відкрити для Британії шлях уперед, а також дати можливість консервативному керівництву країни виконати те, чого, на його думку, прагнуть британці.
Твіт: «Давайте поведемо нашу країну вперед і виконаємо те, що наш народ розглядає як пріоритет», – прем’єр-міністр Борис Джонсон:
Провідник опозиційних лейбористів Джеремі Корбін висловив переконання, що дочасні вибори надають унікальну, за його словами «єдину у житті» нагоду змінити країну на краще. Будучи свідомим того, що консерватори і надалі помітно випереджають лейбористів у опитуваннях британських виборців, Корбін, втім, щиро сподівається, що його заклик до зміни «статусу-кво» у країні привабить симпатії електорату, надавши лейбористській партії шанс трансформувати Сполучене Королівство, приділивши увагу широким верствам населення, а не лише окремим його групам.
Твіт: «Загальні вибори постають єдиним шансом цього покоління здійснити реальні зміни у суспільстві. Лейбористська партія трансформує нашу країну, оголосивши війну приватним інтересам, які стримують розвиток людей, а також забезпечить, аби жодна громада не була забутою», – провідник британських лейбористів Джеремі Корбін:
Дві менші політичні партії, які, втім, останнього разу отримали помітну прихильність виборців, а саме Ліберально-демократична партія та Шотландська Національна партія, вбачають у дострокових виборах чудову нагоду ще раз запитати людей щодо того, чи вони хочуть, аби «Брекзит» таки відбувся.
Лідер ліберал-демократів Джо Свінсон заявила, що дочасні вибори постають найкращою нагодою для того, аби обрати уряд, який би врешті зупинив «Брекзит»:
Твіт: «Прем’єр Джонсон здобув результат голосування за вибори 12 грудня. Прем’єр Джонсон хоче довести «Брекзит» до кінця, тоді як ЄС надав ще одне подовження. Однак багато таких партій, як Ліберально-демократична, які планують взагалі скасувати «Брекзит»:
На думку лідера Шотландської національної партії і першого міністра Шотландії Ніколу Стерджен, дострокові загальні вибори постають ідеальною нагодою для Шотландії провести ще один референдум з питання здобуття незалежності. Стерджен відверто заявила, що перемога Шотландської національної партії стане очевидною і непереборною вимогою права Шотландії обирати своє власне майбутнє.
Твіт: «Шотландська національна партія – проти «Брекзиту» і бажає бачити Шотландію незалежною країною у рамках Євросоюзу. Ця партія виступає проти «Брекзиту» без угоди і підтримає другий референдум. Вони також проти угоди прем’єра Джонсона про вихід Британії з ЄС»:
Партія відвертих апологетів виходу Британії з ЄС – «Партія Брекзиту» під проводом британського політика Найджела Фаража з ентузіазмом відгукнулась на новини про проведення дочасних виборів 12 грудня. Фараж висловив у соціальних мережах свою щиру радість, зазначивши, що, на його думку, «вихід з глухого кута врешті знайдений і «Брекзит» має реальні шанси на успіх».
Хто з ким буде дружити і проти кого
Наразі, якщо споглянути без емоцій з реальним розрахуванням сил і позицій у плані можливого успіху тієї чи іншої політичної сили на дострокових виборах у Британії, виходить, що жодна з британських партій не має потужних шансів на здобуття парламентської більшості внаслідок виборів 12 грудня. А все це означатиме, що партії майже напевно вестимуть активні переговори щодо створення урядової коаліції.
Хоча принагідно варто також зазначити, що вже на початку передвиборчої кампанії провідники партій присягаються, що не вступатимуть до жодних коаліцій зі своїми політичними опонентами.
Але варто пригадати, що ті ж таки консерватори вже вступали до коаліції з ліберал-демократами у минулому.
Однак, беручи до уваги їхні нинішні діаметрально протилежні погляди на «Брекзит», цю можливість доволі важко собі уявити. Втім, прем’єр Джонсон міг би укласти союз з «Партією Брекзиту» Найджела Фаража, якщо «брекзитівці» відвоюють на виборах достатньо місць у лейбористів. Цей альянс майже напевно значитиме жорсткий «Брекзит», і ба навіть виведення країни з ЄС без жодної угоди ще перед крайнім терміном, погодженим ЄС – 31 січня 2020 року.
Природними союзниками лейбористів можуть бути ліберал-демократи та шотландські націоналісти. Але обидві з цих «союзницьких» партій бажали б змінити підхід лейбористів до «Брекзиту».
Водночас, що можна напевно передбачити, це, власне, повну непевність у тому, з ким, за яких умов і обставин вестимуть коаліційні переговори ті, хто здобуде більшу кількість голосів на дострокових виборах 12 грудня у Сполученому Королівстві. Ясна річ, що інтрига лише загострюватиметься.
