«Підласа-гейт»: «конфлікт інтересів», бізнес-зв’язки і боротьба з «майданчиками Яценка»

Роксолану Підласу, депутатку від «Слуги народу» та співавторку законів щодо регулювання малого бізнесу, звинувачують у конфлікті інтересів. На думку окремих депутатів, Підласа як підприємець отримувала платежі від тих, хто нині може мати зиск від написаних нею законів. Сама депутатка звинувачення спростовує і пояснює, що на неї тиснуть через її боротьбу з так званими «схемами Яценка» щодо оцінювання майна, які вже спровокували скандал і розкол у фракції «Слуга народу». Радіо Свобода зібрало найважливіше, що відомо про цей конфлікт, та опитало його сторони.

Депутатка від «Слуги народу» Роксолана Підласа, лідерка міжфракційного об’єднання «За ФОП», яка є співавтором законів про касові апарати 1053-1 та про кешбек 1073, має у цій сфері конфлікт інтересів: це стверджують, зокрема, народний депутат попереднього скликання Борислав Береза та чинна депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна.

За їхніми словами, до депутатства Роксолана Підласа і сама була фізичною особою-підприємцем (ФОП), паралельно працювала в уряді радником і при цьому отримувала кошти від громадської організації, засновниками якої є дві компанії: одна з них опікується розробкою програмного забезпечення для касових апаратів, а інша – пов’язана з чинним головою Державної податкової служби Сергієм Верлановим.

Простий збіг чи конфлікт інтересів?

Борислав Береза написав про ці зв’язки, які він вважає конфліктом інтересів, у своєму «Телеграм»-каналі.

«Отримала ця «слуга», коли була ФОПом, 540 456 гривень від «Фонду підтримки реформ в Україні», які вона вказала як дохід від підприємницької діяльності. (...) Тільки є одне але. Власниками цієї ГО є дві структури: юридична фірма «Саєнко Харенко» і «Науково-виробниче та комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВО». Те, що в «Саєнко Харенко» працював за сумісництвом Сергій Верланов, який сьогодні обіймає посаду голови Державної податкової служби – це, звичайно, збіг. А ось те, що саме ТОВ «ЕКВО» є розробником пакета ПО (програмного забезпечення – ред.) для касових апаратів – на збіг не тягне. Чи тягне?», – пише ексдепутат.

Пізніше у розмові з Радіо Свобода Борислав Береза наголосив, що подібні зв’язки між депутатами та потенційними вигодоотримувачами від їхніх законопроєктів означають, що в Україні зберігаються нинішні корупційні «схеми» та створення нових.

«Наприклад, ми всі знаємо про «схему Антона Яценка», через яку ми всі сплачуємо близько мільйона гривень щодня на його «прокладку». Колись це був «обмін» уряду Гройсмана на голоси, які надала «група Яценка». Зараз ми бачимо, як це (створення схем) продовжується, але вже зі «Слугою народу», – зауважив Борислав Береза.

Зі свого боку депутатка від «ЄС» та член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна говорить не лише про зв’язок Роксолани Підласої з конкретними компаніями, яким вигідне запровадження касових апаратів для малих підприємців. На її думку, викликає запитання й минула діяльність депутатки у статусі ФОП.

«Судячи з декларації пані Підласої, у 2018 році вона отримувала доходи і як підприємець, і як радник міністра економічного розвитку і торгівлі України. На сайті ж МЕРТу зазначено, що радником міністра вона була призначена в грудні 2017 року. Якою ж підприємницькою діяльністю паралельно займалася ця особа? З урахуванням її функцій у МЕРТ – висвітлення позиції міністерства при спілкуванні з представниками ЗМІ та на публічних заходах – здогадатися нескладно. (…) Фактично в 2018 році пані Підласа була і ФОПОм, і працівником міністерства», – пише Южаніна.

Вона зазначає, що формально це не заборонено: у 2016 році радників міністрів вивели з-під дії закону України «Про державну службу».

У коментарі Радіо Свобода Ніна Южаніна зауважила, що її «здивував моральний бік цієї справи».

«Отримувати на «третій групі» (платників єдиного податку – ред.) понад 500 тисяч гривень на рік – це виглядає як оплата, яка дозволила оптимізувати нарахування на фонд заробітної плати, яку їй виплачували як такий дохід. Коли говорять, що через «третю групу» оптимізуються витрати на нарахування (на зарплати – ред.), то ось вам приклад, що цим користувалися навіть ті люди, які зараз нібито борються з такими явищами», – уточнила Южаніна Радіо Свобода.

Днями звинувачення щодо недоброчесності Роксолани Підласої пролунали й від заступника голови «податкового» комітету, депутата від «Слуги народу» Олександра Дубінського.

Що зі сказаного відповідає дійсності, що – ні? Які з моментів, озвучених опонентами Підласої, дійсно є порушеннями закону, які – не є?

Щоб знайти відповіді на ці запитання, Радіо Свобода зібрало інформацію із відкритих джерел та звернулося за коментарем до самої Роксолани Підласої.

На думку депутатки, її намагаються зробити фігуранткою скандалу не через минулу діяльність у статусі ФОП чи касові апарати. Причина – у тому, що вона та ще низка колег ведуть боротьбу зі схемами збагачення фірм-прокладок на оцінюванні майна, стверджує Підласа: «Я пов’язую це з зовсім іншою причиною. Бо цей скандал збігся в часі з іншим скандалом – довкола голосування у «фінансовому» комітеті Верховної Ради за законопроєкти 2047 та 2047-1. Я є одним із відстоювачів ліквідації так званих «майданчиків». Можливо, мій законопроєкт 2047 просто комусь заважає».

Також Роксолана Підласа висловилася з приводу можливих мотивів декого з її колег, які висувають їй звинувачення: «В мене є підозра, що пані Южаніній, за допомогою якої у 2017 році запроваджувалися ці «майданчики», трошки не подобається, що тепер їх хочуть прибрати. Але це лише моє припущення: я нікого не звинувачую, на відміну від колег».

Роксолана Підласа зізналася Радіо Свобода, що їй відоме прізвище головного ініціатора роздмухування скандалу щодо неї. Однак вона відмовилася називати цю особу/осіб у коментарі, оскільки через це може «завтра ж отримати заяву про наклеп».

Тема «електронних майданчиків» або ж фірм-прокладок, які отримують свою частку оплати за оцінювання майна в Україні, вийшла в головні теми українських медіа після того, як частина депутатів «фінансового» комітету, зокрема і низка депутатів від «Слуги народу», відмовилася голосувати за скасування цієї фінансової схеми. А опоненти звинуватили їх у отриманні за це фінансової винагороди від депутата Антона Яценка. З яким, за даними розслідування «Наших грошей», фактично пов’язані всі чотири «майданчики».

Алгоритм, за яким недержавний «електронний майданчик» отримує свою частку з кожного оцінювання майна в державі, українські медіа вже назвали «схемами Яценка».

Водночас Антон Яценко у своєму коментарі запевнив Радіо Свобода, що не має жодного стосунку до подібних схем.

«Уже понад рік про мене поширюють усілякий бруд. І ні до яких фірм я стосунку не маю, звісно», – парирував Яценко.

Але повернімося до кейсу Роксолани Підласої. Радіо Свобода наводить тези всіх звинувачень, які зараз лунають на її адресу, та її відповідь на кожен із закидів.

У чому звинувачують Підласу?

• «Отримання на рахунок ФОП півмільйона гривень від «Фонду підтримки реформ в Україні» під час роботи радником міністра економічного розвитку і торгівлі».

Відповідь Підласої: «Така практика існує в багатьох міністерствах. Це легко погуглити. Міністерство інфраструктури, Мінфін, а також є Офіс підтримки реформ при Кабміні. Там працюють десятки людей насправді. І всі вони отримують зарплату через громадську спілку «Фонд підтримки реформ в Україні». (…) Вони платять з мультидонорського аккаунту, на який потрапляють кошти ЄБРР, Євросоюзу та окремих країн ЄС».

• «Отримання фактичної зарплатні на рахунок ФОП».

Відповідь Підласої: «У мене були й інші замовники. Це не були трудові відносини. Це була оплата за консультаційні послуги. Це – не зарплата».

• «Знайомство та бізнес-зв’язки з чинним головою Державної податкової служби Сергієм Верлановим».

Відповіді Підласої: «З Верлановим я познайомилася минулого тижня (розмова відбулася 24 жовтня – ред.) на ТРК «Україна» у програмі «Шустер». Це був перший раз, коли я його бачила».

«Коли я працювала в Американській торговельній палаті, ми не були знайомі. Верланов представляв одну із компаній-членів палати, чи не так? Він не був співробітником палати».

• «Конфлікт інтересів: статус ФОП і водночас робота радником міністерства».

Відповідь Підласої: «Ми консультувалися з юристами Міністерства (економічного розвитку й торгівлі). І вони сказали, що немає ніякого конфлікту інтересів. Радник міністра – це не посада державної служби. Він не має ніяких повноважень, окрім як консультування міністра».

• «Конфлікт інтересів: депутатка, яка нині готує законопроєкти про касові апарати, в минулому отримувала кошти від ГО, компанія-засновник якої розробляє програмне забезпечення для касових апаратів».

Відповідь Підласої: «Засновниками (громадської організації – ред.) дійсно є дві юридичні фірми. Але юридичні фірми не розробляють програмного забезпечення, це дурниці. Окей, може, якась фірма зі схожою назвою і розробляє… Але є інформація у публічному доступі: Державна податкова служба розробляє додаток до програм РРО (реєстраторів розрахункових операцій, або ж касових апаратів – ред.), який буде надаватися всім безкоштовно. ДПС працює з вісьмома фірмами. І з-поміж них навіть немає фірми «ЕКВО». Тобто – це абсолютний фейк».

Підласій платило ГО, за яким стоять найбагатші юридичні фірми країни, головний податківець та заступник голови АП Порошенка?

Радіо Свобода зібрало з відкритих джерел інформацію про Роксолану Підласу, зокрема і про бізнесові зв’язки та знайомства, які критики депутатки вважають конфліктом інтересів.

• Роксолана Підласа кілька років бере участь у впровадженні економічних реформ в Україні як експерт. Так, чинний голова Державної митної служби Максим Нефьодов, один з головних авторів системи електронних закупівель «ПроЗорро» говорить, що ця система запрацювала завдяки зусиллям багатьох людей, серед яких і Роксолана Підласа. Він виклав у соцмережі спільне фото з усіма «батьками» «ПроЗорро», де Росколана Підласа стоїть праворуч від нього.

  

  
  Депутатка є співавтором останнього закону щодо вдосконалення публічних закупівель.

• Роксолана Підласа є засновником міжфракційного об’єднання «За ФОП», яке, зокрема, виступає за збільшення річного ліміту доходів для ФОП «третьої групи». Пані Підласа була ФОПом саме третьої групи, доки не стала народним депутатом.
• Як ФОП вона отримала у 2018 році «дохід від підприємницької діяльності» – 540 тисяч 456 гривень від «Громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні», свідчить її декларація.
• «Фонд підтримки реформ в Україні», відповідно до реєстрів юридичних осіб, має двох засновників: київська юридична фірма «Саєнко Харенко» та ТОВ «ЕКВО», так само з київською адресою.

Її основна спеціалізація – «діяльність у сфері права». Проте додаткові спеціалізації – це створення програмного забезпечення, комп'ютерне програмування та надання інших інформаційних послуг. Чи йдеться про програми саме для касових апаратів – наразі невідомо.

Насправді в Україні є три компанії з такою назвою. Друга – «Адвокатське об’єднання юридична фірма «ЕКВО» – має ту ж адресу та тих самих засновників, що й перша.

Але Борислав Береза та інші критики Підласої вказують на її зв’язок зовсім з іншою компанією – НВП ТОВ «ЕКВО», зареєстрованою в Харкові, з іншими кінцевими власниками. Її основний вид діяльності – розробка програмного забезпечення. Зокрема, вона розробляла програми для харківських замовників, наприклад, для ХНЕУ імені Кузнеця.

Однак насправді ця компанія-«тезка» не має жодних видимих зв’язків з ГО, яка оплачувала послуги ФОП Підласа.

ТОВ «ЕКВО» і юридична фірма «Саєнко Харенко» є одними з найуспішніших юридичних фірм в Україні: зокрема, вони входять до десятки найбільших платників податків у юридичному секторі, свідчать дані Державної фіскальної служби за останні кілька років.

• Одна з засновників ТОВ «ЕКВО» – Анна Бабич. Розслідування «Наших грошей» виявило, що вона є цивільною дружиною Олексія Філатова, який з липня 2014 року працював заступником голови Адміністрації п'ятого президента України Петра Порошенка.

Розслідування «Бігус.Інфо» засвідчило, що Філатов не вказував цивільну дружину в декларації, а її компанія тим часом успішно працювала з державними відомствами та компаніями, серед яких – Антимонопольний комітет та НАК «Нафтогаз України».

Анна Бабич є фігурантом розслідування НАБУ про незаконне збагачення.

• Юридична фірма «Саєнко Харенко» має зв’язок з іншим високопосадовцем: голова нещодавно створеної Державної податкової служби Сергій Верланов був одним із партнерів компанії «Саєнко Харенко» у 2015-2018 роках. Офіційна біографія Верланова свідчить, що паралельно він очолював комітет з питань правової політики Американської торговельної палати в Україні у 2015-2017 роках.
• У 2015 році одночасно з ним там працювала Роксолана Підласа. Вона запевнила Радіо Свобода, що тоді не була знайома з Верлановим. Нині, за збігом обставин, і Роксолана Підласа, й Сергій Верланов опікуються податковою політикою. Перша – в законодавчій, другий – у виконавчій гілці влади.
• Роксолана Підласа як народна депутатка має лише двох помічників. Одна з них – Аліна Купріянчик – у минулому скликанні працювала помічницею народної депутатки Олени Сотник.

Поліграф, «хабарі по 30 тисяч доларів» та до чого тут Яценко

Звинувачення Роксолани Підласої в упередженості та в конфлікті інтересів лунають на тлі скандалу з відмовою частини депутатів «податкового» комітету підтримати законопроєкт, що ліквідує корупційні схеми під час оцінки об’єктів нерухомості.

22 жовтня голова «фінансового та податкового» парламентського комітету Данило Гетманцев повідомив, що представники президентської фракції не підтримали винесення на голосування проєкту закону (2047-Д), який пропонував запровадити прозору систему доступу до Єдиної бази нерухомості і скасувати монополію чотирьох майданчиків-посередників. Депутати «СН» дали лише 5 голосів з 11 можливих: «Решта членів фракції проголосували проти або утрималися. Вважаю це помилкою, яку складно пояснити».

23 жовтня Спеціалізована антикорупційна прокуратура України відкрила кримінальне провадження про отримання неправомірної вигоди народними депутатами.

За даними ЗМІ, 11 представників фракції партії «Слуга народу» – членів парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики нібито отримали по 30 тисяч доларів США неправомірної вигоди за голосування проти законопроєкту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості на засіданні комітету Верховної Ради.

Під час засідання комітету «антисхемний» законопроєкт підтримали: Данило Гетманцев, Мар’ян Заблоцький, Олег Устенко, Олександр Сова, Олександр Ковальчук (всі від «Слуги народу»), Галина Васильченко та Ярослав Железняк (обидва від «Голосу»). Роксолана Підласа, яка представляє «економічний комітет» парламенту, брала участь у розробці цього законопроєкту. Але головним його ідеологом вона називає Гетманцева.

Не підтримали законопроєкт: Олексій Ковальов, Олександр Дубінський, Олег Марусяк, Анастасія Ляшенко (всі від «Слуги народу»), а також позафракційний Ігор Палиця та Ніна Южаніна (від «ЄС»).

Утрималися, не голосували або не прийшли на засідання – Олексій Леонов, Юлія Діденко, Ольга Василевська-Смаглюк, Анна Колісник, Олег Воронько, Андрій Холодов, Елла Рєпіна, Ірина Алахвердієва, Дар’я Володіна, Вікторія Кінзбурзька та Євген Петруняк (всі від «Слуги народу»), Юрій Солод, Тарас Козак та Ігор Абрамович («ОПЗЖ»), Ольга Бєлькова і Андрій Ніколаєнко («Батьківщина»), а також позафракційні Олександр Герега, Олег Кулініч і Роберт Горват.

Усі члени комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики повинні пройти перевірку на поліграфі, заявив після цього інциденту президент України Володимир Зеленський у Facebook.

За його словами, чесне та неупереджене розслідування має зняти всі питання і дати відповіді, «хоч би якими гіркими вони були».

«Якщо підозри виправдаються, ми з такими депутатами попрощаємось», – обіцяє Зеленський.

Депутат від фракції «Голос» і перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заперечує інформацію про те, що представники депутата Антона Яценка могли пропонувати гроші задля «правильного» голосування за законопроєкт 2047-Д усім членам цього комітету, а не лише нібито «слугам». Про це він заявив у коментарі проєктові Радіо Свобода «Ньюзрум».

«Це, як мінімум, нелогічно та неможливо. До мене і до моєї колеги (Галини Васильченко – ред.) не звертались із такими пропозиціями, але якби ми дізнались про такі факти, якби до нас хтось звернувся, ми б про це дуже голосно говорили і зробили б із цього скандал», – наголосив Железняк.

При цьому він припускає, що у Антона Яценка справді міг бути інтерес до голосування за згаданий законопроєкт, але, за словами Железняка, Яценко не приходив особисто на комітет.

«Можливо, він працював якимись іншими методами», – припускає депутат від «Голосу».

Після провального голосування 18 жовтня члени «фінансового» комітету, як стверджує він, одразу ж ухвалили рішення про доопрацювання законопроєкту 2047-Д.

Сам документ, за словами депутата, передбачає ліквідацію так званих «оціночних майданчиків», що мають додаткову функцію оцінювання майна.

За його словами, нині наявні «майданчики» нічого, «окрім корупційної складової», не мають.

Депутатка з фракції «Європейська солідарність» та член парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна сумнівається у ймовірному грошовому підкупі депутатом Антоном Яценком членів цього комітету, але не відкидає ймовірності його іншого впливу на депутатів. Про це вона заявила у коментарі Радіо Свобода.

«Не хочу в цій частині нічого коментувати, тому що мені здається що цього (пропозиції грошей – ред.) точно не могло відбутися. Але диму без вогню, напевно, не буває: не в частині грошей, а в іншій частині», – наголосила Южаніна.

Водночас вона повідомила, що не розуміє, чому історія з голосуванням комітету за законопроєкт 2047-Д (про ліквідацію «майданчиків») вийшла за його межі та спровокувала корупційний скандал.

«Здається, це було зроблено кимось недумаючим або щоб нашкодити комусь із колег. Не знаю, які були мотиви, але це точно нездорова людина. Мені здається, що це все проблема, породжена якоюсь особою, яка цинічно зробила наклеп на своїх колег. Не хочу заступатися ні за кого, але якщо когось звинуватили, не бачачи і не знаючи точно, ну це взагалі некоректно», – вважає Ніна Южаніна.

Сама вона стверджує, що запропонувала під час скандального голосування «обов’язково послухати точку зору уряду» щодо «оціночних майданчиків».

Кейс звинувачень, який висувають депутатці Роксолані Підласій та іншим ідеологам законопроєкту 2047-Д щодо ліквідації схем, напряму пов’язаний з вигодоотримувачами від цих схем. Таку думку висловлює частина експертів. Зокрема, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін написав про це у соцмережах.

«Схема витягає з українців один мільйон гривень на день. За подарований «Слугами» час Тоша (депутат Антон Яценко – ред.) потовстів на більш ніж мільйон доларів. Тож прикупляти собі «слуг» він може хоч щомісяця. Ще й на кампанію проти авторів (законопроєкту) 2047 грошей вистачає. До речі, обливаючи Роксолану Підласу брудом, Дубінський знову облажався, сплутавши кампанії. Розкажіть йому хтось нарешті про код ЄДРПОУ»,– написав Шабунін у Facebook.