Українські морські прикордонники: що контролюють і як

Під час анексії Російською Федерацією півострова Крим Україна не втратила жодного прикордонного корабля. Корабельно-катерний склад Морської охорони Державної прикордонної служби України (ДПСУ), що до березня 2014-го дислокувався в Керчі та Балаклаві, вчасно був виведений до Одеси та Бердянська, потім із Бердянська до Маріуполя. Як за останні понад 5 років змінилися – кількісно та якісно – спроможності вітчизняних морських прикордонників? Яку ділянку морського кордону вони нині контролюють, а скільки морських миль тимчасово залишаються неконтрольованими? Радіо Свобода поспілкувалося з кримчанином, який торік очолив Одеський загін Морської охорони ДПСУ.

Крим для капітана 1 рангу Романа Магери – мала батьківщина. Народився в Феодосії, а в Севастополі закінчив Інститут Військово-морських сил (пізніше виш став Академією ВМС ім. Нахімова, яку після окупації півострова Росією розформував Кабінет міністрів України – ред.). Рішення стати морським прикордонником зробив свого часу свідомо – тому що Морська охорона, як він каже, «частіше виходить у море, більш швидкісна й маневрена».

Близько 15 років Роман Магера прослужив у Керчі. Про події буремного 2014-го офіцер згадує:

– Ми дійсно вивели з Криму усі, без винятку, бойові одиниці Морської охорони, що дислокувалися в Балаклаві та Керчі. Навіть катери, що на той момент перебували на ремонтному обслуговуванні, оперативно спустили на воду та ввели до строю. Здійснили перехід морем: на початку березня 2014 року прикордонні кораблі Балаклавського загону прийшли до Одеси. Їх було 12.

На базі корабельно-катерного складу Керченського загону морської охорони було створено загін у Маріуполі, який дотепер виконує завдання в Азовському морі. Ним я командував до 2018 року, потім прийняв командування Одеським загоном морської охорони ДПСУ із зоною відповідальності з охорони кордону у Чорному морі та на річці Дунай.

– Це скільки миль державного морського кордону?

– У Чорному морі – 509 миль. Протяжність кордону річкою Дунай – 98 миль. Усе це є зоною відповідальності Одеського загону Морської охорони.

– А скільки морських миль через анексію Криму Росією Україна тимчасово не контролює?

– До тимчасово непідконтрольної території віднесено 413 миль морського кордону, в тому числі 290 – у Чорному морі, 97 – в Азовському та 26 миль Керченської протоки. Також Україною тимчасово не контролюються понад 15 тисяч квадратних миль її Виключної (морської) економічної зони (В(м)ЕЗ). До подій 2014 року площа В(м)ЕЗ України сягала 21 тисячі квадратних морських миль.

– Знаючи як військові уникають прямих відповідей стосовно чисельності – чи то особового складу, чи то одиниць озброєння – поставлю запитання інакше: тепер в Одеському загоні більше кораблів, ніж ті 12, що прийшли до Одеси понад 5 років тому?

– Звісно ж більше, адже кримські одиниці долучилися до тих, що несли службу в Одеському загоні й раніше. Фактично, відбулося об’єднання двох загонів морської охорони в один.

Разом з тим, від 2014 року дотепер Морська охорона поповнилась також трьома абсолютно новими швидкісними «малюками» проекту UMS-1000. Зрозуміло, що розподілені вони були до Маріуполя – на передові рубежі Азову.

Стосовно нашого основного, можна сказати, «історичного» корабельно-катерного складу, незважаючи на його поважний вік, ставлення та утримання бойових одиниць їхніми екіпажами є таким, що всі кораблі та катери в строю. Вони проходять модернізацію, оснащуються більш сучасними системами навігації, зв’язку та іншими, і здатні забезпечити охорону державного кордону у зоні відповідальності.

У поточному році в 10 разів зросло фінансування підтримання належної технічної готовності корабельно-катерного складу. Майже всі, розташовані в Одесі, кораблі пройшли ремонт. Так, вони не нові, але повністю технічно справні.

Щотижня до охорони державних рубежів в Азовському та Чорному морях і на річці Дунай Регіональне управління Морської охорони Держприкордонслужби залучає близько 20 одиниць корабельно-катерного складу. Вони несуть службу цілодобово – у складі корабельно-катерних тактичних груп або поодинці. Під час патрулювання та обстеження районів кожен корабель проходить понад 100 морських миль на тиждень.

– Як Морська охорона Держприкордонслужби, що є формуванням, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ, розділяє в морі зони відповідальності із Військово-морськими силами, що входять до структури Міноборони?

– Розділяємо не зони відповідальності, а, скоріше, завдання. Зокрема, українське законодавство передбачає, що тільки підрозділи морської охорони можуть здійснювати огляди суден, маломірних плавзасобів безпосередньо у морі. Ми – єдині, хто може вийти за територіальне море (прибережні морські води 12 морських миль завширшки від точки найбільшого виступу – ред.), висадити наші оглядові групи на будь-яке судно (крім військового корабля) або споруду, що розташована поза межами територіального моря або в ньому.

Взаємодіємо з ВМС в єдиному комплексі – в тому числі під час великих міжнародних навчань, скажімо, на «Сі Бризі».

– Чи є нагальними для морських прикордонників кадрові питання? От ви свого часу закінчили Севастопольський інститут Військово-морських сил. А де офіцерів-морських прикордонників готують нині?

– Кадрові питання, здається, нагальними будуть ще довго. Якщо матросів, старшин, фахівців корабельно-катерного складу для Морської охорони готують у навчальному центрі в місті Ізмаїл (Одеська обл.), то з офіцерами дещо складніше. В Академії Державної прикордонної служби, що у Хмельницькому, готують офіцерів-прикордонників сухопутних підрозділів. Державна прикордонна служба надала замовлення до Інституту ВМС, що працює на базі Одеської морської академії, стосовно підготовки офіцерів для нашого відомства. Але реально вони поповнять наш склад після 5 років навчання – це станеться у 2023 році.

Тим не менш, ми проводимо роботу серед наших, так би мовити, колег цивільних морських спеціальностей. Є досвід призову на військову службу фахівців штурманської справи, механіків, зв’язківців, які, маючи цивільну вищу освіту, вже під час служби проходили додаткову підготовку та отримали офіцерські звання.

Плідно і масштабно співпрацюємо із нашими іноземними партнерами зі США, Туреччини, Грузії, Румунії з підготовки наших кадрів, підвищення рівня кваліфікації та обміну досвідом. Адже хто хоче – той шукає способи.