Президента України Володимира Зеленського збезчестила на батьківщині публікація стенограми його телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом, а сам він відчуває на собі нещадність Трампа, пише німецьке видання Frankfurter Rundschau. Петро Порошенко захищає Меркель від критики Трампа, але критикуючи свого наступника, Порошенко може наразитися на небезпеку, звертає увагу видання Politico. Україна – не «the Ukraine», як часто її називають на Заході у невизначеній формі з артиклем «the», наголошує автор статті у Washington Post, розвінчуючи міфи довкола України, яка знову перебуває в центрі уваги міжнародних видань
Володимир Зеленський не скупився на слова захоплення на адресу американського президента, пише німецький журналіст Штефан Шолл у статті під назвою «Зеленський відчув на собі нещадність Трампа». «Ми хочемо створити новий формат, новий тип управління. І в цьому також ви для нас великий учитель», – цитує німецьке видання слова Зеленського під час зустрічі з Трампом. Як зазначено у статті, українську громадськість особливо вразили висловлювання власного глави держави.
«У розмові Трамп привітав Зеленського з перемогою на виборах, нагадавши йому, що США допомагають Україні набагато більше, ніж Європа. Зокрема, Анґела Меркель, за його словами, довгий час говорить про Україну, але нічого не робить для неї. «Ви абсолютно маєте рацію. Ви маєте рацію не на 100, на 1000 відсотків», – вторив Трампові 41-річний Зеленський», – цитує українського лідера автор статті. Далі він наводить слова колишнього українського посла Романа Безсмертного, які той висловив в інтерв’ю порталу liga.net: «Лестощі українського президента, розкидування звинуваченнями і оцінками дуже неприємні». На думку Безсмертного, «погано говорити про третіх осіб є абсолютно неприпустимим у дипломатії».
«Коли Трамп завів розмову про важливе для нього розслідування проти Байдена, Зеленський став гаряче запевняти Трампа в тому, що його новий прокурор займеться цією справою. «Новий генеральний прокурор буде на 100 відсотків моєю людиною», – цитує видання Зеленського. Це висловлювання було особливо погано сприйняте в Києві, оскільки воно «викриває брехливість заяв Зеленського» про те, що він нібито хоче реформувати систему правосуддя і покласти край залежності генеральної прокуратури від президента.
«Але це в першу чергу міжнародний скандал, – цитує німецьке видання Олексія Мельника, експерта із зовнішньої політики і безпеки з Українського центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова. – У внутрішній політиці Зеленський користується зараз занадто великою підтримкою, щоб всерйоз потрапити в скрутне становище».
Сам Зеленський, як резюмує Frankfurter Rundschau, не радий публікації своїх реплік. «Я просто думав, що вони (американці) опублікують свою частину», – поскаржився він перед журналістами на адресу Білого дому. «Я особисто вважаю, що дзвінки між президентами незалежних держав іноді не варто оприлюднювати».
Відтак і Зеленський мав змогу відчути, наскільки мало уваги Дональд Трамп приділяє чутливості українського глави держави, пише німецьке видання.
«Порошенко захищає Меркель від критики Трампа» – із таким заголовком вийшла стаття у виданні Politico.
Колишній президент України Петро Порошенко 26 вересня спростував критику Німеччини, висловлену його наступником Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом, який заявив, що Берлін не зробив достатньо, щоб допомогти захистити Україну від Росії.
За словами Порошенка, санкції, що карають Росію за її військову агресію в Україні, були б неможливими без допомоги канцлера Німеччини Анґели Меркель, а також [колишнього] президента Франції Франсуа Олланда та його наступника Емманюеля Макрона.
«Підтримка, яку надав ЄС, безпрецедентна», – написав Порошенко.
Видання нагадує цитати розмови в Нью-Йорку на Генасамблеї ООН між президентами України і США. «Німеччина майже нічого не робить для вас», – сказав Трамп. – «Усе, що вони роблять, – це розмови, і я гадаю, що ви повинні у них справді про це запитати. Коли я говорив з Анґелою Меркель, вона говорить про Україну, але ж вона нічого не робить. Багато європейських країн так само. Я думаю, що це те, на що варто звернути увагу, але Сполучені Штати були дуже-дуже добрими щодо України».
Із 2014 року ЄС і європейські фінансові інститути мобілізували пакет грантів і позик Україні на суму понад 15 мільярдів євро (16,5 мільярда доларів США), – мовиться у статті.
Видання також звертає увагу на те, що Порошенко залишається активним в українській політиці як депутат Верховної Ради та лідер партії, суперницької до президентської. Порошенко мав добрі стосунки з Меркель, коли був президентом, але критикуючи свого наступника, Порошенко може наразитися на небезпеку, справляючи враження, що він прагне отримати політичні зиски від того, що Україна потрапить у вирій політичної боротьби в США.
Автор статті у Washington Post – на тлі активного обговорення теми України в міжнародній пресі – розвінчує міфи про Україну.
Серед іншого Ніна Янкович, співробітниця Центру Вілсона у Вашингтоні, наголошує: громадянської війни немає, корупція в Україні стає меншою, і це не «the Ukraine» – як часто називають на Заході Україну у невизначеній формі з артиклем «the».
За словами дослідниці, яка також нагадує про обставини скандалу довкола розшифровки телефонної розмови президентів Трампа і Зеленського, «поки розпочнеться процес імпічменту щодо скандалу, Україна – і дезінформація довкола неї – й надалі залишатиметься основою новин». Вона звертає увагу на те, що багато американців – у тому числі Дональд Трамп та його адвокат Рудольф Джуліані – регулярно називають Україну застарілою назвою: «the Ukraine».
Це правда, що Українську Радянську Соціалістичну Республіку в англійській мові широко називали у невизначеній формі, але вже тоді цей термін був скороченим. Вибір такого перекладу, каже автор, має геополітичні наслідки. Російською мовою слово «Україна» означає «окраїна» і вживається з прийменником «на». Використання фрази «на Україні» для опису суверенної держави Україна російською мовою є принизливою. Але навіть якщо ви ігноруєте мовознавство, офіційна назва – Україна. Її повинні використовувати лідери, журналісти та фахівці, – наголошує автор статті.
У публікації також наводяться аргументи, чому не можна робити висновок, що «кримчани хочуть бути частиною Росії», що «Україна веде громадянську війну», що «Україна безнадійно корумпована» і, щодо теми обговорення протягом останніх днів, що «Джо Байден лобіював звільнення прокурора від імені сина». «Лобіюючи звільнення [генпрокурора Віктора] Шокіна, Байден притягнув більше уваги до свого сина. Він чинив тиск на Україну, щоб стримати корупцію, не сприяючи цьому».
