Чотириденний візит Зеленського до США: чого очікувати Україні?

Участь у 74-й Генеральній асамблеї ООН, зокрема – у Саміті щодо цілей сталого розвитку, а також – зустріч із президентом США Дональдом Трампом та з іншими іноземними лідерами, а також із представниками американського бізнесу. Такою є програма візиту до Сполучених Штатів президента України Володимира Зеленського, який розпочався 23 вересня. Які наслідки матиме ця поїздка для України та для її відносин зі Сполученими Штатами зокрема, особливо – в контексті протистояння між Трампом та його головним конкурентом на виборах президента США 2020 року, кандидатом від демократів Джозефом Байденом? Частина експертів визнає, що Україна та її лідер опинилися поміж Сциллою та Харибдою та що простого виходу із ситуації немає; частина – закликає не надто переоцінювати значення першого візиту Зеленського до США.

Президент України Володимир Зеленський протягом 23–26 вересня​ перебуватиме з робочим візитом у Сполучених Штатах, повідомляє сайт глави держави.

Зеленський виступить із промовою під час загальних дебатів сесії Генасамблеї ООН, візьме участь у саміті щодо Цілей сталого розвитку, а також проведе декілька зустрічей у Нью-Йорку: з президентом США Дональдом Трампом, з лідерами інших іноземних країн, з представниками американських ділових кіл, а також з українською та єврейською громадами США.

Генеральна асамблея ООН традиційно є майданчиком, на якому представники всіх держав можуть озвучити свої позиції з найважливіших питань – так, щоб їх почули іноземні колеги та процитували світові медіа. Що передовсім намагатиметься донести Зеленський до світу?

Теми візиту: від російської окупації до… американських інвестицій

Президент України розповість, як держава змінюється та чого чекати від неї найближчим часом, зазначив в інтерв’ю «Лівому берегу» радник Зеленського Андрій Єрмак, який брав участь в організації цього візиту.

«Президент виступатиме на Генеральній асамблеї, де він буде нести світу меседжі щодо місця України в світовому співтоваристві, про нашу позицію, як ми збираємося розвиватися, боротися з корупцією, що буде з нашою внутрішньою політикою», – каже Єрмак.

Генасамблея ООН є міжнародним майданчиком, за допомогою якого Україна може вкотре привернути увагу світу до окупації частини своїх територій Росією, наголосила в коментарі Радіо Свобода заступник голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді та заступник керівника парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

«Головна мета України на Генасамблеї ООН (зокрема, ідеться і про виступ президента Володимира Зеленського) – привернути увагу світу до війни на Сході України, до ситуації в окупованому Криму, щоб це не пішло із фокусу Західного світу та його політики. Окрім зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, у президента України заплановано ще низку зустрічей, зокрема – з прем’єр-міністрами Італії та Чехії. Це будуть короткі зустрічі, на яких можна буде нагадати позиції України або озвучити якісь пропозиції для майбутніх двосторонніх зустрічей. Також серед планів – зустрічі з представниками високотехнологічних компаній та з потенційними інвесторами».

Водночас Євгенія Кравчук виключає можливість того, що дії та заяви української делегації можуть якимось чином пом’якшити позицію України щодо Росії.

«Володимир Зеленський і під час попередніх візитів (зокрема – до Франції) чітко висловлював свою позицію: доки з боку Росії не буде досягнуто достатнього прогресу – не може бути жодної мови щодо послаблення санкцій. В нас на порядку денному і продовження обміну (багато українців утримуються в ОРДЛО та в Російській Федерації), і виведення російських військ – статус-кво в цих питаннях не змінився».

Зовнішньополітичні заяви Зеленського щодо російської агресії мають бути чіткими, щоб світ підтримував позицію України, а не Росії, попереджає політолог Олеся Яхно.

«Потрібні чіткі позиції навіть у дрібніших, конкретних питаннях. Наприклад, коли йдеться про необхідність виконання Росією рішень міжнародних судів. Проте навіть всередині країни ми не знаємо чіткої позиції нової влади: згадаймо лишень суперечливі заяви урядовців про «формулу Штайнмаєра», – констатує експерт.

Ще однією важливою темою візиту Зеленського до США є економічне партнерство між двома країнами та залучення в Україну американських інвестицій, повідомив Андрій Єрмак.

«Ми дуже хочемо, щоб відносини зі Сполученими Штатами стали ще кращими, щоб ми стали стратегічними партнерами в самому повному розумінні цього слова. Перетворилися з країни, яка зацікавлена в підтримці та допомозі, в партнера з економічної точки зору. В нас є цікаві для інвесторів проекти в галузі інфраструктури та енергетики, в тому числі двосторонні, тристоронні з іншими країнами: Польщею, Словаччиною. Наша IT-галузь працює з найбільшими бізнесами, банками, логістичними компаніями по всьому світу, в тому числі в США», – наголошує радник Зеленського. На його думку, український президент зможе переконати іноземний бізнес, що Україна стає державою зі «зрозумілими правилами гри».

Між тим, приїзд Володимира Зеленського до Генасамблеї ООН та можлива зустріч з президентом США Дональдом Трампом відбувається на дуже тривожному тлі: набирає обертів протистояння між Трампом, який претендує на другий президентський термін, та його основним конкурентом, колишнім віцепрезидентом США Джо Байденом. Претензії, які конкуренти висувають одне одному, пов’язані з Україною. Яка, фактично, опинилася між Сциллою та Харибдою в передвиборчій кампанії США

Що сталося між Трампом і Байденом та до чого тут Україна?

Колишній віцепрезидент США Джо Байден, основний кандидат Демократичної партії США на виборах президента 2020 року, 21 вересня закликав розслідувати інформацію про те, що президент США Дональд Трамп у липні в телефонній розмові з українським колегою Володимиром Зеленським нібито тиснув на того, закликаючи почати розслідування проти Джозефа Байдена та його сина Гантера.

«Це здається надзвичайним зловживанням владою. Подзвонити лідеру іноземної держави, який шукає допомоги у Сполучених Штатів, і розпитувати про мене, і маючи на увазі ці речі... це обурливо», – заявив Байден під час передвиборчої агітації в Айові.

Раніше Байден також закликав оприлюднити розшифровку вказаної розмови.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко 20 вересня заперечив, що президент США Дональд Трамп тиснув на президента Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Він зазначив, що Зеленський має право, аби зміст його розмови з іншим президентом залишився в таємниці, а американські слідчі мають повне право «діставати» цю інформацію у США. «Я знаю, про що була розмова, і я думаю, що ніякого тиску не було», – сказав Пристайко в інтерв’ю «Громадському».

Раніше у вересні видання The Washington Post та інші американські ЗМІ повідомили, посилаючись на свої джерела, що американський розвідник написав скаргу через телефонну розмову президента США Дональда Трампа з неназваним іноземним лідером.

The Washington Post із посиланням на двох колишніх американських посадовців пише, що слова Трампа викликали занепокоєння настільки, що співробітник розвідки, який працював у Білому домі, звернувся зі скаргою до генерального інспектора розвідки.

The New York Times із посиланням на двох людей, знайомих із ситуацією, пише, що «принаймні частина звинувачень стосуються України».

Виконувач обов’язків директора національної розвідки наразі відмовляється передати до Конгресу деталі скарги, як того вимагає закон.

Сам Трамп назвав «фейковими новинами» інформацію про скаргу на нього.

19 вересня генерального інспектора розвідки Майкла Аткінсона допитали за зачиненими дверима в Палаті представників США про скаргу співробітника розвідки. Він відмовився обговорювати зміст скарги, посилаючись на відсутність повноважень.

Газета Washinghton Post нагадала, що за кілька тижнів до скарги президент США Дональд Трамп мав телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

Раніше, 25 липня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої сторони домовилися «предметно обговорити практичні питання українсько-американської взаємодії» під час візиту Зеленського до США, повідомляв Офіс президента України.

«Дональд Трамп висловив переконання, що оновлена українська влада зможе швидко покращити імідж України, завершити розслідування корупційних справ, які стримували взаємодію між Україною та США», – йдеться в повідомленні.

22 вересня президент США Дональд Трамп розповів медіа, про йшлося у тій розмові з Зеленським. Так він відреагував на заклики представника Демократичної партії Джо Байдена розслідувати його розмову із українським президентом.

«Я абсолютно нічого поганого не сказав. Все було ідеально», – заявив Трамп у розмові з журналістами у неділю.

За його словами, розмова стосувалася корупції, і у нього не було наміру «нашкодити» Байдену чи його сім’ї.

За словами Трампа, ЗМІ «сфабрикували історію про звичайну бесіду», яку він мав і Зеленським.

Невдовзі Дональд Трамп не виключив публікації стенограми розмови із президентом України Володимиром Зеленським в такий спосіб, який би врахував інтереси українського лідера.

«Ми ухвалимо рішення про те, як це оприлюднити, чи робити це, чи передавати те, що ми говорили… Проблема в тому, що в розмові з лідером іноземної держави варто, щоб лідер не мав відчуття, що він не може вільно говорити», – сказав Трамп журналістам 22 вересня.

Чи просив Джуліані Україну розслідувати «справу сина Байдена»

Напередодні демократи в Палаті представників розпочали розслідування, щоб виявити, чи Трамп та його адвокат Рудольф Джуліані дійсно мають на меті змусити українську владу почати розслідування проти потенційного опонента Трампа Джо Байдена на виборах президента США у 2020 році.

Сам Джуліані в ефірі CNN спочатку визнав, а потім заперечив, що просив Україну провести розслідування щодо потенційного кандидата в президенти США Джо Байдена. У нього запитали, чи просив він Україну розслідувати діяльність Байдена.

«Єдине, що я запитував про Джо Байдена, як так вийшло, що (Юрій) Луценко, який був призначений генпрокурором, закрив справу», – зазначив адвокат Трампа.

Ведучий уточнив: «Отже, чи просили ви Україну перевірити Джо Байдена?»

«Звичайно, так», – відповів Джуліані.

Після того, як йому вказали на суперечливі відповіді, він сказав, що «не просив» розслідувати конкретно діяльність Байдена, а натомість просив «перевірити пов’язані з моїм клієнтом звинувачення, які дотично залучають Джо Байдена до масової схеми хабарництва».

Історія сина Байдена та бізнес експосадовців Януковича

У квітні колишній віцепрезидент США Джозеф Байден оголосив, що йде на президентські вибори. Він як представник Демократичної партії США є головним конкурентом чинного голови держави, представника Республіканської партії Дональда Трампа.

Після цього опоненти Байдена і медіа стали ще активніше згадувати неоднозначні моменти в біографії політика. Один із них пов’язаний з Україною. Син ексвіцепрезидента Гантер Байден працював у раді директорів компанії Burisma Group, яка належить ексміністрові екології часів Віктора Януковича Миколі Злочевському, якого підозрюють у низці зловживань. У цей період Джо Байден, як він сам визнав, домігся звільнення генерального прокурора України Віктора Шокіна – через уповільнення реформ у відомстві. Шокін, як стверджує його наступник Юрій Луценко, тримав на особистому контролі справи проти компанії Burisma Group, де працював син Байдена.

Джозеф Байден, зі свого боку, стверджує, що вони з сином ніколи не обговорювали роботу Burisma в Україні та що він взагалі дізнався про посаду сина у цій компанії лише з медіа.

Ось основні факти:

• Burisma Group – найбільша приватна газовидобувна компанія України. На неї припадає 30% обсягу приватного газовидобутку. Burisma є вертикально інтегрованою компанією, вона володіє 35 ліцензіями на видобуток вуглеводнів в Україні. Власником Burisma Holding Ltd (Кіпр) є фірма Brociti Investments Ltd (також кіпрська), кінцевим бенефіціаром якої є ексміністр охорони довкілля в уряді Азарова-Януковича і колишній член РНБО Микола Злочевський.
• У 2014 році до ради директорів компанії Burisma увійшов Гантер Байден, син Джо Байдена, який на той час був віцепрезидентом США. На момент призначення Гантер Байден був юристом компанії Boies, Schiller & Flexner LLP в Нью-Йорку. Ця юридична фірма надавала послуги безпосередньо компанії Злочевського.
• Того ж року до ради директорів компанії увійшов Девон Арчер (на той час керуючий директор фірми Rosemont Seneca Partners, Нью-Йорк, США). Він відомий тим, що у 2004 році очолював президентську кампанію демократа Джона Керрі, який у 2014 році вже був держсекретарем США.
• Із 2014 року проти Злочевського та його бізнесу тривало кілька проваджень, які зводяться до трьох епізодів, пояснював в одному зі своїх інтерв’ю тодішній генпрокурор Юрій Луценко.
• «Перший – ухилення від (сплати) податків, стаття 212 Кримінального кодексу України. Це провадження розслідувалося в ГПУ ще до мого приходу на посаду генпрокурора. Другий – справа про відмивання брудних коштів, стаття 209 Кримінального кодексу України, велася до мене в ГПУ. Третій – розкрадання державних ресурсів, стаття 191 Кримінального кодексу України, провадження розслідувалися також в ГПУ ще з 2014 року… Всі ці провадження розслідувалися; в тому числі генпрокурор Віктор Шокін досить пильно за цим слідкував», – пригадує Луценко.​
• Віктора Шокіна критикують за гальмування резонансних справ, за неефективність роботи прокуратури та антикорупційної реформи відомства. Із 2016 року президент Петро Порошенко пропонує йому піти у відставку.
• 29 березня 2016 року Верховна Рада голосує за відставку Віктора Шокіна, 3 квітня – Порошенко звільняє його своїм указом. Джо Байден, який в той період активно опікувався співпрацею з Україною, пізніше називає звільнення Шокіна своєю заслугою, цитував його виступ «Голос Америки».
• «Я пішов на прес-конференцію і сказав: ми вам не даємо мільярда доларів. Вони мені кажуть: ви не маєте таких повноважень, ви – не президент, президент казав, що дасть. Я такий: дзвоніть йому! Я сказав, що ви не отримуєте мільярда доларів. Я сказав: я їду через шість годин, якщо ваш генпрокурор не буде звільнений до того часу, ви не отримуєте грошей. І той сучий син був звільнений!» – заявив Байден, виступаючи у Раді з міжнародних відносин США 23 січня 2018 року.
• 1 травня в інтерв’ю New York Times Луценко пообіцяв, що спробує реанімувати справу проти фірми Злочевського, в якій ідеться про непідтверджені доходи та яка була програна в Лондонському суді.
• «Як ви знаєте, прокурор Костянтин Кулик нещодавно висунув підозру панові Злочевському у відмиванні коштів. Ми пробуємо по-новому притягнути його до відповідальності за це», – заявив Луценко.
• Після цього народний депутат Сергій Лещенко звинуватив Луценка у наданні американцям неправдивої інформації й додав, що генпрокурор сам сприяв закриттю проваджень проти бізнесу Злочевського.
• Зрештою, справу про «схему Злочевського» було закрито. Її фігурант просто доплатив до бюджету 180 мільйонів гривень податків.
• Після цього Микола Злочевський став дедалі активніше вкладатися в міжнародні іміджеві проекти. Й нині його позитивно сприймає низка західних політиків і міжнародних організацій.
• Так, князь Монако Альбер ІІ і Злочевський спільно проводять щорічний Міжнародний форум з енергетичної безпеки. А до ради директорів компанії Burisma входить президент Польщі 1995–2005 років Александр Кваснєвський.
• Аналітична група Atlantic Council проводить з Burisma Group спільні міжнародні конференції – зокрема і в Україні.

«Американська розвилка» для Зеленського: як зберегти нейтралітет?

Україну вже втягнуто в політичну боротьбу між республіканцями та демократами у Сполучених Штатах, стверджують експерти, опитані Радіо Свобода. Відтак ризики від можливих помилок Зеленського чи інших представників української делегації під час візиту до Нью-Йорка дуже високі, зазначає політичний консультант Тарас Березовець.

Він навіть написав у себе в Telegram, що зараз для українського президента взагалі було б найкраще не їхати до США та не зустрічатися з Трампом. Пізніше у коментарі Радіо Свобода він пояснив, що будь-яке порушення нинішнього «нейтралітету» Володимира Зеленського щодо конфлікту республіканців та демократів у США однозначно нашкодить інтересам України.

«Візит Зеленського припадає на дуже складний час: президентська кампанія у США вже вдруге стартувала не без участі України. Минулого разу – ледь не сталася катастрофа (ідеться про дії деяких українських політиків в контексті розслідування зв’язків Пола Манафорта з Віктором Януковичем – ред.) Це загрожувало майже повним розривом співпраці з адміністрацією Трампа. В тому, що цього не сталося – велика заслуга тодішнього очільника МЗС України Павла Клімкіна та адміністрації президента Порошенка. Цього разу – все значно гірше: Зеленський та його команда не усвідомлюють всі ризики, те, що він опиняється між Сциллою і Харибдою американської політики».

Березовець згадує про те, що телефонна розмова Зеленського з Трампом могла містити факти, які можуть бути використані проти американського президента «аж до підстав для його імпічменту».

«Отже, на Генасамблеї ООН американська преса просто-таки полюватиме на Зеленського. Якщо це правда (що Трамп примушував Зеленського сприяти розслідуванню проти сина Байдена – ред.), і якщо Зеленський скаже правду – на Україну чекають пекельні півтора роки, доки Трамп добуде свій термін президента. А він може виграти вибори і вдруге. Якщо ж Зеленський брехатиме про ту розмову – то це призведе до катастрофи у стосунках з демократами. В цій ситуації адміністрація Дональда Трампа може взагалі скасувати їхню зустріч, буквально в останню хвилину, щоб не підливати олії у вогонь. Становище складне, і невідомо, як вийти з нього без втрат: адже зараз це питання номер один в американських медіа», – констатує політтехнолог.

Тарас Березовець припускає, що найкращим сценарієм для української влади було би заявити, що президент не має впливу на слідство і суд, та взагалі відмовитися від будь-якого слідства щодо Burisma Group, бо це сприймуть як пряме втручання в американські вибори. Експерт уточнює, що, за неофіційними даними, саме цю тезу Зеленський передавав через Андрія Єрмака Рудольфу Джуліані.

Зі свого боку, політолог Олеся Яхно закликає не переоцінювати можливу зустріч президентів України та США на полях Генасамблеї ООН. Але вона так само закликає Зеленського та інших українських представників до нейтралітету.

«Можлива зустріч, найімовірніше, матиме рамковий характер: президенти познайомляться, обміняються якимись словами та зроблять спільні фото. Можна говорити і про передвиборчий контекст. Але тут важливо, щоб українська сторона уникала участі (у виборах у США) і коментування цих тем. На чиєму б боці не був коментар, республіканців чи демократів – він матиме негативні наслідки. Наразі Україна має двопартійну підтримку, її треба зберегти. Але я би не перебільшувала значення цього візиту, як і позитивного, так і негативного. Адже це, зрештою, не є повноцінною двосторонньою зустріччю глав держав».

Між тим, ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко радить не робити песимістичних або оптимістичних прогнозів, а почекати на перші результати візиту української делегації.

«Сподіваюся, в МЗС та в Офісі президента є достатньо грамотних і підготовлених людей, які здатні сформулювати питання і теми, на які Зеленському варто звернути увагу. Звісно, остаточне рішення про те, що саме говорити, буде за ним. Ален я впевнений, що вся необхідна інформація вже лежить у нього на столі», – наголошує Огризко.

24 вересня у Нью-Йорку в рамках сесії 74-ї Генасамблеї ООН почнуться загальні дебати, де виступлять 97 очільників держав, п'ять віцепрезидентів, 46 керівників урядів і 38 міністрів.

Президент України Володимир Зеленський вирушив до США 23 вересня, він візьме участь у сесії Генеральної асамблеї ООН. Його зустріч з Дональдом Трампом попередньо запланована на 25 вересня.