Україна є одним із великих постачальників деревини та продуктів її первинної переробки до Євросоюзу. Значну її частину – вирубали нелегально, вивезли за фальшивими документами або під виглядом іншої продукції, повідомляють представники «Інтерполу», які взяли участь у семінарі з протидії «лісовій злочинності» у Києві 18 вересня. Як приборкати незаконні вирубки та експорт нелегальної деревини з України, в якому вигляді споживає її Євросоюз, які реформи потрібні лісовому сектору та до чого тут корупція? Відповіді на ці та інші запитання Радіо Свобода отримало від «Інтерполу», Всесвітнього фонду природи та від українських екологів.
Екологічна злочинність, до якої належить і вирубка лісів, є третьою за прибутковістю в світі, наголосив експерт, що опікується боротьбою з екологічними злочинами в регіоні – представник відділу екологічної безпеки в управлінні щодо незаконного ринку «Інтерполу» Саса Браун під час семінару «Посилення взаємодії та розслідування для ефективнішого виконання Регламенту ЄС щодо деревини».
За його словами, «лісові злочини» значною мірою є наслідком місцевої корупції. І – причиною не лише вирубок та нелегального продажу деревини, а й нападів та убивств на тих, хто бореться з цими явищами, попереджає Саса Браун.
Інтерпол проаналізував зв’язки злочинності, пов’язаної з деревиною та основні ланцюжки її кримінального обігу.
Лісова злочинність у Східній Європі (та в Україні зокрема) тісно пов’язана з іншими кримінальними сферами:
- Контрабанда товарів та морські злочини
- Торгівля людьми
- Незаконна торгівля зброєю, наркотиками та тероризм
- Фінансова злочинність та кіберзлочинність
- Корупція
У медіа та в суспільстві «лісову злочинність» асоціюють переважно з вирубками лісів. Але фахівці «Інтерполу» показали повний ланцюжок обігу деревини та алгоритми злочинних угруповань, в яких процес нелегальної вирубки є лише одним з елементів.
Схема «лісової злочинності» в Україні, за даними «Інтерполу» та Всесвітнього фонду природи (WWF) така:
- Вирубка: рубають більше, ніж дозволила Держлісагенція, або ж рубають взагалі без дозволів, а то й у межах заповідників чи їхніх буферних зон.
- Перевезення: без дозвільних документів, або – кілька партій за дозволом, виданим на одну, перевезення більш цінної деревини за документами на менш цінними, перетин контрольних пунктів за хабарі.
- Переробка: змішування партій легальної та нелегальної деревини, за документами переробляється інша кількість деревини, ніж насправді, або вказується інший сорт деревини.
- Експорт: відсутність сертифікатів на деревину, їхня підробка або використання старих документів на нові партії товару. А також – перевезення одного типу лісу під виглядом іншого. Так, кругляк, експорт якого з України заборонено, можуть вивозитися під виглядом дров.
Продаж: покупцеві повідомляють неправду про походження деревини чи виробів з неї, або ж підробляють екологічні сертифікати на продукцію.
«Лісова злочинність» дуже швидко адаптується до нових умов та до перешкод, які створюють для неї уряди й екологічна спільнота, визнає провідний консультант з питань лісової політики WWF у Німеччині Йоханнес Захнен. Це можна простежити зі статистики обігу деревини та продукції з неї між Україною та державами ЄС, пояснює він. Експерт WWF наводить конкретні приклади.
«Гриль-убивця» або куди потрапляє український ліс після смерті
Офіційно близько 22% деревного вугілля для грилю, яке імпортує ЄС, походить з України, але реальна цифра є більшою, оскільки часто походження вугілля на упакуваннях вказують некоректно, наводить приклад Йоханнес Захнен. Для ілюстрації цих процесів він навів статистику імпорту продуктів із деревини до різних країн ЄС.
Так, одним із ключових покупців деревного вугілля з України є Польща. І водночас саме вона є великим експортером цієї ж продукції. Так, вона є одним із найбільших постачальників вугілля-гриль до Німеччини. Власне українського продукту на німецькому ринку – лише 12%. Однак разом Україна та інші країни з високим рівнем корупції та без належного захисту лісів охоплюють більш ніж половину ринку деревного вугілля Німеччини. А разом з вугіллям з Польщі, яке може бути українським за походженням, продукція з нелегальної деревини у найбільшій країні Євросоюзу домінує, визнає Йоханнес Захнен.
Він спирається на кількарічні дослідження вугілля-гриль різних компаній. Рік від року вони показують, що документи на цей продукт переробки лісу здебільшого є неправдивими.
Останні перевірки вугілля різних виробників виявили порушення у 89% випадків. Зокрема – неправильно вказані вміст та країна походження, або є ознаки того, що деревина для вугілля зрубана нелегально. Причому понад 40% вугілля для грилю – з тропічних порід дерев, з тих які найчастіше вирубувати заборонено.
Тим часом Україна нарощує свій експорт вугілля з деревини від моменту заборони експорту з України лісу-кругляку в 2015 році. Так, за перші два роки заборони держава наростила експорт деревного вугілля зі 100 тисяч тонн до 170 тисяч тонн.
Деякі з українських виробництв розташовані поблизу заповідних лісів, відтак вирубки лісу «на вугілля» часто відбуваються в буферній зоні реліктових лісів, які є спадщиною ЮНЕСКО.
Що робити?
За словами експертів WWF та представників «Інтерполу», лісова злочинність є комплексною проблемою для декількох країн-сусідів та для цілого світу, оскільки злочинні групи є високо прибутковими, інтернаціональними та пов’язаними з місцевою корупцією.
Відтак вони пропонують для України та Європи загалом комплексні рішення, використання найновіших технологій контролю за лісами та кооперацію всіх, хто зацікавлений у збереженні «зелених легенів».
Представник «Інтерполу» Саса Браун:
«Україна є великим експортером деревини, і це хибно використовується великими компаніями – так само, як раніше це мало місце в Румунії. Стейкхолдери отримують дуже дешеву деревину і генерують з неї мільярди й мільярди доларів, але це знищує під корінь місцеві ліси. Українці – нащадки воїнів-козаків. І зараз найактивніші з них, так само вертаються з війни… І бачать, що їхні рідні ліси вирубують під корінь. Як мали б учинити козаки? Нині – це має бути боротьба громадськості в кооперації з місцевими юристами, місцевою владою та поліцією, щоб зупинити це. Це має бути моніторинг та громадський контроль на місці: хто рубає ліс? Куди він везе деревину? Всю цю інформацію треба передавати поліції та контролювати весь процес припинення нелегальної діяльності та притягнення винних до відповідальності».
Представник WWF Йоханнес Захнен:
«Це те, для чого ми прибули до України. Ми маємо зробити людей чутливими до того, чого більшість з них зараз не розуміє: нелегальна вирубка є величезною проблемою. Це проблема, яка впливає на глобальне потепління, на збереження біорізноманіття, на існування останніх пралісів у Європі. А ще це проблема для деревообробної промисловості в Україні. Тому що нелегальний бізнес – знищує легальний. Це цілий вузол проблем, для вирішення яких ми маємо розбудити наше суспільство. Потрібна краща комунікація між усіма сторонами. Так, політики мають стати більш чутливими до цієї проблематики, щоб вони виділяли більше коштів тим, хто реально захищає ліс і вони, відповідно, робили свою роботу дедалі краще. Зокрема, Україна має відчути весь масштаб проблеми і згуртуватися, щоб зберегти її прекрасні ліси».
Експерт громадської організації «ЕкоПраво-Київ» Олег Листопад:
«Потрібно зробити те, що внесли ще до коаліційної угоди Верховної Ради минулого скликання та до Програми уряду. А саме: розділити функції Держлісагентства. Окремо має бути управління лісовими ресурсами, окремо – ведення бізнесу. Для цього можна створити одну чи кілька державних лісових корпорацій. Південь та східні області – виділити окремо, оскільки там лісовий бізнес вести не можна. Потрібно оновити законодавство: в Лісовому кодексі з 2006 року закладені лобістські норми щодо лісового бізнесу. Окреме питання – особливо цінних лісів. Українські ліси – переважно захисні та природоохоронні об’єкти. Розглядати їх лише як комерційний ресурс – це категорично неправильно».
Головні кроки, які пропонують українські та західні експерти для припинення нелегальних вирубок в Україні:
- Співпраця та обмін інформацією між «Інтерполом», українськими та міжнародними екологічними організаціями, урядами та правоохоронними органами країн Європи.
- Контроль за рухом деревини на всіх етапах за допомогою сучасних технологій: стеження з супутників, радіомітки на деревині, пошукові собаки та (або) ДНК-аналіз для визначення справжньої породи деревини та її походження.
- Моніторинг річок у лісових регіонах для виявлення характерних трісок деревини, які утворюють бензопили.
- Розділення функцій контролю і захисту лісів та їхнього комерційного використання між незалежними одна від одної структурами.
- Громадський контроль за лісовим господарством.
- Статистичний аналіз обігу деревини, який виявляв би невідповідності та підробку документів.
- Приборкання корупції, яка, зокрема, є однією з причин «лісової злочинності».
За даними Інтерполу, екологічна злочинність є третьою за прибутковістю в світі. Так, найбільша її частина, злочини, пов’язані з деревиною, щороку приносять злочинним угрупованням світу від 51 до 152 мільярдів доларів.
За даними Держстату, Україна щороку експортує близько 4 мільйонів тонн деревини, більшість з якої (за документами) – дрова. Окрім того, Україна є одним із найбільших виробників та експортерів деревного вугілля в Європі, обсяги виробництва якого зростають.
