Гості програми «Ваша Свобода»: генерал-лейтенант, колишній командувач Десантно-штурмових військ Збройних сил України, обраний народний депутат України від «Європейської солідарності» Михайло Забродський; волонтер, блогер Юрій Касьянов; військовий експерт, голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
Слова «незалежність» і «державний прапор» набувають особливого змісту під час війни. В останні п’ять років це особливо відчула більшість громадян України, а особливо ті, хто з синьо-жовтим прапором йшов у бій, чи ті, хто за свої погляди та вчинки потрапив до в’язниць сусідньої держави чи окупованої частини Донбасу і Криму.
Інна Кузнецова: Пане Забродський, ваша політична сила звинувачувалася Віктором Медведчуком в тому, що ви гальмували обміни українських громадян, які перебувають у російських в’язницях. Зараз український омбудсмен у Москві, російський – вже у Києві. Президент України Зеленський сьогодні сказав про те, що найближчими днями очікують на обмін. Мова зараз йде про «33 на 33». Як ви оцінюєте те, що відбувається зараз? Наскільки близький цей обмін?
Михайло Забродський: Найбільш масштабні, якщо брати кількісні показники обміну, відбувалися саме за участю тоді безпосередньо верховного головнокомандувача і президента (Петра Порошенка – ред.). Якщо Медведчук має якусь інформацію про те, що... десь всередині гальмувалося, то це будемо відносити до рівня сумління Медведчука.
(Повна версія програми)
Стосовно оцінки самого процесу, то, безперечно, будь-яке повернення додому (чи то військовополонений, політв’язень, незаконно затримана особа) – це завжди добре, позитивно. Коли формується список на обмін, безпосередню участь і «головну скрипку» у цьому процесі грають перш за все спецслужби. Це ті, хто може дійсно оцінити, наскільки, які рекорди, з ким з кандидатів на обмін рахуються, і хто має і наскільки (так не можна про людину говорити, але так чи інакше) велике значення у цьому списку. Зазвичай повністю усім об’ємом інформації володіє дуже вузьке коло людей.
– Пане Забродський, а як ви плануєте провести завтрашній день, до речі?
Про те, що хтось буде на чолі маршу, про це мова не йде навіть. Відразу обговорювалося, що цей захід не має нести ніяких ознак приналежності до партій, ніяких агітаційМихайло Забродський
Михайло Забродський: Завтрашній день планую почати з вшанування тих, хто загинув за Незалежність. Це відбудеться в Залі пам’яті біля будівлі Генштабу і Міноборони. Після цього, можливо, плануємо долучитися до маршу, який спланований під час проведення відповідних заходів у центрі міста. Після цього у нас є ряд суто партійних заходів. Про те, що хтось буде на чолі (маршу – ред.), про це мова не йде навіть. Відразу обговорювалося, що цей захід не має нести ніяких ознак приналежності до партій, ніяких агітацій. (До урочистостей, які організовані президентом України – ред.) – таких запрошень не надходило. (В опозиції, то в опозиції – ред.) – можна сказати і так.
– Сьогодні День прапора. Для військових прапор – це святиня. Ви були і в глибокому тилу у ворога. У глибокому тилу з прапором, мабуть, було ніяк. Чи, може, було як. Що для військових прапор?
Михайло Забродський: Перш за все це сила належності до Збройних сил, це елемент форми одягу, це те, за що люди вмирають врешті-решт. Це ознака того, що той чи інший об’єкт чи елемент місцевості під нашим контролем або під контролем противника.
Український державний прапор на адміністративній будівлі у центрі міста – це ознака того, що у цьому населеному пункті українська влада, військо, закон і порядкиМихайло Забродський
Ми всі пам’ятаємо прапори над двома аеропортами – луганським і донецьким, над сумнозвісними населеними пунктами Донбасу. І український державний прапор на адміністративній будівлі у центрі міста – це ознака того, що у цьому населеному пункті українська влада, українське військо, український закон і українські порядки.
– Пане Забродський, як ви оцінюєте стан армії на даний момент?
Михайло Забродський: Право оцінювати стан ЗСУ мають лише головнокомандувач ЗСУ, начальник Генштабу і Верховний головнокомандувач. Все решта відноситься до сфери будь-яких інсинуацій і спекуляцій на тему ЗСУ. Якщо хтось морально не готовий воювати, то він просто зайва людина в ЗСУ. Таке буває, бо всі ми – люди.
– Пане Касьянов, ви кілька днів тому у фейсбуці написали про те, що сила держави, нації не в тоннах золота в сейфах НБУ, навіть не в кількості ракет, літаків і дивізій, а в готовності застосувати цю силу і захищати свої національні інтереси навіть тоді, коли, здається, сили немає. Як вам здається, зараз ця готовність і сила є?
Боротися потрібно завжди за будь-якого розкладу сил. Тільки у боротьбі можемо отримати свою свободу і незалежністьЮрій Касьянов
Юрій Касьянов (переклад): Ця сила є. На жаль, переважна частина суспільства цю силу або втратила, або не здобула внаслідок політики поразки, яка проводилася останніх 5 років. І президент Зеленський, нова команда прийшли до влади на це підготовлене поле, яке залишила попередня команда в країні – очікування миру, очікування миру за будь-яку ціну. Боротися потрібно завжди за будь-якого розкладу сил. Тільки у боротьбі можемо отримати свою свободу і незалежність... Якби у 2014 році наша влада не дала задньої, то ми реально могли б перемогти і війна давно закінчилася б.
Дух патріотизму. можливий тільки в середовищі громадян, які самі по собі незалежні, живуть у незалежній країні, є відповідальними громадянами, а не стадом, яким керують за допомогою телевізораЮрій Касьянов
Треба виховувати здоровий дух патріотизму. Такий дух патріотизму можливий тільки в середовищі громадян, які самі по собі незалежні, живуть у незалежній країні, є відповідальними громадянами, а не стадом, яким керують за допомогою телевізора, вибираючи тих чи інших «лідерів». Можна боротися ще 100 років, але іншого способу вижити не існує. Має бути вільне суспільство вільних людей. Цей фактор важливіший за найсучаснішу зброю. Зброя тільки допомагає здобути перемогу, а якщо немає бойового духу у війську, то жодна зброя не допоможе.
Зараз, на жаль, до армії ставляться, як до місця заробітку. Туди йдуть в більшості своїй заробітчани. Професіонали там також є, але в основному це люди, які йдуть заробляти в армії. В армії повинні служити, безумовно, усі: і студенти, і колгоспники, і робітники, і підприємці і діти «великих шишок».
Михайло Забродський: На дворі 2019-й. Основна маса хлопців, які приходять, кому зараз, умовно, 20 років, під час Майдану і всіх цих подій весни 2014-го їм було 15. Все уявлення того, що відбувалося в країні і на сході зокрема, у них на рівні розповідей, телевізійних програм. Їм важко оцінити, хто і з чого починав, як воно все відбувалося і до чого взагалі могло привести. Тут дуже серйозний пласт роботи перш за все з особовим складом ЗСУ. Потрібно вишуковувати ті мотиваційні чинники, я зараз навіть не веду мову про матеріальну складову, а саме ідеологічні, інформаційні. Достатньо або не достатньо (сили і міці, щоб йти у наступ – ред.) може показати лише бій або операція, яка буде проведена. Все решта – це зі сфери передбачення погоди завтра надворі.
– Пане Чмут, сила і міць – наскільки армія готова до того, щоб перемагати?
Якщо говорити про ті сили, які сьогодні на території Луганської і Донецької областей, то в наявних ЗСУ більш ніж достатньо для здобуття перемоги над нимиТарас Чмут
Тарас Чмут: Армія готова у будь-якому випадку, тому що вона виконує поставлені завдання. Інша справа – проти кого ми воюємо?
Якщо говорити про ті сили, які сьогодні перебувають на території Луганської і Донецької областей, то, звичайно, в наявних ЗСУ більш ніж достатньо для здобуття перемоги над ними.
Але за ними стоїть третя лінія оборони, де регулярні Збройні сили Російської Федерації, де значно більша кількість техніки, сучаснішої техніки, при цьому Росія ще не застосовувала військову авіацію і крилаті ракети.
