Близько 260 представників партії «Слуга народу», які обрані у парламент на дострокових виборах, так і члени цієї політичної сили, зібрались у «школу» в курортному місті Трускавці. Протягом семи днів викладачі Київської школи економіки і українські економісти вчитимуть їх азів парламентаризму. Чи прискорений курс буде ефективний для нових політиків?
Новообрані депутати від Зе-команди у вільному одязі, переважно спортивному, за круглими столами в актовій залі одного з найдорожчих 5-зіркових готелів Трускавця – «Ріксус Прикарпаття» – вчаться ставати ефективними парламентарями. Про їхню «школу» у курортному містечку не говорить хіба що лінивий. Чи не найбільше цікавить людей, скільки такий вишкіл обійдеться. Бо, для прикладу, проживання у цьому готелі від трьох з половиною тисяч гривень за добу і більше, а ще оренда залу обходиться у величеньку суму. Живуть політики в різних готелях курортного містечка.
Фінансує «школу» партія, повідомив координатор навчання від «Слуги народу» Олексій Чорний. Однак вартість навчання – комерційна таємниця. Партія уклала договір з Київською школою економіки, але імен викладачів теж не назвали. Медійникам дозволили бути на першому вступному занятті, а далі вчили «Слуг народу» за зачиненими дверима.
Це комунікаційний майданчикОлексій Чорний
«Це не навчання, школа чи університет. Це комунікаційний майданчик, можливість формувати політику, яка буде визначати долю країни наступні 5 років. За тиждень ми не можемо вирішити всі питання», – каже Олексій Чорний.
Почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов говорить, що програма занять напружена, від 9:00 до 22:00 із невеликими перервами. Він не розповідає детально про теми й не називає імена фахівців, які вчать новообраних депутатів бути політиками.
Викладають різні люди по всіх напрямкахТимофій Милованов
«Широкі теми – побудова особистої стратегії, як бути ефективним у парламенті, публічна політика, макроекономіка і бюджет, секторальний, законодавчий процеси, побудова загальної стратегії і як вписується у партію. Викладають різні люди по всіх напрямках, є 15 модераторів», – пояснює Тимофій Милованов, не порушуючи комерційної таємниці.
Чи зуміють новообрані депутати, які становитимуть більшість у парламенті, осягнути ази економіки, парламентаризму, якщо раніше працювали у різних сферах, а дехто не має й вищої освіти?
За 7 днів не можна навчитисьОлег Воронько
«Я до депутатства був підприємцем, але останнім часом вчився і хотів стати народним депутатом. За 7 днів не можна навчитись, а лише систематизувати знання, які отримав у житті», – говорить депутат-мажоритарник Олег Воронько.
Під час тренінгу обранці вчитимуться писати законопроекти, обіцяють, що їм ніколи буде робити селфі у сесійній залі, підтримають закон про скасування депутатської недоторканності, імпічмент, викорінять «кнопкодавство». Але яким методом?
«Великі штрафи від 50 до 80 тисяч гривень або звільнити місце», – зауважує лідер «Слуги народу» Дмитро Разумков.
На вишколі новообрані парламентарі вчаться працювати у комітетах, чисельність яких у стінах Верховної Ради мають намір зменшити, щоб зробити їх ефективнішими.
«Перший законопроект, який хотів би, щоб ухвалили, це переглянути медичну реформу. Фельдшерські пункти закрили і людям важко добратись до сімейного лікаря», – говорить депутат-мажоритарник Сергій Нагорняк.
Однак чи вдасться депутатам від партії «Слуга народу» створити команду, як написано на їхніх партійних футболках, та ще й команду однодумців, покаже лише час. Бо до обіцянок парламентарів український виборець давно звик, а ось до відповідальності – ні?
На запитання Радіо Свобода, з чим ідентифікується в нових парламентарів Україна, українець, відповідали – з мовою, культурою. Найскладнішим запитанням для опитаних обранців, як виявилось, було ім’я авторів Гімну України, питання про Великий герб держави, а ще про тривалість шкільної освіти.
Вочевидь, цих тем вони ще на тренінгу не проходили.
Навчання українських політиків не є чимось новим, бо раніше різні політичні сили проводили вишколи для своїх партійців.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Павло Казарін: Зеленський отримав всю владу в країні, але є одне «але»
