Папа Римський Франциск 5-6 липня у Ватикані спілкуватиметься із греко-католицьким духовенством, зокрема з главою Церкви, митрополитами з України, Бразилії, США, Канади, Польщі. Такий формат спілкування це нагода розповісти Понтифіку з перших уст про життя, потреби і виклики для УГКЦ в Україні та світі, про соціально-політичну і гуманітарну ситуацію в Україні. Духовенство УГКЦ вкотре проситиме Апостольську столицю про визнання патріаршого устрою Церкви. Що означає для вірних греко-католиків патріарший статус і як може таке визнання вплинути на релігійну перспективу України?
Про визнання патріархату УГКЦ мовиться роками. Втім під час зустрічі зі Святішим Отцем Франциском греко-католицьке духовенство має унікальну нагоду донести свою позицію. За словами глави УГКЦ Святослава (Шевчука) в інтерв’ю Релігійно-інформаційній службі України, для УГКЦ патріархат — це не є лише якийсь титул чи звання, а передусім спосіб існування, тобто спосіб впорядкувати душпастирське життя згідно з патріаршими структурами.
Під час зустрічі з папою Франциском, за попередньою інформацією, мова йтиме не про визнання патріархату УГКЦ, а про визнання патріархального устрою, який сам по собі будується і греко-католики вірять, що рано чи пізно Понтифік надасть статус патріархату Церкві.
Патріарший устрій вимагає більшої самостійностіТарас Антошевський
«Були рішення синодів УГКЦ, ведеться велика діяльність патріархального товариства, багато вклав і патріарх Йосип Сліпий, весь єпископат заявляв, що УГКЦ гідна мати статус патріархату. Існує ряд структурних підрозділів УГКЦ з назвою патріарший.
Церква вже тривалий час активно готується до патріархату, тобто наповнює змістом ідею статусу. Патріарший устрій вимагає більшої самостійності в діях від Церкви, щоб отримати статус потрібно до нього дорости. І УГКЦ тривалий час цим займається», – говорить Радіо Свобода релігієзнавець Тарас Антошевський.
Про те, що в УГКЦ з року у рік будується патріарший устрій неодноразово наголошує глава УГКЦ Святослав (Шевчук). Для прикладу, греко-католицькі владики відповідають за всю УГКЦ,а не лише єпархію, кандидата на єпископа обирає єпископат, а ще миро (освячена ароматична олія) для всієї УГКЦ освячується у Києві, а не в Апостольській столиці.
Питання визнання патріархату у компетенції Святішого отця. Для греко-католиків такий статус відкриває передовсім широкі можливості для душпастирства у світі. А як вплине такий статус УГКЦ загалом на релігійне життя в Україні?
Це б сприяло діалогу з Православною церквою і Римсько-католицькоюТарас Антошевський
«Статус патріархату впливає на саму атмосферу греко-католицької церкви, бо отримає найвище визнання помісного рівня. Це підносить авторитет УГКЦ, зближує всі її частини, в тому числі діаспорні. Це був би великий позитив і для України, тому що це було б підтвердження гідності Церкви в очах інших церков. Це б сприяло діалогу з Православною церквою і Римсько -католицькою. Це була б можливість для греко-католиків більш відповідально ставитись до своєї діяльності. Це утвердження українського церковного питання, презентація українського питання у світі. Однак на життя інших церков в Україні такий статус патріархату УГКЦ не вплине», – вважає Тарас Антошевський.
Вірні творять Церкву
Для вірних УГКЦ статус патріархату це питання ідентичності, а також виконання заповіту митрополита Йосипа Сліпого, який ще у 1963 році звертався до папи Павла VI з проханням про визнання Церкви. З листом до Ватикану звертався і кардинал Любомир Гузар у 2004 році.
Єдиною незадоволеною буде РосіяЛюдмила Филипович
«Від інституційних змін нічого особливого не відбудеться в релігійному житті України. Якщо нададуть греко-католикам патріархат, хоч є певні сумніви, то авторитет Церкви у світі підвищиться. Хоча греко-католики і так мають достатньо поваги і з боку православних, і римо-католиків,і протестантів, бо входять у всі міжконфесійні комісії, ради. Єдиною незадоволеною буде Росія. Бо у Кремлі не переживуть, що в Україні буде три самостійні, незалежні, канонічні церкви. Багато залежатиме від того, що вкладати у статус патріархату та інституційну форму. УГКЦ готова до патріархального статусу, потужно і ритмічно розвивається», – каже релігієзнавець, професор Людмила Филипович.
З визнанням статусу патріархату греко-католики не домінуватимуть в Україні, наголошує релігієзнавець Людмила Филипович. Бо це залежить не від рішення Папи Римського, а саме від вибору людей. На сьогодні УГКЦ начисляє понад 5,5 мільйонів вірних.
Переформатування релігійного життя після визнання патріархату УГКЦ не буде, але покращиться якість життя церкви, самовідчуття греко-католиків, зауважила експерт.
Однак, за оцінками релігієзнавців, Ватикан не визнає патріархат УГКЦ у найближчий час.
У ситуацію втягнені дуже серйозні гравці геополітичного виміруЛюдмила Филипович
«У цю ситуацію втягнені дуже серйозні гравці геополітичного виміру. Україна і УГКЦ не входять у перелік цих геополітичних суб’єктів цих відносин. Україну розглядають, як об’єкт свого впливу. Надання чи ненадання патріаршого устрою чи патріархату, значить устрою чи патріархату – це буде результатом домовленості між Ватиканом і Москвою, як це не сумно констатувати. Хоч Ватикан дуже приязно ставиться до українців», – говорить Людмила Филипович.
Папа Римський Франциск 4 липня зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним, якраз у переддень спілкування з вищими ієрархами УГКЦ.
Що саме мовилось про Україну – наразі невідомо.
