1 липня на території трьох областей України (Миколаївської, Херсонської й Одеської) розпочинаються щорічні українсько-американські навчання «Сі Бриз». Зазвичай вони проходять упродовж 12-13 днів із залученням понад тисячі солдатів і офіцерів – не тільки України і США, а й країн-партнерів. Раніше у Генштабі ЗСУ повідомляли, що у 2019 році в навчаннях планують взяти участь близько 30 кораблів, 30 літальних апаратів і понад 900 військових із різних країн світу. Масштаб навчань нарощується щороку, тому попередня підготовка до них триває місяцями. Попередньої організаційної роботи чимало: заздалегідь узгоджуються план і перебіг маневрів, формат участі країн-учасниць, проводиться рекогностування на місцях, перекриваються райони проведення стрільб.
Логістичне забезпечення – серед найважливіших питань. Завчасно потрібно доставити, розмитнити, розвантажити, складувати військові вантажі, розгорнути (а по закінченні маневрів, відповідно, згорнути) польові табори, облаштувати побут і харчування військовослужбовців, котрих, за даними представника ВМС України, лише до сухопутної фази цьогоріч залучено понад тисячу.
Поспілкувавшись із заступником командувача Військово-морських сил України з логістики контрадміралом Ігорем Ступницьким, Радіо Свобода зібрало деякі факти стосовно матеріально-технічного забезпечення навчань «Сі Бриз-2019».
• Морська компонента навчань «Сі Бриз» – найголовніша (сухопутна і авіаційна є допоміжними), тому є найбільш затратною за часом підготовки і ресурсами.
• На навчання цьогоріч в Одесу вперше прибуло американське судно забезпечення USNS Yuma. За типом воно є транспортно-десантним швидкохідним катамараном (Joint High Speed Vessels – JHSV), призначеним для перевезення військового підрозділу, техніки, спорядження.
• Для забезпечення участі у навчаннях кораблів, катерів, допоміжних суден Військово-морських сил України підготували понад 1,5 тисячі тонн корабельного палива. Для повітряної та наземної техніки – 400 тонн авіаційного керосину, 50 тонн бензину.
• Іноземні кораблі приходять зі своїм двотижневим запасом необхідного – від боєприпасів і палива до продуктів харчування і води.
• Літак A400 Atlas Королівських Військово-повітряних сил Великої Британії доставив до Одеси бійців морського спецназу. З ними – спеціальне обладнання, спорядження та провіант.
• Польовий табір сухопутної компоненти «Сі Бризу» розгорнули поблизу Одеси – на Чорноморському полігоні Військової академії. У попередні роки проведення навчань, їхня неофіційна церемонія відкриття, сухопутна компонента тощо відбувалися на території 235-го загальновійськового навчального центру «Широкий лан» на Миколаївщині.
• У польовому таборі розмістяться військовослужбовці загалом із 8 країн сухопутного угруповання «Сі Бризу», в тому числі України, США, Великої Британії, Грузії, Молдови.
• Для виконання завдань під час сухопутної компоненти «Сі Бризу» український підрозділ і приєднаний до нього молдовський забезпечені 300 одиницями великокаліберних снарядів, 23 тисячами одиниць малокаліберних боєприпасів.
• Сніданками й вечерями військовослужбовців годуватимуть у таборі. Обід проходитиме в польових умовах – заготовлено 23 тонни сухих пайків (американських).
• У польовому таборі створили запас питної води у 200 тонн – із розрахунку 6 літрів на добу на кожного військовослужбовця.
• Після закінчення маневрів згортання сил і засобів триває протягом 3-5 днів. Все, що залишається невикористаним, ставлять на облік і зберігають до наступних навчань.
Заступник командувача ВМС ЗС України з логістики контрадмірал Ігор Ступницький також розповів про деякі відмінності в логістиці армій країн НАТО і Збройних сил України.
«У них на частини забезпечення й логістики припадає 50-60% від загальної чисельності Збройних сил. Наш показник – на рівні 25-30%. Логістиці у нас поки що приділяється недостатньо уваги – країна в стані війни, тому в першу чергу зусилля спрямовані на комплектацію, забезпечення бойових частин. До того ж, у порівнянні із, скажімо, американською військовою логістикою, ми маємо жорсткіший контроль, більш об’ємний документообіг. В арміях країн НАТО активніше залучають цивільні фірми як субпідрядників у наданні, скажімо, побутових послуг і всього, що не стосується військового майна, боєприпасів та озброєння.
Вважаю, що майбутні офіцери Військово-морських сил, командири кораблів мають добре розумітися не тільки також на господарських питаннях – з тим, щоб ефективно контролювати процеси, оперативно вирішувати питання, які виникають. Тому нині працюємо над запровадженням у навчальній програмі курсантів Інституту ВМС курсу логістичного забезпечення», – розповів Ступницький.
Загальний стаж військової служби Ігоря Ступницького – 26 років, в тому числі 25 у Сухопутних військах. Закінчив Одеський Інститут сухопутних військ (нині – Військова академія в Одесі), Київський національний університет оборони імені Черняховського (оперативно-тактичний і оперативно-стратегічний рівні). Учасник АТО (з 2014 року).
Призначений на посаду заступника командувача ВМС України з логістики – начальника логістики Командування Військово-морських сил рік тому – в День ВМС. В травні цього року указом президента капітану 1-го рангу Ігорю Ступницькому було присвоєне звання контрадмірала.
Ігор Ступницький вважає, що як у Сухопутних військах, так і на військовому флоті питання забезпечення в цілому схожі: «Солдат, матрос має бути нагодованим, вдягненим, взутим, у теплі».