Добровольці з інших країн воюють у складі українських підрозділів на Донбасі з 2014 року. Частина з них – росіяни і білоруси, для яких повернення додому може закінчитися ув’язненням. Українське громадянство їм обіцяють уже кілька років. І ось у 2019-му влада почала спрощувати процедуру отримання паспортів для іноземних добровольців. На яких умовах це відбуватиметься і скільки іноземних бійців хочуть стати українцями? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
На початку війни географія добровольців, які воювали на українському боці на Донбасі, виходила далеко за межі держави.
Росіяни, білоруси, грузини, інгуші та інші іноземці воювали нелегально – в наспіх створених добровольчих батальйонах. Таких як «Азов», «Айдар», «Донбас», «Правий сектор» та в інших підрозділах.
«Зібрав свої речі в рюкзак, зимові речі навіть не брав, це була весна, я не планував, що до зими доживу. Багато хлопців так їдуть. Усе, що в рюкзак помістилося – ось так і поїхали», – пригадує колишній доброволець із Білорусі, військовослужбовець ЗСУ з позивним «Зубр».
Уже на початку війни постало питання – що робити тим, хто, взявши до рук зброю в Україні, вже не міг повернутися на батьківщину без переслідувань влади. Перш за все йшлося про росіян та білорусів.
«За 359-ю статтею засудили заочно на п’ять років – «найманство», – розповідає про вирок, який йому виніс російський суд, доброволець із Росії, колишній боєць полку «Азов» Артем Широбоков.
У грудні 2014 року вирішити проблему обіцяв ще попередній президент.
«Ваше звернення до президента України щодо надання українського громадянства білорусам, росіянам, які зі зброєю в руках разом із вами захищали честь і незалежність держави. Я підпишу указ про присвоєння, про надання їм українського громадянства. Вони пройшли це випробування», – обіцяв тоді ще президент Петро Порошенко.
В реальності масової легалізації для іноземців-учасників війни так і не сталося. У 2015 році їм дозволили служити в українській армії, а в 2016-му – для тих, хто пішов на контракт, спростили отримання громадянства – скоротили обов’язковий термін перебування на території країни з п’яти до трьох років.
«Татуювання «Беларусь» зробив напевно років 10 тому. Тобто це було давно. Ось це татуювання – нове, тут Луцький замок. Можна подивитися на 200-гривневій купюрі», – показує зображення на руці військовослужбовець ЗСУ з позивним «Зубр».
Історик за освітою, боєць із позивним «Зубр» перебуває в Україні з 2015 року. Проходив підготовку в Азові. Воював уже у «Правому секторі». Торік пішов на контракт в українську армію, але на громадянство все ще не подався. Поки був добровольцем отримав посвідку на проживання як волонтер. Після поранення підписав контракт, і йому видали військовий квиток. Документ від непорозумінь все ж не врятував.
Воюючи в ЗСУ, я отримав «нев’їзд» на три роки до України«Зубр»
«Я був у відпустці, виїжджав відпочивати за кордон. Мені сказали: де твоя посвідка на проживання? Я кажу: немає. У мене був військовий квиток. Військовий квиток вони не запитували, бо просто не знали закону. І мені дали взагалі «нев’їзд» в Україні. Воюючи в ЗСУ, я отримав «нев’їзд» на три роки до України. Така абсурдна ситуація. Від стресу ми не застраховані. Постійно доводиться якісь папірці приносити, постійно щось вирішувати», – розповідає боєць із позивним «Зубр».
Артем – теж доброволець. Понад два роки воював у складі «Азову». Брав участь у боях за Маріуполь та Широкине. В Росії його заочно засудили, а в Україні він просить статусу біженця.
Кажуть, оскільки я не був переслідуваний у Росії до мого від’їзду, то захисту не потребуюАртем Широбоков
«В якому мені, на жаль, швидше за все, відмовлять. Бо кажуть прямою мовою, оскільки я не був переслідуваний у Росії до мого від’їзду, власне, тут я захисту не потребую. А те, що є справа, це вже було після мого приїзду, це їх не стосується. Плюс до цього я є комбатантом, тобто безпосереднім учасником бойових дій», – каже доброволець із Росії, колишній боєць полку «Азов» Артем Широбоков.
Законопроект для добровольців-іноземців зареєстрували в парламенті ще у 2015 році. Однак проголосували за нього лише на початку літа цього року.
Не було політичної воліЛеся Василенко
«Не було політичної волі. Дійсно, питання надання українського громадянства іноземцям викликало такі неоднозначні дискусії в різних державних установах. В тому числі, в Державній міграційній службі, в Адміністрації президента», – пояснює голова правління правозахисної організації «Юридична сотня» Леся Василенко.
Цей закон – одна з можливостей для таких, як «Зубр» і Артем, а також тих, хто з різних причин вже не може служити, чиї документи протерміновані або втрачені.
З документів іноземець повинен подати заяву разом із документами від одного із силових відомств або командирів підрозділів, які підтверджують, що заявник брав участь у бойових діях на Донбасі або надавав інструкторську допомогу. Законопроект ще повинен підписати президент. Якщо це станеться, закон почне діяти через два місяці після публікації, але не назавжди, а лише на півроку.
Якщо відкрити це вікно на довший час, то є ризик того, що відкриється «скриня Пандори»Леся Василенко
«Якщо відкрити це вікно на довший час, то є ризик того, що відкриється «скриня Пандори» для того, щоби цим механізмом скористалися люди, які насправді на війні не були, участі в бойових діях не брали і взагалі жодним чином не причетні до тієї категорії осіб, на яку направлений закон 3433», – наголошує Леся Василенко.
У вересні 2018 року під Генпрокуратурою України відбулися сутички. Це наслідки екстрадиції в Росію інгуша Тимура Тумгоєва. За словами колишнього захисника, екстрагованого до Росії Тумгоєва переслідували на релігійному ґрунті. І, до того ж, він устиг повоювати в одному з добровольчих підрозділів УДА – з осені 2017.
«Коли його затримали у вересні, при ньому було посвідчення члена добровольчого батальйону, бійця добровольчого батальйону імені Шейха Мансура. Цей підрозділ перебував під Маріуполем. Вони безпосередньо брали участь у бойових діях», – каже колишній захисник Тимура Тумгоєва Володимир Глущенко.
В юридичній сотні, яка працювала над текстом законопроекту, кажуть – він все ж направлений на тих добровольців, які були на Донбасі у перші роки війни. Спрощеного механізму чекають – і ті, хто все ще на передовій, і ті, хто вже в тилу.
Тільки в «Азові» понад 100 людей буде, які хотіли б тут легалізуватисяАртем Широбоков
«Тільки в «Азові» понад 100 людей буде, які хотіли б тут легалізуватися. Які не мають можливості виїхати до себе додому. І потрібно розуміти, що в Україні є не тільки «Азов», а й інші підрозділи», – наголошує колишній боєць полку «Азов» Артем Широбоков.
Я знаю насправді п’ятьох чи шістьох людей, у яких немає паспортів«Зубр»
«Я знаю насправді п’ятьох чи шістьох людей, у яких немає паспортів. Або вони прострочені, або їх немає. Або у хлопців зі здоров’ям (погано – ред.)», – каже білоруський доброволець із позивним «Зубр».
Чи буде спрощене отримання громадянства для іноземців – новий президент вирішить до 25 червня. Він або підпише документ, або накладе на нього вето.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
