Доступність посилання

ТОП новини

Ринок електроенергії: зупинити, приборкати, відпустити?


Ілюстративне фото: міський голова Києва Віталій Кличко під час візиту до Дарницької ТЕЦ.
Ілюстративне фото: міський голова Києва Віталій Кличко під час візиту до Дарницької ТЕЦ.

З першого липня в Україні має запрацювати новий, конкурентний ринок електроенергії: це передбачають відповідний закон та останні рішення уряду. Прихильники наголошують: це створить здорову конкуренцію в галузі, дасть змогу прийти до неї західним імпортерам та інвесторам, але водночас – не збільшить ціну для населення. Водночас в «Укренерго» та в експертному середовищі говорять про те, що здорожчання не уникнути, і вказують на недоліки нової системи, яку вони вважають недоопрацьованою. Що зміниться з 1 липня для українців та для учасників енергоринку, хто отримає вигоду від запровадження ринку електроенергії 1 липня, хто – від його відтермінування, з’ясовувало Радіо Свобода.

Кабінет міністрів визначив, як саме виробники електроенергії та інші структури дбатимуть про те, щоб вартість струму в оселях українців не зросла разом із запровадженням із 1 липня 2019 року нового конкурентного ринку електроенергії. Про це йдеться у «Положенні про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії», яке ухвалили на засідання уряду 5 травня.

Текст положення офіційно не опублікували: його мали технічно доопрацювати. Однак на засіданні уряду йшлося про те, що продавати частину електроенергії за фіксованими, невисокими цінами та постачати її побутовим споживачам мають «виробники електроенергії, постачальники універсальних послуг (ПУП – це сервісні структури у складі «обленерго») оператори системи розподілу та передачі електроенергії».

Скільки продавати за низькою ціною? Якою буде ця ціна? І скільки можна продавати на вільному ринку, конкуруючи з іншими виробниками? Це визначатиме Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), спираючись на прогнози учасників ринку щодо споживання простих громадян. Причому, НКРЕКП робить усе це «з урахуванням незмінності до 31 грудня 2019 року ціни на електроенергію для учасників ринку електроенергії, на яких покладені спецобов’язки, та побутових споживачів», цитує урядове положення агенція «Укрінформ».

Одночасно уряд ухвалив ще один документ, потрібний для запуску ринку – положення про аукціони з продажу електроенергії за двосторонніми угодами.

Перед цим прем’єр-міністр Володимир Гройсман пояснив, що ці новації означатимуть для виробників і споживачів електроенергії.

«В уряду є тільки одна можливість: виконати норму закону і впровадити з 1 липня, хочемо ми того чи ні, ринок електроенергії. Але в процесі впровадження я хочу, щоб ми позбулися декількох речей. Перше: ліквідувати «ротердами», – згадав прем’єр про методику формування ціни вугілля для ТЕС, яку низка експертів і політиків вважають джерелом надприбутків передовсім для компанії «ДТЕК». – Рішенням, яке прийме уряд, забезпечити незростання цін на електроенергію для населення і – увага! – для промисловості», – зауважив прем’єр під час засідання уряду.

Раніше, 22 травня, Кабінет міністрів ухвалив статут двох державних компаній, які мають забезпечити стабільність ринку електроенергії: «Оператор ринку» і «Гарантований покупець».

Тим часом компанія «Укренерго» тестує програмне забезпечення, яке відповідатиме за найдинамічніші частини ринку: внутрішньодобове споживання електроенергії та допоміжні послуги.

Новий ринок: критика, ризики і вимоги його перенести

Отже, формально є умови для ринкового продажу електроенергії як наперед, так і впродовж дня, як для комерційних споживачів, так і для громадян, які теж отримують право змінювати постачальника.

Водночас ця система, яка має запрацювати з 1 липня, отримала різко критичні відгуки: і від державних структур, і від експертів.

Так, комітет Верховної Ради з паливно-енергетичного комплексу рекомендував парламенту відтермінувати запровадження ринку електроенергії та оперативно доопрацювати всю систему, повідомив перший заступник голови комітету Олександр Домбровський.

Представник президента України в уряді, енергетичний експерт, колишній член НКРЕКП Андрій Герус говорить про численні небезпеки, які, на його думку, потягне за собою запровадження ринку електроенергії в нинішній концепції.

«Не можу підтримати таку «реформу». Більше того,таку лібералізацію монополій із преференціями приватним монополістам вважаю повною дискредитацією реформ… Сподіваюсь, майбутня коаліція та майбутній уряд будуть такими, що деякі такі псевдо-реформи будуть скасовані чи виправлені», – наголошує Герус.

Підготовка до запровадження ринку електроенергії в Україні «є незворотньою», однак залишається низка невирішених питань, які можуть призвести до відчутного подорожчання електроенергії для населення та бізнесу та спричинити інші проблеми в секторі. Таку думку висловив під час спілкування з медіа виконувач обов’язків головного виконавчого директора НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

За його словами, в Україні залишається перехресне субсидіювання (бізнес платить значно більше, щоб компенсувати відносно низьку ціну електрики для населення – ред.).

Окрім того, імпорт електроенергії з Євросоюзу технічно неможливий. Але головне – досі не створені головні елементи ринку, визнає Ковальчук.

«За три тижні до запуску ринку енергії не створені «гарантований покупець» і оператор ринку (лише ухвалені статути цих організацій – ред.)… Тому модель ринку має бути скоригована. Потрібні зміни на законодавчому рівні. Навіть якщо все заплановане якісно доробити до 1 липня – ринок електроенергії залишиться в зоні ризику», – вважає очільник «Укренерго».

Всеволод Ковальчук додає, що в разі запровадження ринку «неможливо дати гарантії», що ціна електроенергії не виросте. Питання лише в обсягах зростання.

Відтак «Укренерго» пропонує парламенту відтермінувати запуск ринку, запланований на 1 липня, і у стислі терміни провести всю необхідну роботу для створення умов для нього.

Дуже схожі попередження та пропозиції опублікувала на своєму сайті НКРЕКП. У заяві йдеться, що реально запровадити ринок можна хіба що з першого жовтня, що в нинішньому вигляді він створить додаткове багатомільярдне навантаження на бюджет, промисловість і приватних споживачів, а оператори системи передачі та розподілу електроенергії можуть працювати нестабільно. Відомство закликає доопрацювати порядок, положення та інші «енергетичні» документи уряду.

Що не так із ринком електроенергії?

Радіо Свобода зібрало основні претензії до тієї версії ринку електроенергії, яка має почати діяти в Україні з липня.

  • Основні нормативні акти щодо ринку – підготовані Міненерго, однак не враховують найважливіших зауважень «Укренерго», НКРЕКП, експертів та частини виробників електроенергії.
  • Правила та склад комісій для проведення аукціонів на електроенергію визначає переважно Міненерго, ці правила можуть щоразу змінюватися, відтак високими є корупційні ризики – свідчить отриманий Радіо Свобода проект порядку проведення аукціонів, який виносили на розгляд уряду та який ліг в основу урядового рішення. Джерела Радіо Свобода в енергетичному секторі повідомляють, що різні відомства підготували різні проекти організації аукціонів з продажу електроенергії та проекти інших документів щодо запуску ринку, і наразі між сторонами немає згоди.
  • Зростання тарифів на 40%-50% отримають навчальні та соціальні заклади, всі бюджетні установи, водоканали, електротранспорт, та бізнес. Збільшення різниці між тарифами для людей та бізнесу посилить корупційні ризики (Андрій Герус).
  • Українська економіка втратить щонайменше 37 мільярдів гривень через зростання тарифів (НКРЕКП)
  • Для українців подорожчають всі товари та послуги, в яких великою є енергетична складова. При цьому на державні державні компанії «Енергоатом» та «Укргідроенерго», перекладуть оплату технологічних втрат приватних обленерго та високих зелених тарифів (Андрій Герус)
  • У Бурштинському енергоострові на заході України не буде змоги забезпечувати низькі тарифи для українців – адже «Енергоатом» та «Укргідроенерго» не постачають туди електрики (НКРЕКП та «Укренерго»)
  • Якщо ціни на електроенергію виростуть, то її постачальники (особливо – «постачальник останньої надії») швидко збанкрутують (НКРЕКП)
  • Оператори розподілу електроенергії технічно не готові працювати в нових умовах (Ольга Кошарна)

Що робити?

  • Відтермінувати запуск ринку електроенергії, а за цей час без зволікань вдосконалити нормативну базу. У цьому одностайними є «Укренерго», НКРЕКП та низка експертів.
  • Прибрати «перехресне субсидіювання» населення за рахунок промисловості, натомість держава має цілеспрямовано допомагати найбіднішим, не здатним оплачувати електрику – («Укренерго»)
  • Продаж за фіксованою ціною не менше 80 % електроенергії, виробленої АЕС, не менше 50 % електроенергії, виробленої ГЕС – за прямими договорами. Але обсяг має бути не більшим, ніж споживає населення, щоб не виникло корупційних схем. Пріоритет купівлі цього обсягу повинні мати ті, хто постачає її населенню (НКРЕКП)
  • Компенсувати різницю в цінах за рахунок прибутків «Енергоатому», а не з тарифів «Укренерго» (НКРЕКП).
  • Облаштувати перехідник між енергосистемами України та ЄС – так звану «вставку постійного струму», щоб Україна могла купувати енергію не лише в Росії , Білорусі та Молдові, та щоб європейські постачальники конкурували з українськими, даючи при потребі не менше 15% електроенергії на український ринок. («Укренерго»).
  • Забрати домінуючий вплив на механізми енергетичного ринку в Міненерго (НКРЕКП, «Укренерго», експерти)
  • Дати раду заборгованості споживачів електроенергії перед постачальниками (понад 36 мільярдів гривень): вона не повинна зростати далі, злісні неплатники мають заплатити або відповісти в суді; тим, хто отримав борги через несправедливість чи війну – списати чи реструктурувати («Укренерго», експерти).
  • Створити умови, за яких «недорогий» «Енергоатом» конкуруватиме у ціні на електроенергію з «дорогими» ТЕС, державний оператор – викуповуватиме у гравців ринку невелику кількість енергії задешево і пускатиме її на ринок, щоб створити конкуренцію з цими ж гравцями та знизити ціни. Водночас гідроенергетика опікуватиметься лише балансом та забезпеченням піків споживання («Укренерго»).

Новий ринок без справжньої конкуренції стане токсичним – експерт

Створення ринку електроенергії є однією з ключових передумов для отримання Україною подальшої допомоги від міжнародних донорів. Тож західні експерти, які допомагають Україні в його запуску, з одного боку, схвалюють прагнення уряду і частини енергетиків перейти на ринкові правила вчасно, з іншого – закликають виправити найбільші огріхи.

Запровадження першого етапу (роздрібного ринку електроенергії) виявило значні неточності та хиби у новій системі, які не встигають усунути, при йьому координація між відомствами є вкрай неефективною, пояснює Радіо Свобода енергетичний експерт Ольга Кошарна.

Запуск ринку треба «відсувати». І ці три місяці уряд має пропрацювати у надзвичайному режимі
Ольга Кошарна

«Як показало запровадження роздрібного ринку, в нас досі немає точності даних. Точних даних ще немає за січень! Уявіть, що відбуватиметься, коли запрацюють одночасно ринок двосторонніх договорів, балансуючий ринок, ринок на добу вперед… Програмні продукти не пройшли достатнього тестування. Хоча завдання уряду – зібрати докупи всі пазли ринку, всіх його учасників. Ринок газу, до прикладу, був значно простіший, але і там були проблеми. На мою думку, запуск ринку треба «відсувати». Але не на рік, а на три місяці. І ці три місяці уряд має пропрацювати у надзвичайному режимі», – пропонує Ольга Кошарна.

Про ризики від спроби запустити ринок електроенергії у «сирому» вигляді заговорили й українські медіа.

Запровадження нового ринку електроенергії треба відтермінувати, оскільки не відпрацьована система регулювання енергосистеми в нових умовах, нікуди не зникло перехресне субсидування, а вільна конкуренція, що може стримувати ціни – під питанням, наголошує у коментарі Радіо Свобода експерт з питань енергетики Сергій Дяченко.

Сергій Дяченко
Сергій Дяченко

Якщо регулювати ціни, то цей ринок мало відрізняється від попереднього. Головна відмінність: регулювання стає значно складнішим
Сергій Дяченко

«Якщо є механізм прямого встановлення цін для населення – це перехресне субсидування, так чи інакше, як би його не назвали чи не оформили. Так, це вихід. Але вихід небезпечний. Якщо регулювати ціни, то цей ринок мало відрізняється від попереднього. Головна відмінність: регулювання стає значно складнішим. Ринок, який діє до 1 липня, досить непогано регулюється. Зрештою, знайшли ті ціни, які влаштовували і виробників, і споживачів».

Водночас головним недоліком системи, яка діє до 1 липня, є те, що вона «незручна для залучення інвестицій», стверджує Дяченко.

Новий ринок – не пристосований до регулювання. Але його позитивом є конкурентне середовище, яке й регулює ціни. Тому він є привабливим для інвесторів
Сергій Дяченко

«Немає гарантій прибутку, гарантій, коли регулятор визначає ціни. Ці гарантії дотепер мала лише «зелена» енергетика. Новий ринок – не пристосований до регулювання. Але його позитивом є конкурентне середовище, яке й регулює ціни. Тому ринок електроенергії є привабливим для інвесторів. Але коли немає конкуренції (є три великі виробники, як в Україні) – цей ринок стає токсичним».

Запровадження конкурентного ринку електроенергії – це одна з головних рекомендацій міжнародних фінансових донорів. Тому запровадження ринку створює кращі умови для продовження співпраці з МВФ, ЄБРР та рештою кредиторів, що особливо важливо у рік пікових виплат за зовнішніми позиками, визнає низка експертів та представники Кабінету міністрів.

Однак Сергій Дяченко попереджає, що запровадження ринку електроенергії в тому вигляді, в якому він прописаний зараз, лише закріпить домінування найбільших гравців, двох державних і одного приватного: НАЕК «Енергоатом», ПрАТ «Укргідроенерго» та холдингу «ДТЕК». Що, зрештою, не викличе задоволення в західних партнерів, які намагаються спонукати Україну до реформ.

«Невинесення відтермінування ринку електроенергії на розгляд Верховної Ради виглядає як пряме лобі «ДТЕК». При тому, що новий ринок визнали недоопрацьованим і депутати профільного комітету парламенту, і європейські партнери. Але уряд вирішив запустити його як є. Все може «посипатися» так, що не зупиниш. Єдиний варіант – хіба що подати позов до Конституційного суду. Можливо, компанія «Укренерго» це зробить», – припускає експерт.

Компанія ДТЕК наразі не коментує питання про ризики запровадження ринку електроенергії у липні. Зі свого боку, очільники НАЕК «Енергоатом» відгукуються про вчасний запуск цього ринку схвально.

Гальмування запуску ринку продовжить життя корупційним схемам, стверджує президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський.

«З 1 липня має бути введена повномасштабна нова модель ринку. І неготовність окремих учасників енергоринку не позбавляє їх від відповідальності, як не позбавляє і усіх інших від відповідальності за виконання законів. Закон про ринок електроенергії був ухвалений, у всіх було достатньо часу для того, щоб підготуватися», цитує очільника «Енергоатому» «Укрінформ».

За його словами, найбільш часто згадувана причина відтермінування – неготовність програмного забезпечення.

«Нам кажуть, що воно некоректно працює, що воно не пройшло тестування. Але ніхто не каже, скільки часу знадобиться для того, щоб його відтестувати – місяць чи півтора року. Пройде рік, ми знову будемо бачити якісь недоліки. Тому я вважаю, що неготовність програмного забезпечення не може бути причиною перенесення ринку, як не може бути причиною і недосконалість комерційного обліку. Нам говорять про можливі небаланси комерційного обліку. Але є достатньо компенсаційних механізмів, які дозволять на перехідний період розв’язати проблему небалансів», – наголошує очільник «Енергоатому».

Відповідно до закону про ринок електроенергії, він запрацює з 1 липня. Очікується, що з початком роботи нових ринкових правил приватні та комерційні споживачі зможуть укладати угоди з виробниками електроенергії, операторами, які її розподіляють та постачальниками послуг, пов’язаних із цим. Найдешевшою буде електроенергія за довготерміновими контрактами (як це є в ЄС) та за угодами з приватними споживачами, найдорожчою – електроенергія, яку купують за день до споживання чи впродовж дня – для покриття пікових навантажень.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG