Володимир Зеленський обіцяв нові обличчя у владі. Однак зараз повертає людей навіть не вчорашнього, а позавчорашнього дня, наголошує в «Газеті по-українськи» політолог Михайло Басараб. Йдеться, зокрема, про повернення у Тристоронню контактну групу з врегулювання конфлікту на Донбасі Леоніда Кучми та призначення Валерії Лутковської у групі відповідальною за гуманітарні питання. Експерт нагадує, що Лутковська була Уповноваженою Верховної Ради з прав людини у період тотального контролю режимом Януковича. Не реагувала на систематичні порушення прав людини. Якісь заяви почала робити лише на фінальній стадії Революції гідності. Загалом нині спостерігається активне повернення до влади колишніх «регіоналів». Зухвалі заяви Андрія Портнова, призначення Валерії Лутковської та Андрія Богдана головою Адміністрації президента з порушенням закону про люстрацію – вказують на тенденцію.
«Газета по-українськи» продовжує коментувати візит Володимира Зеленського до Брюсселя. Експерт видання політолог Віктор Таран обурюється, що на зустрічі зовсім не говорили про посилення санкцій проти Росії. Європейські розклади сил не сприятливі до України. Австрія, Італія, Франція вже в червні готові скасувати обмеження проти Москви. А Зеленський нічого про це не сказав. Також не почули його думок щодо будівництва «Північного потоку-2». Президент Зеленський не порушив жодної гострої теми. Напередодні виборів у Верховну Раду боїться втратити якусь частину електорату. За правильного підходу вже у грудні на саміті НАТО могли б отримати план дій щодо членства. Затримкою скористається Росія, щоб це питання заблокувати. Зберігаючи свої рейтинги, він втрачає наш час, наголошує експерт.
Експрезидент Кучма з подачi Зеленського ініціював «режим тиші», закликавши не стріляти у відповідь на вбивчий вогонь окупантів. «До 19-го числа група має розробити такі пропозиції, – висловив голова української делегації побажання домовитися щодо режиму тиші. – Має бути записано, обов’язково, щоб усі цивільні об’єкти, школи, садочки, житло в жодному разі не зазнавали таких обстрілів». Невже? – дивується журналіст «України молодої». Наче всім враз стало нецікаво, хто і навіщо почав цю війну захопленням українського Криму? Наче всі забули, хто саме оголосив тактику – ставити в цій війні мирних мешканців перед своїми вояками на передовій? Не читали звіти тих самих інспекторів ОБСЄ щодо авторства обстрілів цивільних об’єктів як на українській, так і на окупованій сторонах Донбасу?.. «Не стріляють у відповідь ті, кого поставили до стінки...» – насамкінець цитує автор статті вислів з цього приводу директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Заголовок матеріалу – «Зрадою назвати мало».
Минуло вже п’ять років із моменту переходу українського Криму під юрисдикцію Росії, проте ще й до цього часу кримчани живуть в умовах водної блокади без перспектив розв’язання цієї проблеми, констатує газета «Україна молода». Видання пише, що у Кремлі досi не знають, що робити з окупованим «надбанням», яке обходиться російському бюджету занадто дорого, й тенденція до збільшення розміру прямої фінансової допомоги Москви півострову зберігається. Захоплений Крим став однією з найбільш дотаційних територій, а потенціалу для заробітку грошей своїми силами у півострова немає. За п’ять років окупації, сільське господарство Криму на понад 60 відсотків скоротило свої обсяги. Прямі витрати Росії на утримання Криму становлять щонайменше 128,7 мільярда рублів на рік (це близько 2,3 мільярда доларів). Проте оцінки аналітиків iз приводу непрямих втрат варіюються від 10 мільярдів до 50 мільярдів доларів на рік. Залякані тоталітарним режимом Кремля мешканці окупованого півострова бояться відкрито говорити правду, але через соціальні мережі можна дізнатися про справжній стан справ. Докладніше йдеться в статті «Плюнули у криницю».
