Перед початком слухань у Міжнародному суді ООН в Гаазі у справі «Україна проти Росії» про фінансування тероризму та расову дискримінацію МЗС Росії повідомило, що не визнає юрисдикцію цього суду.
Із 3 по 7 червня у Гаазі у Міжнародному суді ООН в Гаазі проходитимуть усні слухання у справі «Україна проти Російської Федерації», ініційовані офіційним Києвом у січні 2017 року на підставі Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 1965 року.
Росія має намір заперечувати те, що події в Україні підлягають під юрисдикцію цього суду.
Про це повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ Росії.
Які аргументи Росії?
Росія буде доводити відсутність юрисдикції за кількома підставами. Зокрема, Росія заперечуватиме наявність підстав спору між двома країнами за згаданими конвенціями, а також хоче звинуватити Україну у намаганні задіяти міжнародні механізми для досягнення своїх політичних цілей.
«Природа українських звинувачень на адресу Росії і протиріччя між двома країнами, що виникли на їхньому ґрунті, не мають стосунку до жодної з конвенцій. Так, розв'язана Києвом громадянська війна на Донбасі не регулюється Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму, а претензії Києва про нібито незаконне повернення Криму до складу Росії не можуть бути пред'явлені на підставі Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації», – мовиться у повідомленні МЗС Росії.
Поряд із цим російські представники приведуть інші юрисдикційні заперечення, пов'язані, зокрема, з «неготовністю України в повній мірі виконати обов'язкові процесуальні умови, які згідно зі згаданими конвенцій повинні бути дотримані до звернення в Міжнародний суд ООН».
Росія звинувачує Україну у тому, що вона, мовляв, не намагалася вирішити виниклі з Росією розбіжності шляхом переговорів або арбітражу. А також у тому, що Україна не зверталася попередньо до Комітету з ліквідації расової дискримінації, створеного відповідно до Конвенції 1965 року для вирішення міждержавних суперечок.
Що Україна?
Україна зібрала і подала у Міжнародний суд ООН 29 томів доказів порушень вказаних конвенцій і у 2017 році ініціювала справу проти Росії з метою її залучення до відповідальності за фінансування і підтримку актів тероризму в Україні, а також участь у скоєнні актів расової дискримінації в рамках здійснення актів агресії проти України.
«Починаючи з незаконного «референдуму», проведеного в атмосфері залякування, російська окупаційна влада здійснює політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика проявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також у обмеженні на викладання української і кримськотатарської мови», – стверджує МЗС України.
Україна також направила запит до Міжнародного суду ООН з проханням вжити відповідних тимчасових заходів, з огляду на невідкладний характер ситуації.
19 квітня 2017 року суд прийняв рішення застосувати тимчасові заходи проти Росії на вимогу України.
У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.
Росія цих вимог не виконала. Натомість, політика терору проти кримських татар ще більше посилилася.
Масові обшуки та арешти в анексованому Криму нагадують облави сталінських чекістів 30-50-х років ХХ століття, заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
За словами Чубарова, навесні 2019 року можна говорити про початок нової, ще «більш жорстокої хвилі репресій і гонінь на кримських татар», метою яких є спроба привести їх до «повної покірності окупантам».
