Раптово, у розквіті сил, помер учасник бойових дій, колишній начальник артилерії полку «Азов» із позивним «Кіхот» – Ігор Прозапас, якого Радіо Свобода зняло у документальному фільмі «СІЧ»
Ігор Прозапас народився у 1980 році в Запоріжжі. Закінчив із відзнакою транспортний факультет Запорізької політехніки. Згодом здобув другу вищу освіту у сфері менеджменту. Займався бізнесом – керував власною фірмою у сфері транспорту та логістики.
Прозапас активний учасник Майдану – Революції Гідності. З початком війни на Донбас, як і його старший брат Валерій, пішов добровольцем на фронт.
Служив у двох добровольчих підрозділах: із 2014-го по 2015 рік – у батальйоні «Золоті ворота», а з 2015 року – в «Азові», де пройшов шлях від командира мінометного розрахунку до заступника командира «Азову» із застосування артилерії.
Мав позивний «Кіхот»
« Він був яскравим представником нової військової еліти, представляв покоління справжніх бойових офіцерів. Під авторством друга «Кіхота» вийшло декілька наукових статей, зокрема, про систему управління вогнем ISTAR у сучасному воєнному конфлікті. Друг Кіхот завжди залишиться у наших серцях хоробрим воїном, людяним командиром та вірним побратимом. Його істинна відданість боротьбі та нашій спільній ідеї є прикладом для наступних поколінь», – мовиться в офіційному повідомленні полку «Азов» про смерть свого колишнього побратима.
Побратими Ігоря Прозапаса кажуть, що він був «ідеалом офіцера».
Обидва брати Прозапаси – Ігор і Валерій, разом із іншими запорізькими добровольцями (В'ячеслав Зайцев, Віктор Кривоносов), стали героями документального фільму Радіо Свобода – «СІЧ».
«Ми солдати, ми імунна система країни. Є вірус «русского мира», є дія його, і І на цю дію вірусу країна породила протидію своїх лімфацитів. Але і цей величезний організм сорокап’ятимільйонної країни, який має можливість вижити завдяки своєму імунітету, теж має зробити все, щоб одужати і зміцніти», – сказав у фільмі Ігор Прозапас ( із 8-ї хвилини фільму).
Ігор Прозапас, попри напружену військову службу, не раз брав участь у зустрічах із студентами, де під час обговорень демонстрував свою ерудицію, розуміння політичних та геополітичних процесів, а також упевненість у тому, що Україна зможе відстояти свою незалежність.
Із 2018 року Ігор Прозапас став офіцером Генерального штабу ЗСУ, де займався питаннями переведення української артилерії на стандарти НАТО. Він є автором наукових статей про артилерію.
31 травня 2019 року серцевий напад забрав його життя.
«Коли герої перестають бути потрібними, як зараз – вони непомітно йдуть. В історію, в легенди. Щоби стати прикладом і коли-небудь знову повернутися», – написав про смерть молодшого брата Валерій Прозапас.