У Білорусі – напередодні Дня перемоги – у місті Вітебську заборонили, а в столиці Мінську змінили місце проведення проросійської акції «Безсмертний полк». У казахстанському місті Актобе місцева влада заявила, що хода в їхньому місті не відбудеться. Тим часом в Україні подібну ходу мають намір провести.
Білорусь. «Не є можливим»
У Вітебську місцева влада відмовила в проведенні ходи-акції «Безсмертний полк» із формулюванням «не є можливим» і запропонувала приєднатися до акції «Білорусь пам’ятає», пише правозахисна організація «Весна». Заявку на захід подавала партія лівих «Справедливий світ», її підтримали представники декількох недержавних організацій.
У Мінську проведення акції «Безсмертного полку» узгодили, але змінили місце проведення: замість ходи вздовж проспекту заявникам дозволили провести мітинг біля Будинку-музею I з’їзду РСДРП.
У березні президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що він виступає «категорично проти» подібних заходів. «Це блискуча російська акція, але у нас є своя – «Білорусь пам’ятає». Чому ми повинні кинути своє і взяти інше, якщо по суті і за зовнішньою формою обидві акції однакові?» – заявив тоді Лукашенко. Він зазначив, що аналогічна акція «Білорусь пам’ятає» з’явилася в його державі значно раніше, ніж у Росії.
«Безсмертний полк» у Білорусі викликає неоднозначну реакцію. Частина населення пов’язує цю акцію з «русским миром», а учасники ходи виходять на неї з портретами Сталіна.
У 2018 році в Мінську влада спочатку не дала дозволу на акцію «Безсмертний полк», запропонувавши ініціаторам приєднатися до державної ходи «Білорусь пам’ятає». Про це написали російські ЗМІ, й організатори ходи почали закликати прихильників вийти на акцію без дозволу.
В результаті ходу дозволили менш ніж за день до її проведення. Білоруська державна преса тоді проігнорувала цю альтернативну ходу, а Лукашенко заявив, що в Білорусі ніхто не забороняв іти з портретами родичів, загиблих на війні, а змінити формат попросили самі ветерани.
При цьому президент Білорусі розкритикував тих, хто хоче «приватизувати» тему перемоги у «Великій вітчизняній війні» (так, зокрема, у Росії і Білорусі називають Другу світову війну).
Казахстан. Фотографії в смітниках і затори
У Казахстані хода «Безсмертний полк» традиційно пройде в Алмати і Нур-Султані. Однак в Актобе – адміністративному центрі Актюбінської області – місцева влада скасувала акцію.
На нараді з питань організації святкових заходів до Дня перемоги керівник адміністрації Ільяс Іспанов пояснив причини скасування ходи заторами на дорогах, а також зауваженнями родичів загиблих під час «Великої вітчизняної». Вони були незадоволені тим, що після проведення ходи фотографії їхніх рідних розкидані в різних місцях і смітниках міста, «що викликає неповагу до пам’яті загиблих ветеранів ВВВ».
Крім того, в Актобе заяви на проведення ходи ніхто не подавав.
Охочим вшанувати пам’ять загиблих, вийшовши з портретами рідних, запропонували приєднатися до заходу в головному парку міста.
6 травня у Кремлі заявили, що «відстежують інформацію» про ситуацію з акцією «Безсмертний полк» в Білорусі і Казахстані. «Не завжди зрозуміло, про що конкретно йде мова, про чиї рішення, що призвело до таких рішень. Тому тут ми теж би не поспішали робити якісь висновки», – зазначив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Хода, яка колись розпочиналась як «некомерційна, аполітична та недержавна ініціатива», впродовж останніх кількох років набрала більш офіційного змісту і нині фінансується, зокрема, з російського держбюджету.
В Україні ідея «Безсмертного полку» наштовхнулась на супротив
Акцію «Безсмертний полк» активно просувають насамперед у тих країнах, які колись були в СРСР. Особливо ж – в Україні, задля утримання якої у полі свого впливу Росія розв’язала масштабну гібридну війну, окупувавши частину української території, наголошував ще у 2017-му президент України Петро Порошенко: «Акція «Безсмертний полк» – взірець витонченої політичної спекуляції на почуттях людей. Насправді у Москві її придумали ... для того, щоб російській експансії в сусідні країни допомагали не лише живі».
Загалом в Україні ідея «Безсмертного полку» наштовхнулась на супротив: як через ворожу ідеологію і використання під час таких акцій забороненої комуністичної символіки, так і через постаті самих організаторів (у їхніх лавах зазвичай політики з опозиційних лівих сил, активісти проросійських організацій, екс-комуністи та екс-регіонали).
Відтак останні кілька років заходи на кшталт «Безсмертного полку» в різних українських містах супроводжувались словесними та фізичними сутичками.
Так, наприклад, було у травні 2016-го в Одесі та Києві.
У 2017-му це повторилось, окрема, у Запоріжжі, Харкові і знову в Києві.
Хоча з’явились і більш креативні методи боротьби. Наприклад, тролінг, коли частина активістів приходила на ідеологічно проросійську акцію з портретами українських повстанців, героїв комп’ютерних ігор та кіно:
Попри ці та інші випадки, подібну ходу мають намір провести і цього року. Анонс київської акції із назвою «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» (ідеологічно та стилістично ідентичної з «Безсмертним полком») напередодні 9 травня розпочав транслювати телеканал «Інтер».
Починаючи з 2015 року, в рамках декомунізації 9 травня в Україні офіційно відзначають як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.
Окрім того, Україна 8 травня разом з усією Європою проводить День пам’яті та примирення.
Щодо акцій на кшталт «Безсмертного полку», то в СБУ та МВС неодноразово наголошували, що формальних підстав для заборони їх немає, адже, згідно з українським законодавством, усі громадяни мають право на мирні зібрання. Водночас кожного року подібні флешмоби відбуваються під пильним наглядом правоохоронців.
У тексті використані публікації «Настоящего времени» – проекту Радіо Свобода за участю «Голосу Америки» – і Української служби Радіо Свобода.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Письменник Андрій Курков про 9 травня і вірус, який поширює телеканал «Інтер»
