Доступність посилання

ТОП новини

Зеленський об’єднав країну, але об’єднав на хвилі емоцій – Фесенко


ЦВК оголосила Володимира Зеленського переможцем виборів президента України
ЦВК оголосила Володимира Зеленського переможцем виборів президента України

Гості програми «Ваша Свобода»: Володимир Фесенко, політичний експерт; Любомир Мисів, соціолог, заступник директора соціологічної групи «Рейтинг».

Центральна виборча комісія оголосила Володимира Зеленського переможцем виборів президента України​. Невдовзі – інавгурація і його перші дії на посаді голови української держави.

Олександр Лащенко: Пане Фесенко, чи справді Володимир Зеленський об’єднує, «зшиває» Україну?

Зеленський об’єднав країну, але об’єднав радше на хвилі емоцій
Володимир Фесенко

Володимир Фесенко: Дуже добре, що це відбулося електорально, по факту. Зеленський зняв напругу і традиційне електоральне протистояння між умовним сходом і заходом, між російськомовними регіонами і українськомовними регіонами. Але це, можливо, тимчасово. Тут і протестна мотивація спрацювала, і попит на нові обличчя. У цьому сенсі він об’єднав країну. Але об’єднав радше на хвилі емоцій. Вдасться це закріпити чи ні – питання відкрите.

Володимир Фесенко, політичний експерт
Володимир Фесенко, політичний експерт

Треба робити уроки з цієї кампанії і команді Зеленського. Деякі люди в команді Зеленського вже про це думають. Шукатимуть якісь інструменти, наприклад, продемонструвати всім, хто проголосував за Порошенка і не тільки, львів’янам, галичанам, що Зеленський – не противник української мови, що поважає українську культуру. Потрібні символічні кроки.

– Пане Фесенко, опитування КМІСу, проведене з 8-го до 14 квітня, перед другим туром президентських виборів, про вимоги до нового президента України. «Топ» трьох основних вимог – знизити тарифи на комунальні послуги (39%), подати до парламенту законопроекти про зняття недоторканності суддів, депутатів, президента – 35,5%, розпочати або пришвидшити розслідування найбільш резонансних, корупційних злочинів – понад 32%. При цьому, наприклад, розпочати переговори про вступ до ЄС – 3%, внести до парламенту законопроект про референдум – 4%, заарештувати російські активи в Україні – 4,6%, розпочати переговори з Росією – 23%. Як прокоментуєте?

Один із перших іспитів для нового президента, для його команди – як вибудувати, сформувати стосунки з Верховною Радою
Володимир Фесенко

Володимир Фесенко: Дуже суперечливі очікування. Команда президента знайома з цією статистикою. Вони розуміють, що не все можуть зробити. Зняття недоторканності, законодавче унормування процедури імпічменту президента – то це побачимо вже найближчим часом. Але остаточне рішення буде за парламентом. У нього (Зеленського – ред.) зараз небагато прихильників у Верховній Раді. Один із перших іспитів для нового президента, для його команди – як вибудувати, сформувати стосунки з Верховною Радою.

Є пропозиція і є сценарій розпуску Верховної Ради. Це логічно – якщо немає підтримки, то давайте це зробимо. Я поки скептично ставлюся до такого варіанту. Тому що, не маючи підтримки у виконавчій владі, у парламенті, він може стикнутися з тим, що і Верховна Рада, і уряд можуть не визнати таку ініціативу. А це буде вже перша політична криза. Краще зараз йти на конструктивні кроки, спробувати взаємодіяти, шукати спільні рішення з чинним складом уряду і Верховної Ради.

Любомир Мисів, заступник директора соціологічної групи «Рейтинг»
Любомир Мисів, заступник директора соціологічної групи «Рейтинг»

– Пане Мисів, про що свідчать результати досліджень саме групи «Рейтинг» із приводу очікувань українців від нового президента?

Виборець поступово перекладає відповідальність, якщо прем’єр-міністр близький до президента, за економіку на голову держави, а не на голову уряду
Любомир Мисів

Любомир Мисів: У першу чергу це економічні питання, тарифи зокрема. Величезний запит на подолання корупції. Також одним із основних запитів суспільства є подолання конфлікту на сході, припинення війни і переговори з Росією.

Виборець не сильно розділяє питання економіки, законодавчих ініціатив. Це для нього незрозуміло. Але ми бачимо з досвіду політичного життя в Україні, що президент певним чином впливає на економічну політику, зокрема презентуючи свого прем’єр-міністра. Виборець поступово перекладає відповідальність, починаючи з другого чи з третього року каденції, якщо прем’єр-міністр близький до президента, за економіку на голову держави, а не на голову уряду.

– Пане Фесенко, щодо перекладання відповідальності. Це щоразу. Володимир Зеленський – це вже шостий президент в історії України. Президент здобуває перемогу, а вже через півроку… Зеленського чекає ця доля?

Володимир Фесенко: Ризик дуже великий. Щодо всіх президентів (від Кравчука до Порошенка) залізна закономірність – через півроку охолодження ставлення до нового президента. Навіть по рейтингах починається певне зниження, але невеличке. А через рік – суттєве падіння, іноді навіть удвічі, як було у Порошенка і в Ющенка.

Президента сприймають як головного начальника в країні – він має вирішувати все, на все впливати. Це певний прояв пострадянської ментальності
Володимир Фесенко

Таке ставлення до президента – це парадокс. Яка форма правління у нас не була б. І не тільки завищення очікування, а те, що чекають вирішення усіх проблем. Навіть в умовах обмежених повноважень президента все одно керівника держави сприймають як головного начальника в країні – він має вирішувати все, на все впливати. Це певний прояв пострадянської ментальності. За опитуваннями соціологів, близько 40% вважають, що повноваження президента мають бути обмежені, що президент не повинен відповідати за економіку.

Володимир Зеленський під час дебатів на стадіоні «Олімпійський». Київ, 19 квітня 2019 року
Володимир Зеленський під час дебатів на стадіоні «Олімпійський». Київ, 19 квітня 2019 року

Немає великого кадрового резерву. Йому доведеться шукати союзників
Володимир Фесенко

Ще під час виборчої кампанії черга (до Зеленського – ред.) була наприкінці січня – на початку лютого. Більшості він відмовляв. Деякі люди з’явилися з бізнесу, але з більш-менш нормальною репутацією. Зараз буде схожа ситуація. Хоча там проблема – багато дірок з точки зору кадрових призначень. Немає великого кадрового резерву. Йому доведеться шукати союзників. Щоб затвердити по своїй квоті і двох міністрів, генпрокурора, керівника СБУ, потрібна теж співпраця з Верховною Радою. А найближчим часом треба зустрітися з керівником Верховної Ради і домовитися по даті інавгурації. З керівником уряду треба домовлятися про спільне рішення по керівниках ОДА. Я вже не кажу про те, що має бути пакет законодавчих ініціатив нової команди. Хочеш, не хочеш, але домовлятися доведеться. Отут якраз буде іспит: або це робити традиційно, тобто такі «договорняки», «ти мені, а я тобі», або…

Лише один шанс, що це можна зробити, зокрема з парламентом. Поки велика частина депутатів буде лояльна до нового президента (так у нас відбувається, поки цей «медовий місяць» так званий – хочуть демонструвати, що вони можуть бути потрібними президентові), то це можна використати, зокрема провести необхідні кадрові рішення без якихось обіцянок. Але є неформальне гасло у команди Зеленського – «ні обіцянок, ні пробачень». У них немає шаблонів. Якщо вони будуть ламати шаблони, тоді буде шанс.

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG