Віце-президент США Майк Пенс попередив Німеччину і Туреччину про неприпустимість угод із Росією. Мова йде про договір Анкари щодо купівлі російських зенітно-ракетних комплексів та підтримку Німеччиною газопроводу «Північний потік-2», який оминатиме Україну в поставках російського газу.
Віце-президент США Майк Пенс попередив Туреччину та Німеччину про угоди, які вони укладають з Росією. За словами Пенса, договір Анкари про купівлю російських зенітно-ракетних комплексів С-400 є «нерозважливим» кроком, а Берлін ризикує стати «в’язнем» Москви, якщо і далі підтримуватиме проект «Північний потік-2».
Пенс зробив ці заяви 3 квітня у Вашингтоні в рамках заходів, присвячених 70-й річниці заснування НАТО. Туреччина і Німеччина є давніми членами цього альянсу.
«Анкара мусить зробити вибір»
Пенс озвучив опозицію США щодо придбання Туреччиною російської системи протиповітряної оборони. Віце-президент зазначив, що Анкара мусить вирішити, чи залишатися ключовим партнером НАТО або ж ризикувати, поставивши під загрозу військовий альянс угодою, яка за словами Пенса «становить велику небезпеку для НАТО».
«Туреччина мусить зробити вибір. Чи хоче вона залишатися критичним партнером у найуспішнішому військовому альянсі в історії або ж хоче ризикувати безпекою цього партнерства, роблячи такі безрозсудні рішення, які підривають наш альянс?» – сказав Пенс.
Сполучені Штати та інші країни НАТО вимагали, щоб Анкара скасувала свою угоду з Росією про придбання С-400, які несумісні з системами НАТО і вважаються загрозою для американських F-35.
Вашингтон заявив, що зупиняє поставки до Туреччини, пов’язані з програмою F-35, у відповідь на придбання Анкарою російських ракетних систем.
Тим часом, 3 квітня держсекретар США Майк Помпео зустрівся у Вашингтоні з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу і у різкому тоні попередив про «потенційно руйнівні наслідки односторонніх турецьких військових дій» проти підтримуваних США курдських сил у Сирії.
Наголошуючи на широкому колі питань, які впливають на американсько-турецькі відносини, Помпео також вимагав «швидкого вирішення справ, пов’язаних з несправедливо затриманими» громадянами США та місцевим персоналом, які працювали в дипломатичних місіях США в Туреччині.
Пізніше речник МЗС Туреччини оскаржив те, як Вашингтон представив зустріч та наголосив, що заяви Держдепартамента «не відображали зміст зустрічі» і містили «питання, які навіть не були порушені під час цього засідання».
Чавушоглу, тим часом, повідомив програмі PBS Newshour, що Туреччина запропонувала створити «технічну робочу групу і вивчити» побоювання США щодо ракетного договору Анкари Росією.
Він також повідомив державній телекомпанії США, що «неприйнятним» було з боку Вашингтона наполягати на тому, щоб Туреччина не купувала оборонну систему з іншої країни, але й водночас також не продавати їх Туреччині.
На початку цього тижня високопосадовець Держдепартаменту сказав у брифінгу, що Анкара може зіткнутися з санкціями США, якщо продовжувтиме купувати російські ракети С-400.
Анкара не погодилася
Анкара не погодилася відмовлятися від запланованих покупок. Міністр закордонних справ Туреччини повідомив, що «угода S-400 є завершеною справою, і ми не будемо відступати від неї».
Інший турецький лідер, віце-президент Фуат Октай, дав відсіч зауваженням Пенса, сказавши, що Вашингтон повинен вирішити, чи хоче він й далі залишитися союзником Анкари.
«Сполучені Штати повинні зробити вибір. Чи вони хочуть залишатися союзником Туреччини або ж ризикувати нашою дружбою, об’єднавши сили з терористами, щоб підірвати оборону союзників НАТО проти своїх ворогів?», – написав Октай у своєму Twitter.
Берлін ризикує стати «в’язнем» Москви
3 квітня Пенс також сказав Німеччині, що та ризикує стати «в’язнем Росії», якщо продовжить реалізацію проекту «Північний потік 2» з Москвою.
«Якщо Німеччина продовжуватиме будувати трубопровід «Північний потік-2», як сказав президент Трамп, це може перетворити німецьку економіку буквально на в’язня Росії»,– сказав Пенс.
«Північний потік 2», який планують завершити у 2019 році, прямуватиме з Росії до Німеччини під Балтійським морем, оминаючи кілька європейських транзитних країн, включаючи Україну.
Це допомогло б Москві уникнути спірних питань щодо транзитних платежів та інших політичних конфронтацій, які роками переслідували мережу трубопроводів.
Вашингтон і деякі європейські лідери побоюються, що без законодавчих змін трубопровід збільшить залежність Західної Європи від російського природного газу і надасть Москві більше важелів впливу на інші політичні питання.
