Чеський бізнес Олександра Тимошенка: компанії і партнери

Незабаром українці дізнаються ім’я нового президента, або ж і президентки країни, в разі, якщо політик-ветеран Юлія Тимошенко отримає більшість голосів на виборах. В останні передвиборчі тижні Юлія Тимошенко почала з’являтися на людях не сама, а разом зі своїм чоловіком Олександром, який, за її словами, утримує родину, поки вона займається політикою. Однак, як з’ясувало Радіо Свобода, підприємницька діяльність Олександра Тимошенка у Чехії, де він має політичний притулок і займається бізнесом майже 20 років, викликає запитання з огляду на непрозорість і на репутацію деяких його ділових партнерів.

Через те, що в Україні Олександра сприймали головним чином як «чоловіка Тимошенко», то бізнес свій він волів вести за кордоном. В одному зі своїх рідкісних інтерв’ю Олександр Тимошенко сказав, що працює в основному в Чехії. Він також пояснив, що займається «купівлею і реалізацією земельних ділянок під будівництво».

Щоб дізнатися, наскільки успішним є цей бізнес Олександра Тимошенка у Чехії, Радіо Свобода звернулося до офіційних даних чеського реєстру, чеських журналістів, що писали про життя і бізнес Олександра Тимошенка у Чехії, і деяких його ділових партнерів.

Свою першу фірму, International Industrial Projects s.r.o (s.r.o. – товариство з обмеженою відповідальністю – ред.), Олександр Тимошенко зареєстрував ще влітку 2000 року в Празі, а пізніше компанія переїхала в містечко на півночі Чехії, Усті-над-Лабем. Фірма назвала предметом бізнесу «закупівлю товарів для перепродажу і виробництва, торгівлі, послуг». Як з’ясували чеські журналісти, компанія була зареєстрована у панельному будинку у спальному районі Буков цього міста. Власників фірми у будинку не пам’ятали, про фірму нічого не знали. Чим конкретно займалася, чеським журналістам, які почали цікавитися бізнесом людини з гучним прізвищем, з’ясувати не вдалося – про свою діяльність фірма не публікувала всієї інформації.

Перша чеська компанія Тимошенка: 12 років без детальних звітів

Компанія, яку Олександр Тимошенко заснував разом зі своїм компаньйоном Олексієм Гулидіним із Дніпропетровська, опублікувала лише установчі документи, зразки підписів, кілька нотаріальних реєстрацій і договір про передачу акцій за всі 12 років свого існування. На думку експерта з комерційного права з суду Усті-над-Лабем Їржі Беднаржа, до якого звернувся журналіст видання iDnes, це є порушенням закону.

«Згідно з законом, компанії повинні публікувати річні звіти, регулярні, позачергові і консолідовані фінансові звіти», – зазначив Беднарж у розмові з чеським журналістом. У місцевій податковій службі уточнили, що за ці порушення державна установа може накласти штраф – 3% від вартості активів.

Але в той час Олександрові Тимошенку було не до чеського бізнесу – вже у листопаді 2000 року, тобто через кілька місяців після реєстрації компанії в Чехії, Генеральна прокуратура України відкрила проти Тимошенка кримінальну справу за підозрою про хабар колишньому прем’єр-міністрові Павлу Лазаренкові на суму 4,6 мільйонів доларів.

Іще раніше Олександра Тимошенка і ще одного з керівників корпорації «Єдині енергетичні системи України» Валерія Фальковича звинуватили в тому, що вони, використовуючи свої службові повноваження, в 1993 році вчинили незаконну операцію продажу металопрокату в країни Далекого Сходу на суму 800 тисяч доларів США. Обох затримали й посадили в Лук’янівське СІЗО Києва.

​Юлія Тимошенко, яка у 1990-х роках була був разом із чоловіком одним із керівників корпорації «Єдині енергетичні системи України», на момент арешту чоловіка була віце-прем’єром.

Провівши під арештом менше ніж півроку, у серпні 2001 року Тимошенко і Фалькович виходять на волю. 30 квітня 2002 року Києво-Святошинський районний суд Київської області закрив усі кримінальні справи, порушені щодо Олександра Тимошенка, скасував усі висунуті йому обвинувачення, а також визнав дії Генеральної прокуратури України щодо Олександра Тимошенка незаконними і закрив усі кримінальні справи, порушені щодо нього і його дружини.

Тимошенко і українські борги

Поки Олександр Тимошенко розбирався з кримінальними звинуваченнями в Україні, у Чехії компанією, яку він відкрив, керував Властіміл Покреш. Коли в Україні розгорталася Помаранчева революція, Олександр Тимошенко вже п’ятий рік займався бізнесом у Чехії. І Властіміл Покреш був тоді для Тимошенка не лише діловим партнером, але й провідником до чеського світу політики і гостинним господарем. За інформацією чеських журналістів, за своєю офіційною адресою в історичному селі Лідіце неподалік Праги Олександр Тимошенко не жив, а перебував у домі Покреша.

Як писав часопис Euro, першими контактами у Чехії були знайомі Покреша – політики Громадянської демократичної партії (ODS) Алеш Ржебічек і Петер Ґандалович.

Невдовзі ключовим діловим партнером Олександра Тимошенка у Чехії став Їржі Неставал, із яким Тимошенко створив торгову палату, яка мала використати ділові контакти Тимошенка в країнах колишнього Радянського Союзу і в Україні.

Про це сам Олександр Тимошенко розповідав пізніше в інтерв’ю канадському російськомовному виданню Denginews.com.

«Ідея створення палати виникла у 2005 році. Група українських і чеських бізнесменів вирішила об’єднати свої можливості, …для чого було обрано формат торгової палати. Оскільки в Чехії вже існувала Торгова палата Чехії, на базі цієї палати було було зареєстровано Євро-Азійську міжнародну торгову палату, президентом якої було обрано Їржі Неставала. Олексій Гулидін, представник ділових кіл України, і я обіймаємо посади віце-президентів», – сказав Олександр Тимошенко в інтерв’ю канадському виданню. (У реєстрі такої палати немає, зате є Чесько-Середньоазійська торгова палата, записана на Неставала – ред.)

Контакти Олександра Тимошенка у Чехії привернули увагу чеських журналістів.

«Через цю особу, Неставала, він міг дістатися до дуже близького кола чеських політиків. А ці контакти можна дуже легко використати для лобіювання якихось справ, пов’язаних, наприклад, із розблокуванням українського боргу чи інших справ», – каже у розмові з Радіо Свобода чеський репортер Ян Грбачек із видання Ekonomický deník.

Грбачек почав цікавитися особою Олександра Тимошенка ще кілька років тому, коли працював у тижневику Euro, де публікував про нього серію матеріалів. Тоді джерела розповіли йому, що у 2006 році Тимошенко особисто зустрічався з тодішнім міністром фінансів Чехії Властімілом Длоугим і пропонував вирішити проблему українського боргу ще з радянських часів. На зустрічі нібито був присутній і Неставал.

Тимошенко, за інформацією джерела, пропонував, щоб право на розблокування так званого Ямбурзького боргу отримала з чеського боку його торгова палата, а з українського – «Укртрансгаз». За даними репортера Яна Грбачека, Длоугий вирішив, що ситуація в Україні надто нестабільна, і угода не відбулася.

«Наполеонівські плани» з участю Тимошенка

Але невдачі не зупиняли партнерів, особливо напередодні президентських виборів в Україні, коли у 2009 році на своєму сайті в інтернеті Чесько-Середньоазійська торгова палата прямим текстом писала, що родинні зв’язки її віце-президента в Україні сприятимуть її бізнесові.

«Палата вже давно працює в Україні. Протягом кількох років вона успішно працює з Київською торгово-промисловою палатою і Донецькою торгово-промисловою палатою. Звичайно, важливим фактором успіху палати в Україні є той факт, що віце-президент і представник ČSOK (Чесько-Середньоазійської торгової палати в Україні – ред.) є Олександр Тимошенко, чия дружина є чинним прем’єр-міністром України. Ми вважаємо, що після президентських виборів в Україні, в яких кандидує прем’єр Тимошенко і які відбудуться у лютому наступного року, якщо оберуть Юлію Тимошенко, співпраця буде ще успішнішою, ніж досі», – мовилося в повідомленні.

Вибори Юлія Тимошенко програла, але ще квітні 2010 року, за інформацією, опублікованою на сайті палати, Неставал приїздив до Києва, щоб обговорити з Тимошенком можливості проведення у травні того року міжнародної конференції з енергетики, енергетичної безпеки і відновлюваних ресурсів. Міністр енергетики України, за офіційною інформацією палати, пообіцяв узяти на себе підтримку конференції і обговорити проект із комісаром ЄС із енергетики.

Плани ці розбив Віктор Янукович, який, заледве отримавши президентське крісло у тому ж квітні 2010 року, порушив проти Юлії Тимошенко кілька кримінальних справ.

Поки Юлія Тимошенко ходила на допити до прокуратури, її чоловік Олександр Тимошенко подорожував світом і далі будував нові бізнесові плани. В інтерв’ю вже цитованому канадському російськомовному виданню Denginews.com у листопаді 2010 року він розповів, що в Канаді його цікавлять нові технології будівництва. А в Чехії, за його словами, «палата активно співпрацює з урядовими структурами Європи та Азії, підрозділами Світового банку, Міжнародного валютного фонду і НАТО».

Про те, що плани палати були наполеонівськими, писала в той час і чеська преса. Членський внесок у палаті був від 100 тисяч крон (близько 4,5 тисяч доларів за тодішнім курсом – ред). Палата, за інформацією часопису Euro, фінансувала поїздку до Сирії на таємну зустріч із президентом Башаром Асадом тодішнього голови Соціально-демократичної партії Їржі Пароубека і його дружини.

Пароубек пояснював офіційно, що за візит платила сирійська сторона, а переговори були не про бізнес, а про права людини. Скандал тоді дійшов і до бульварних часописів.

«Ця палата була дуже активною, була в контакті з багатьма чеськими підприємцями, які мали широке коло інтересів, але здебільшого з того нічого не вийшло. Люди, які були наближені до цієї палати, казали, що наобіцяли їм «золоті гори», а потім із того нічого не вийшло», – переповідає Радіо Свобода чеський журналіст Ян Грбачек, як йому скаржився один із членів палати.

Ситуація в Україні тим часом дійсно не сприяла подружжю Тимошенків. У жовтні 2011 року Юлію Тимошенко засудили на 7 років за зловживання владою під час підписання газового контракту з Росією від 19 січня 2009 року.

Олександр Тимошенко, побоюючись переслідувань, покидає Україну і на довше затримується у Чехії, де він просить політичного притулку. 6 січня 2012 року міністр внутрішніх справ Чехії Ян Кубіце оголосив, що Олександру Тимошенкові, який просив про політичний притулок у Чехії, притулок надали як форму «міжнародного захисту».

Притулок у Чехії

Як зауважують чеські журналісти, при наявності компаній і зв’язків притулок Тимошенко отримав у рекордні терміни – у листопаді 2011-го подав, на початку січня 2012-го вже отримав, тобто менше, ніж за три місяці. І це незважаючи на те, що в цей час Організація допомоги біженцям скаржилася, що часто процедура надання притулку триває в країні довше, ніж відведені законом 180 днів.

«Та швидкість, із якою він тут отримав політичний притулок, була досить нестандартною, у порівнянні з іншими прохачами притулку з України», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода репортер видання Ekonomický deník Ян Грбачек, який аналізував діяльність Олександра Тимошенка в Чехії, коли працював у виданні Euro. Репортер каже, що притулок Тимошенко отримав підозріло швидко з огляду на те, що в Україні подружжя Тимошенків звинувачували у відмиванні грошей.

І щодо цієї справи в Чехії тоді розгорівся політичний скандал. Різко критикував надання притулку Тимошенкові все той же Їржі Пароубек. Будучи депутатом чеського парламенту, у своєму блозі Пароубек назвав «цинічним» рішення чеської влади. В інтерв’ю Радіо Свобода він згодом пояснив, що хоча він вважає цей крок «прагматичним і навіть цинічним», але «деколи в політиці треба робити такі кроки».

«Я не помітив, щоб пан Тимошенко колись був політично активним, що давало б йому право… подати прохання про притулок. Для мене пані Тимошенко – дуже суперечливий політик», – сказав Їржі Пароубек і додав, що подружжя Тимошенків, як і ціла українська політична сцена, не викликають у нього великої довіри. Водночас він припустив, що Олександр Тимошенко принесе до Чехії «чималі фінанси».

«Можу уявити, що він не приїздить із порожніми руками. Він має тут 11 чи 12 років фірму, яка зареєстрована в якомусь панельному будинку. Так що є питання, наскільки вона активна і скільки має капіталу. Мене б здивувало, якби він приїхав із порожніми руками», – сказав Пароубек.

Чеський партнер Тимошенка хотів торгувати з окупованим Кримом

Діловий партнер Олександра Тимошенка знову потрапив на радар чеської преси, коли і після анексії Криму Росією намагався далі їздити до Росії і до Криму і обіцяти там бізнес з чеськими фірмами. Зокрема, видання Aktuálně.cz з’ясувало, що Їржі Неставал їздив до Криму і пропонував там від імені компанії Thermona привезти до окупованого півострова чеські котли на суму в кілька мільйонів крон, незважаючи на те, що цим би він порушив і європейські санкції, і українське законодавство.

Російська влада в Криму радо повідомила про підписання у Севастополі протоколу про наміри на постачання чеського обладнання. Компанія Thermonа дистанціювалася від цього бізнесу і сказала, що Неставал «значно перевищив ті функції, для яких його найняли».

Про наслідки за порушення українського законодавства Їржі Неставала попередив і український посол у Празі Євген Перебийніс.

«Пана Неставала попередили щодо його незаконних поїздок на окуповані території України. На жаль, він не врахував цього і неодноразово порушив українські закони, що буде мати наслідки для нього», – цитує видання українського посла, який не уточнив, у чому саме ці наслідки полягатимуть.

Тимошенко декларує дохід з фірми, яка, за звітами, є збитковою

Бізнес у Чехії Олександр Тимошенко намагався робити і самостійно. Вже через місяць після отримання притулку, у лютому 2012 року, він зареєстрував фірму Britico Product s.r.o., яка, за даними реєстру, мала займатися «виробництвом і продажем». За даними чеського репортера Яна Грбачека, компанія займалася нерухомістю, рекламою, медіа-представництвом. Проте вже у вересні Тимошенко продав свою частку в компанії зі статутним капіталом у 500 тисяч крон (що за тодішнім курсом було майже стільки ж у гривнях – ред.) словацькій акціонерній компанії Crius Capital, акції в якій були в анонімній власності. Свою частку Тимошенко продав у 5 разів дешевше – за 100 тисяч крон. А вже через 3 місяці, 3 грудня 2012 року, акціонерна компанія за ці ж 100 тисяч передала фірму Britico Product у власність чеського бізнесмена Вацлава Франца.

Ця компанія вже від початку викликала запитання у чеських журналістів. Зокрема, Ян Грбачек із часопису Ekonomický deník каже, що намагався знайти нерухомість цієї фірми.

«На фірму, Britico Product, записана нерухомість у місцевості Гарцов поблизу міста Ліберець, де є старенький будиночок, хатка просто. Не знаю, що це мала бути за операція з нерухомістю», – каже Грбачек в інтерв’ю Радіо Свобода.

Складається враження, що бізнес у компанії Britico Product не пішов. На це у коментарі Радіо Свобода звертає увагу Лукаш Кованда, головний економіст інвестиційних фондів CZECH FUND і один із провідних чеських економічних коментаторів.

«Із найсвіжішого балансу компанії Britico Product, товариства з обмеженою відповідальністю, що був складений за даними на кінець 2017 року, можемо зауважити, що власний маєток компанії коливається в одиницях мільйонів крон, що означає, що ця компанія не може мати якийсь великий бізнес в галузі нерухомості, тому що в нинішній час ціна невеликої квартири в Празі сягає десь 4 мільйонів крон. Товариство має збитки. Тобто результат діяльності за минулі роки є негативний, в останньому звітному періоді, тобто за 2017 рік, – понад 13 мільйонів крон» (понад 565 тисяч доларів за нинішнім курсом – ред).

Лукаш Кованда пояснює, що компанія Britico Product покриває збитки з запозичень.

«Якщо подивимося на попередні результати діяльності глибше, то там можемо побачити також збитки: відносно великі збитки були в 2014 році, вони сягнули 11 мільйонів крон (близько 480 тисяч доларів – ред.). Є, звичайно, питання, що призводить до таких втрат. Поки що компанія може їх покривати тим, що вона використовує запозичення, в 2015 році її заборгованість склала понад 18 мільйонів крон, а 2017 році щодо заборгованості ситуація особливо не поліпшується. Важливо те, що власний капітал фірми істотно менший, ніж її заборгованість, що означає, що має більше з «чужої кишені», ніж власного капіталу», – каже він.

Як зауважує фінансовий аналітик Інвестиційних фондів CZECH FUND, самі по собі великі запозичення ще не є ознакою якоїсь нездорової ситуації у фірмі, наприклад, великі запозичення роблять стартапи, вони багато позичають, зазнають збитків перші 5–7 років, але здобувають частку ринку і починають заробляти. Але це явно не випадок компанії Britico Product.

Дохід від саме цієї фірми Олександр Тимошенко декларує у маєткових деклараціях своєї дружини з 2015 року Задекларовані суми – відносно незначні: 119 875 гривень у 2015 році, 175 609 гривень – у 2016-му, і 244 948 гривень – у 2017-му.

Тим часом Олександр Тимошенко не припиняє спроб зайнятися бізнесом у Чехії. Через два роки після Britico Product, він відкриває ще одну фірму – Medical Invested Capital True Standing Europe Limited. Ця фірма, зареєстрована 6 листопада 2014 року, є у 100% власності компанії зі схожою назвою Medical Invested Capital True Standing, зареєстрованої в Гвінеї, і вона також своєю діяльністю декларує нерухомість і її оренду. Керувати нею Олександр Тимошенко поставив також Вацлава Франца.

Такі збіги не могли не викликати інтересу чеських журналістів-розслідувачів.

«На початковій стадії бізнесу Тимошенка були компанії з Кіпру, як відомо, Кіпр є «податковим раєм», а також із Гвінейської Республіки, з Конакрі. А це не дуже традиційна адреса власників компаній у Чехії. Також назва Medical Invested Capital True Standing мала б натякати на бізнес у медичній сфері, але нічого такого ми не спостерігаємо. Вона, згідно з реєстром, мала б займатися нерухомістю, але коли я намагався знайти якусь нерухомість цієї фірми, то на неї я не знайшов жодного запису», – каже Ян Грбачек в розмові з Радіо Свобода.

Данилів: Тимошенко гарна людина, але не бізнесмен

На прізвище Вацлава Франца чеський журналіст натрапив і в документах іншого українського бізнесу в Чехії. До 2 серпня 2018 року Вацлав Франц входить до статутного органу компанії Danyliv Capital, яка належить відомому українсько-чеському бізнесмену і меценату Василеві Даниліву.

Василь Данилів – колишній соратник подружжя Тимошенків, колишній власник швейцарського енерготрейдера Korlea Invest, який у 2008–2009 роках контролював практично весь експорт електроенергії з України. Нині Василь Данилів – голова ради директорів енергетичної компанії E.CONNECT Group. Він понад 20 років живе у Чехії і свого часу допомагав Олександрові Тимошенку отримати притулок у цій країні, але відтоді їхні шляхи розійшлися.

Про керівника обох компаній, які у Чехії відкрив Олександр Тимошенко, Данилів розповів Радіо Свобода, що дійсно добре з ним знайомий.

«Вацлав Франц працював і у мене, він займався бухгалтерською діяльністю, він ніколи не вів фінансову діяльність і не був директором компанії як таким. Він може бути просто бенефіціаром, і це все», – каже Данилів.

Данилів додає, що свого часу, коли він спонсорував діяльність «Батьківщини» і навіть був керівником передвиборчого штабу партії у чотирьох західноукраїнських областях, із Олександром Тимошенком зустрічався ледь не щодня, але в його підприємницькі здібності ніколи не вірив.

«Ви знаєте, він як людина, з мого погляду, є досить хороший чоловік – позитивний, має багато таких якостей, як людина досить непоганий. Але як підприємець, з мого погляду, щось не дуже, не ведеться йому, не вміє він правильно налагодити той бізнес, який би приносив йому прибуток. Тому можна побачити, що в реєстрах він і збитковий», – каже Данилів.

Данилів і сам, коли повернулися в Україну у 2012 році, був звинувачений у замаху на вбивство банкіра Сергія Дядечка. Його протримали в ув’язненні майже чотири роки, до квітня 2016 року, але суд не виправдав досі. Тоді на допомогу колишні соратники не поспішали. Серед тих, хто по-справжньому підтримав, каже Данилів, був ще радянський дисидент, нині вже покійний Левко Лук’яненко. 22 липня 2014 року Комітет визволення політв’язнів визнав Василя Даниліва політв’язнем.

Радіо Свобода звернулося з проханням прояснити деталі щодо бізнесу Олександра Тимошенка у Чехії і до нього самого, і до Вацлава Франца. Від прес-секретаря Юлії Тимошенко, в декларації якої звітує її чоловік, ми отримали відповідь, що він не є політиком, а тому інтерв’ю не дає.

А от Вацлав Франц відповів охоче і детально. Він підтвердив, що він є власником компанії Britico Product, яку купив у 2012 році, в описаний нами раніше спосіб, розрахувавши, що ціна компанії на ринку була вже в 5 разів менша, ніж її статутний капітал.

«Компанія не має нерухомого майна і не веде активної діяльності на ринку нерухомості, – написав у відповіді на листа Радіо Свобода Вацлав Франц. – Протягом останнього часу компанія займається консультативною діяльністю в країнах ЄС, СНД, Об’єднаних Арабських Еміратах і Китаї».

Вацлав Франц також пояснив борги тим, що компанія у 2015 році «взяла позичку на реалізацію довготривалого проекту, який ще не звершений і повністю не реалізований».

Щодо грошей, які від компанії отримує і декларує Олександр Тимошенко, то ці гроші, за словами Вацлава Франца, є його винагородою за роботу у функції директора.

«Оскільки пан Тимошенко займає посаду одного з директорів компанії, він, звичайно, отримує зарплату, зокрема компенсацію за роботу директора на підставі договору. Ця угода, включаючи винагороду, була належним чином затверджена загальними зборами компанії і виплачується йому, як і іншим працівникам компанії. Я б хотів підкреслити, що компанія сплачує з винагороди директорові належне медичне та соціальне страхування, а також податок на працевлаштування», – зауважив Вацлав Франц.

Він додав, що «Олександр Тимошенко має великий діловий досвід у стосунках з країнами СНД», який є «конкурентною перевагою нашої компанії».

«Компанія вчасно сплачує всі зарплати, соціальні внески і податки. Протягом свого існування компанія проходила декілька перевірок з боку Чеської соціальної служби, Загальної медичної страхової компанії, які не знайшли жодних порушень», – додав Вацлав Франц.

Щодо другої компанії, якою він керує, Medical Invested Capital True Standing Europe Limited, яку зареєстрував у Празі Олександр Тимошенко і яка є у власності компанії, зареєстрованої в Гвінеї, то тут Вацлав Франц був небагатослівним. Про те, чому вона не приносить доходу, він не пояснював і лише обмежився зауваженням, що фірма «заснована як проектне товариство для закордонних медичних проектів поза межами Чехії».

Проте чеські журналісти кажуть, що навколо діяльності Олександра Тимошенка далі постають питання через незрозуміле походження його грошей і непрозорість бізнесу, який, як виявилося, займається не тим, про що декларує в установчих документах.

«Я думаю, що компаніями, а можливо, і майном, рухомим і нерухомим, Олександра Тимошенка, походження якого незрозуміле, мали б поцікавитися органи безпеки, тому що навколо подружжя Тимошенків постійно з’являються запитання, але відповідей якось бракує. Бо, згідно з чеським законодавством, походження капіталу мало б бути прозорим, мало б бути зрозумілим, яким бізнесом людина займається. А тим більше, якщо людина просить про притулок і отримує цей притулок. Вона має викласти карти на стіл», – каже Ян Грбачек.