Міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів, суд Організації Об’єднаних Націй, який розглядає справи, що залишилися від вже неіснуючого суду першої інстанції, Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, відхилив апеляцію колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича у справі щодо звинувачень в геноциді і воєнних злочинах в Боснії і Герцеговині в першій половині 1990-х років і продовжив термін його 40-річного ув’язнення до довічного.
Апеляція відкинула всі, окрім одного пункту скарги, котру подали адвокати колишнього лідера боснійських сербів. Караджича засудили за геноцид в Сребрениці, злочини проти людства, порушення Женевських конвенцій щодо полонених, заручників та мирного населення.
Жінки й матері розстріляних в Сребрениці, котрі в Меморіальному центрі разом дивилися прямий ефір із Гааги, винесення вироку вітали аплодисментами. Голова Спілки жертв й свідків геноциду Мурат Тахирович вирок назвав справедливим, зазначаючи, що Караджич був причетний до злочинів ще в сімох общинах.
Президент Хорватії Колінда Ґрабар Кітарович заявила, що вирок не може повернути життя десятків тисяч жертв і не може применшити біль їхніх родин. Однак, такий вирок повинен завжди нагадувати, що великосербська політика була згубною, мовиться в заяві.
Сербські урядовці ухиляються від коментарів
На першому каналі державного телебачення Сербії винесення вироку коментували лише адвокати. На їхню думку, остаточний вирок не став несподіванкою, оскільки на довічне увʼязнення раніше засудили пʼятьох офіцерів, котрі виконували накази Караджича. Однак, сербські адвокати додають, що в Гаазі судили переважно сербів, і що звільнили чимало босняків й хорватів, які скоїли такі самі злочини, як серби. На думку оглядачів, представники правлячої коаліції отримали директиву не робити офіційних заяв, допоки з візиту до Німеччини не повернеться президент Александар Вучич.
Лідери ультранаціоналістичних, антиєвропейських партій називають Караджича сербським героєм, борцем за права сербського народу. За їхніми словами, йдеться про політичний вирок, спрямований проти сербського народу. Воїслав Шешель, керівник Радикальної партії, вирок назвав скандальним та таким, що базується на фальшивих свідченнях.
Натомість, депутат від опозиційної Демократичної партії Александра Єрков каже, що в Гаазі судили не народ, а окремих осіб за конкретні злочини. Таку думку поділяють активісти неурядових організацій в країні, котрі в минулому засуджували великосербську політику колишнього президента Сербії Слободана Мілошевича. Рух вільних громадян оприлюднив повідомлення, в якому мовиться, що вирок «відкриває простір для примирення й нормального співжиття народів на Балканах».
Вирок не впливатиме на відносини між країнами регіону – оглядачі
Більшість боснійських сербів, заяви котрих подають телевізійні канали, обурені вироком. Вони висловлюють упевненість, що Караджича судили через те, що він боровся за права свого народу. Ґоран Петронієвич, один із адвокатів засудженого, вирок назвав ганебним, не подаючи жодних фактів, якими б довів своє твердження.
Жителі Белграда в телевізійних опитуваннях ставлять запитання, чому так строго не судили хорватських й босняцьких політичних лідерів й офіцерів. Серед них є й такі, які називають Караджича злочинцем і ганьбою сербського народу.
На думку оглядачів, вирок Караджичу не призведе до погіршення відносин між країнами регіону. Незважаючи на те, що він викликав палкі негативні і позитивні емоції, колишній лідер боснійських сербів вже давно не був причетний до політики й не впливав на політику Белграда. Натомість, влада боснійських сербів відмовляється засудити діяльність свого колишнього лідера. Соня Караджич, дочка засудженого воєнного злочинця, яка від минулого року очолює парламент боснійських сербів, досі не зробила жодної заяви.
Радован Караджич, народжений 1944 року, до початку війни в Боснії і Герцеговині був психіатром і поетом. Сербські джерела стверджують, що він керівну посаду серед боснійських сербів здобув за допомогою Служби безпеки Сербії. Після підписання Дейтонських угод він подав у відставку й переховувався в Белграді. Був заарештований й виданий до Гааги лише у 2008 році. В 2016-му його в першій інстанції засудили до 40 років увʼязнення. Нинішній вирок – остаточний. Його найбільші злочини – облога Сараєва, котра тривала понад тисячу днів, та ліквідація в Сребрениці щонайменше 8 тисяч полонених чоловіків, від підлітків до поранених, осіб з інвалідністю та людей похилого віку.
