Брюссель – Цьогорічні вибори до Європейського парламенту, а також президентські і парламентські вибори в Україні не вплинуть на співпрацю між Європейським союзом і Києвом. При цьому у Брюсселі сподіваються, що обране цього року керівництво України продовжить європейський курс її розвитку, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.
– Почнімо, мабуть, із теми останніх днів. Нам стало відомо, що в Європейському парламенті як стажер працює дочка прес-секретаря президента Росії. В цілому в європейських інституціях чи відчуваєте ви спроби з боку Росії вплинути на політику, в тій же Європейській комісії? Можливо, тут є якісь шпигуни, лобісти, яких ви помічаєте, або результат роботи яких ви помічаєте?
Ми повинні бути реалістичними щодо впливу Росії на політику в Європі, на вибори в Європі, і ми повинні цьому протистояти
– Що стосується російського впливу на європейську політику – такі тенденції, звичайно, спостерігаються. Загалом спостерігається така тенденція: підтримка пряма або непряма якраз для більш екстремістських і євроскептичних європейських політичних сил. І що стосується також конкретного депутата Європарламенту, то ми бачимо, що він, у принципі, з крайньої правої партії (мова йде про французького євродепутата Емеріка Шопрада, в офісі якого офіційно зареєстрована стажером дочка Дмитра Пєскова Єлизавета – ред.). І якраз такі зв’язки ми спостерігаємо.
Те, що ми зараз робимо також при підготовці, скажімо, виборів до Європарламенту – ми розвиваємо систему боротьби з пропагандою і брехливими новинами, бо ми повинні бути реалістичними також щодо впливу Росії на політику в Європі, на вибори в Європі, і ми повинні цьому протистояти.
Питання тут головне, яким чином ми зберігаємо свої таємниці, яким чином ми не дозволяємо впливати на європейських політиків
– Чи не боїтеся ви, що тут ось, за цими коридорами, ходять російські шпигуни, або російські лобісти, які намагаються таємно впливати на політику Європейського союзу в самому серці Європейського союзу?
– Що значить шпигуни? Шпигуни є скрізь, це ми знаємо. Питання тут головне, які структури в самому Євросоюзі, яким чином ми зберігаємо свої таємниці, яким чином ми не дозволяємо впливати на європейських політиків. Як на мене, це найголовніше питання.
– Європейська комісія розробляє якийсь особливий механізм протидії пропаганді. Ви сподіваєтеся запустити його до виборів для того, щоб мінімізувати вплив ззовні. Я так розумію, що в першу чергу мова йде про вплив із боку Росії.
– Якраз Центр стратегічної комунікації веде аналіз того, яка інформація поширюється в інформаційному просторі Євросоюзу, звідки ця інформація, чи не фальшива ця інформація, як [ЄС] протистоїть цій інформації, дає спростування, пояснює населенню, яким чином створюються такі фальшиві новини, як вони поширюються, як їх розрізнити в нормальному потоці новин.
– Що буде далі? Чи буде посилена ця група? Будуть додані повноваження? Будуть додані люди?
Ми далі засуджуємо дії Росії в Україні. Ми повинні показувати чіткий сигнал, що агресивна поведінка, на кшталт цієї, є неприйнятною в Європі 21-го століття
– Ця група поступово підсилюється. Але ми повинні цю роботу, яка вже, на мою думку, добре розпочата, просто розвивати.
– Який вигляд зараз має співпраця Європейського союзу і Росії?
– Співпраця триває, але у важких умовах і не на всіх напрямках. Ми далі засуджуємо дії Росії в Україні. Ми повинні показувати чіткий сигнал, що агресивна поведінка, на кшталт цієї, є неприйнятною в Європі 21-го століття.
– Буде обраний Європейський парламент. Що буде відбуватися далі? Розкажіть про цю процедуру формування органів влади в Європейському союзі. Чого чекати від Європейського союзу в цей період?
– Вибори відбуваються наприкінці травня, і вже за місяць до того парламент іде в передвиборну відпустку – тобто депутати займаються кампанією. Зараз це означає, що з боку Єврокомісії ми намагаємося закінчити якомога більше європейських нормативів, які ми ухвалюємо і де потрібна угода країн-учасниць ЄС і Європарламенту. Вдруге поспіль вибори до Європарламенту тісно пов’язані також і з обранням нового президента Єврокомісії. Нинішній склад комісії буде працювати до кінця жовтня, і вже з листопада, якщо все піде за планом, роботу перебирає нова Єврокомісія.
– Із боку експертів ми часто чуємо, що можуть бути досить проблемні органи з огляду на те, що в Європі іде зростання популярності радикальних або екстремістських партій.
Ми сподіваємося, що і новий президент України, а потім і уряд, далі будуть продовжувати європейський курс розвитку України. І щоб ці вибори проходили відкрито і демократично
– Що стосується політичних тенденцій у Євросоюзі, то дійсно, деякі тенденції популізму є. Але в той же час треба сказати, що багато які з цих партій критикують Євросоюз. У той же час вони не хочуть, щоб країни, які вони представляють, виходили з Євросоюзу чи виходили з єврозони. Тобто ми бачимо, що, в принципі, є велика підтримка участі країн у ЄС. А що, найімовірніше, наступні вибори покажуть, це те, що проєвропейські політичні сили змушені будуть співпрацювати, щоб забезпечити стабільну більшість у наступному скликанні Європарламенту.
– В Україні теж вибори. Що, на вашу думку, вони продемонструють?
– Із боку Єврокомісії ми не коментуємо процесу виборів. Це питання, яке перебуває в руках українських виборців. Ми, звичайно, сподіваємося, що і новий президент України, а потім і уряд, далі будуть продовжувати європейський курс розвитку України. І, що ще важливо, щоб, звичайно, ці вибори проходили відкрито і демократично.
– Зараз триває виконання програми макрофінансової допомоги з боку Європейського союзу в Україні. Українська влада нещодавно заявляла, що десь у квітні вона очікує на другий транш. Чи не зупинила, не заморозила передвиборча кампанія в Україні співпрацю України і Європейського союзу?
Співпраця не буде припинена. Співпраця триватиме в рамках нашої Угоди про асоціацію. Триватиме політичний діалог, далі розвиватимуться економічні зв’язки
– Співпраця триває і розвивається. Цього тижня я сам буду в Україні, передбачена зустріч із прем’єром і міністром фінансів, де ми більш детально поговоримо про питання макрофінансової допомоги. Зараз у нас триває вже четверта програма макрофінансової допомоги, один транш у 500 мільйонів євро був виплачений уже наприкінці минулого року, і дійсно, навесні цього року ми можемо виплатити другий транш у 500 мільйонів євро. Але тут важливо, щоб були виконані умови щодо отримання фінансової допомоги – це продовження роботи з антикорупції, продовження роботи щодо поліпшення збирання податків, і це також реформа служби доходів, це також реформи в соціальній сфері. Як завжди, для отримання траншу важливе виконання умов.
– Чи співробітництво з Україною з боку Європейського союзу буде на деякий час припинене? Адже, з одного боку, тут [у ЄС] будуть вибори і процес формування органів влади, в Україні будуть вибори і процес формування, і так далі. Це якось вплине?
– Ні, я б сказав, що співпраця не буде припинена. Співпраця триватиме в рамках нашої Угоди про асоціацію. Триватиме політичний діалог, далі розвиватимуться економічні зв’язки.
– Також відомо, що Європейська комісія розробляє якісь пропозиції допомоги сходу і півдню України. Про що йде мова?
– Ми дивимося, яким чином можемо допомогти – як із питань інфраструктури, тобто розвиток альтернативних транспортних рішень, так і допомогти в соціальній сфері, і у сфері диверсифікації економіки.
– Про які суми йдеться у плані цієї допомоги?
– Зараз із боку Євросоюзу ми вивчаємо, які проекти можливі, і потім уже дивимося, які інструменти підтримки є можливими. Але зараз ми працюємо в напрямку надання позик із Європейського інвестиційного банку, і, потенційно, також із EBRD (Європейський банк реконструкції і розвитку – ЄБРР – ред.). Це не структура Євросоюзу, але, в будь-якому разі, ми тісно працюємо з EBRD.
