Виборчий процес в Україні відбувається на тлі російської агресії, тривалого конфлікту на Донбасі, протистояння між українською та російською православними церквами. Ці чинники, на думку американських дослідників, можуть призвести до спалахів насильства, яких можна уникнути. Своїми рекомендаціями вони поділилися у спеціальному дослідженні.
Україна входить у турбулентний період, коли протягом одного року мають відбутися президентські та парламентські вибори. І хоча виборці не чекають нападів на кандидатів, погроз самим виборцям чи насильства під час виборчого процесу, все ж українці говорять, що ці вибори будуть «брудними». А це охоплює і спроби Росії втрутитися у вибори, і можливість заворушень з боку невдоволених результатами виборів.
Як вважають автори дослідження Американського інституту миру, а це – бельгійський політолог Йонас Клаес та двоє українців, Артем Мирошниченко та Євгенія Полщикова, навіть сама організація виборів за таких умов уже безпекових ризиків – вона створює нові цілі для потенційних нападів озброєних угруповань.
До ризиків належать і дії праворадикалів, які нападають на представників ЛГБТ та правозахисників. Серед таких груп, схильних до вживання насильства, дослідники називають Добровольчий рух «ОУН», «Братство», «C14», які «діють незалежно, або ж можуть бути найняті для політичних цілей». Небезпека цих груп посилюється тим, що вони підтримують зв’язки з правоохоронцями та урядовцями, що допомагає уникнути відповідальності. Не можна виключати в українських умовах і змов між політиками, правоохоронцями і кримінальними структурами, відомими в Україні як «тітушки», з метою залякати конкурентів.
Побоюються вчені і можливості протистоянь на релігійному ґрунті, національному – в етнічних громадах угорців та ромів, і навіть нападів на представників російської меншини, чого в Україні ще не було.
Також дослідники попереджають, що уникнути «гібридних» загроз з боку Росії не вдасться. Кремль діятиме проти Петра Порошенка та кандидатів, які вважаються «проєвропейськими», через кібератаки, дезінформацію та інші форми гібридної війни.
Кремль використовував місцеві опозиційні партії, таємних агентів, упереджені ЗМІ, УПЦ (МП), і ботів із соціальних медіа, щоб поширювати чутки або теорії змови і підривати довіру до українських установ
«Кремль використовував місцеві опозиційні партії, таємних агентів, упереджені засоби масової інформації, Українську православну церкву (Московського патріархату), і ботів із соціальних медіа, щоб поширювати чутки або теорії змови і підривати довіру до українських установ», – мовиться у звіті.
Відкриту військову агресію з боку Росії вчені вважають малоймовірною, але і її потрібно розглядати, говорять вони. Може бути і провокація на Донбасі, і в Азовському морі, навіть у контрольованих урядом частинах східних областей.
У зв’язку з цим дослідники вважають, що для уникнення чи зменшення ризиків діяти мають, перш за все, Центральна виборча комісія та національна поліція. Дії на захист кандидатів мають забезпечити рівну участь у виборах для них самих, для членів виборчих комісій, для виборців та спостерігачів.
Також потрібно підготувати поліцію, яка б мала звертати увагу на критичні зони ризику. Участь міжнародних спостерігачів також, як очікується, може зменшити небезпеку. Дипломати, на думку дослідників, мають координувати свої дії, щоб підняти довіру до виборчого процесу, відповідальність за корупцію та насильство, а також протидіяти втручанню Росії.
