(Рубрика «Точка зору»)
Для чого створюються сайти органів місцевого самоврядування? Передусім, щоб мешканці громади знайомились з діяльністю відповідного органу, рішеннями, які ухвалюються тощо. А після Революції гідності та антикорупційних реформ, офіційні сайти стали не просто корисними для місцевої влади у комунікаціях з виборцями, але і обов’язковими.
Проте досить часто місцеві ради, порушуючи норми законів, не оприлюднюють всю необхідну інформацію. Наприклад, сайт Одеської міськради – типовий для багатьох українських міст, а з огляду на публічні звинувачення керівництва українського «Порто-франко» в корупції, варто дослідити його детальніше.
Отже, з естетичної точки зору сайт досить красивий. Проте, одразу кидається в очі те, що мова за замовчуванням на сайті – російська. Українська версія існує, однак вона актуальна лише для частини розділів. Це пряме порушення українського мовного законодавства, зокрема Конституції. І це, на жаль, ще далеко не найбільше і не найголовніше порушення.
Чого бракує на сайті:
Статут одеської територіальної громади. Документ, який по суті є Конституцією міста. Щоб знайти одеський Статут, треба витратити досить багато часу. І то, знайдеться він не через пошук на сайті, а через пошуковик Google. А хотілося б, щоб кожен одесит мав можливість швидко відкрити Статут і прочитати про ті процедури місцевої демократії, які гарантовані йому Законом, про те, як їх використати, чи про те, яким чином здійснюється бюджетна політика міста, розподіл комунального майна тощо. Схоже, Одеська міська влада не зацікавлена в тому, щоб громадяни знали свої права.
Регламент міської ради. Це документ, який встановлює правила роботи міськради. Саме в ньому мають бути прописані норми про оприлюднення проектів рішень, доступу громадян на сесії, право на виступ тощо. А якщо для простого громадянина такий документ не доступний, якщо одесит не може прочитати, що, як і в які терміни повинні робити депутати, то і робити це не обов’язково.
Ні Статут, ні Регламент не мають суперечити Законодавству України. Однак, у Регламенті Одеської міської ради, всупереч ЗУ «Про доступ до публічної інформації», є можливість голосувати за проекти рішень, які не були завчасно оприлюднені. Окрім того, в Регламенті не передбачене вільне відвідування громадянами сесійних засідань, засідань виконкому та депутатських комісій, що суперечить чинному законодавству і стає приводом для незаконних дій не лише чиновників, але й одеських правоохоронців, які виливаються у силові протистояння та тілесні ушкодження.
На сайті міськради відсутній розділ «електронні петиції», чи хоча б посилання на ресурс, де петиції можна створювати. А така можливість, як виявляється, є. На сайті «Соціально активний громадянин» можна зареєструвати петицію, можна за неї проголосувати, але от розглянутою вона ймовірно не буде. Бо за два роки роботи ресурсу на ньому є лише одна петиція з відповіддю.
Окрім того, при зборі підписів порушується Законодавство України, адже ніде в Законі «Про звернення громадян» не йде мова, що підписувати петицію до одеської міської ради не має права мешканець іншого населеного пункту. А на ресурсі такі голоси не зараховуються. Окрім того, кожна петиція, яка не зібрала достатньої кількості голосів на свою підтримку, мала би бути розглянута, як звичайне колективне звернення громадян і на неї має бути відповідь ініціаторам, а цього теж нема. Тож, висновок не втішний, інструмент електронних петицій в Одесі зробили непрацюючим.
Найважливіше питання для нас – оприлюднення проектів рішень міської ради та виконавчого комітету. Згідно із Законом, кожне рішення перед тим, як бути винесеним на голосування, має бути оприлюдненим на офіційному сайті ради не менше ніж за 20 робочих днів. Що ж ми бачимо на сайті Одеської міськради? Проекти, які виносились на сесію 12 грудня, були оприлюднені 10 грудня. Тобто у громадян, журналістів, експертів чи активістів не було часу ознайомитись з проектом рішення, внести пропозиції або заперечення чи іншим чином вплинути на його ухвалення.
Всі рішення, які були ухвалені без дотримання вимог Закону, можуть бути оскаржені у суді і скасовані. Це означає, що міськрада закладає міну сповільненої дії, яка може вибухнути щомиті. Відповідальними за оприлюднення рішень є міський голова та секретар міської ради.
Бюджет Одеси на 2019 рік. Основний фінансовий документ міста абсолютно нечитабельний і незрозумілий пересічному одеситу. Але мусимо відзначити, що це чи не єдиний з важливих документів, який легко знайти. На сайті є спеціальне посилання на нього. Було б краще, якби бюджет був візуалізований, тоді б кожен громадянин зміг знайти необхідні для нього статті витрат чи надходжень, подивитись, куди йдуть податки, порівняти видатки на різні галузі. Сьогодні ж ми констатуємо, що бюджет Одеси зрозумілий тільки невеликому колу спеціалістів, які готові витратити години і дні на вивчення величезного документа.
Протоколи засідань сесії міської ради – документи, які мали б допомогти громадянам зрозуміти, як і хто голосує за важливі для міста питання.
Чи виконується законодавство про запобігання конфлікту інтересів? Які фракції голосували за суперечливі і відверто неправомірні рішення? Які ситуативні коаліції утворюються під час голосувань? Чиї картки голосують за відсутності власника? На ці питання мали б бути відповіді у протоколах засідань. Але оприлюднюються на сайті одеської міської ради документи, більше схожі на протоколи партійних зборів: «слухали, голосували, підтримали». А хто голосував – не ясно. Скільки голосів отримало те чи інше питання – не ясно. Протоколи з результатами голосувань повинні були б оприлюднюватись у день, коли відбувалося голосування. Наразі маємо пряме порушення ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та «Про місцеве самоврядування».
Оприлюднення наборів даних комунальних підприємств. Ми вже писали про те, як керівництво комунальних підприємств порушує законодавство про запобігання конфлікту інтересів, преміюючи самих себе. Після виходу статті ми отримали дзвінки від її фігурантів, які вимагали «прибрати їх зі списку корупціонерів». Але виявляється КП порушують ще одні норми законодавства, які стосуються оприлюднення інформації. Так, мали би бути оприлюдненими і Статут КП, і фінансова звітність, починаючи з 2014 року, і висновки аудиторів, і плани закупівель, і формування винагороди керівника, і звіти керівника, і ще багато різної важливої інформації. Проте більшість КП Одеси такої інформації не оприлюднюють.
Профілі депутатів. Єдиним промінчиком світла на сайті міськради є розділ з профілями депутатів. Він напрочуд зручний і повний. Тут можна знайти все, від біографії до звітів та декларацій. Тут можна записатись на прийом і дізнатись адресу приймальні. Цей розділ демонструє те, яким мав би бути весь сайт Одеської міської ради.
Тож, переглянувши сайт міської ради південної Пальміри, ми констатуємо, що він створений не для громадян, а для «галочки». Сподіваємось, стаття не омине увагу влади Одеси, і вона дослухається до наших зауважень.
Дмитро Сінченко – голова ГО «Асоціація політичних наук»
Олена Сінченко – громадська активістка, піарник, блогер, літературний критик
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
