27 січня в Росії чоловік зайшов до Третьяковської галереї в Москві, дістав картину «Ай-Петрі. Крим» авторства Архипа Куїнджі з рами і просто зник. Підозрюваного у викраденні зрештою затримали, а картину повернули. Насправді історія нараховує чимало спроб заволодіння «перлинами» світової культури: «успішних» та не дуже.
Викрадення Мони Лізи
Сьогодні знайти людину, яка б не знала про картину «Мона Ліза» Леонарда Да Вінчі, складно. Але мало хто знає, що всесвітню славу їй принесло ніщо інше, як викрадення. Італієць Вінченцо Перуджа тихенько виніс її з Лувра у Парижі в 1911 році. Помітили викрадення роботи, датованої початком 16-го століття, не одразу.
Повернули картину до музею за два роки – у 1913.
Сьогодні «Мона Ліза» є справжньою «перлиною» Лувра. Мільйони людей щороку стоять у чергах для того, щоб власними очима спробувати розгадати – чи посміхається Мона Ліза, чи ні – питання й досі привід для суперечок.
Полотно, яке крали раз за разом
Один із шедеврів світового мистецтва, виконаний Рембрандтом ван Рейном, викрадали кілька разів.
Мова йде про «Портрет Якоба де Гейна III», відомий у Книзі рекордів Гіннеса як найчастіше крадене полотно, тому отримав прізвисько «Рембрандт на виніс».
З британської картинної галереї Далвіч її викрадали у 1966, 1973, 1981 та 1986 роках.
«Крик» повернули, але пошкодили
У 2004 році «Крик» та «Мадонну» норвезького художника Едварда Мунка викрали озброєні люди з Музею Мунка в Осло. Зловмисники зірвали картини зі стіни і втекли. Їх вдалося повернули у 2006 році. Щоправда, перед поверненням на свої законні місця, картини довелося довго реставрувати. «Крик», наприклад, пошкодили так сильно, що свій першочерговий вигляд, кажуть, вона не матиме вже ніколи.
«Крик» (або «Зойк») не вперше постраждав від викрадення – у 1994 році з Норвезького музею мистецтв викрадали іншу версію картини – всього їх було чотири. Тоді зловмисник залишив записку: «Дякую за погану охорону». Розслідування, нарешті, відновило шедевр після того, як знайшли шматок рами на автобусній зупинці, писали «Бі-бі-сі».
Найдорожча крадіжка досі нерозгадана
Найбільшою крадіжкою за вартістю вважають пограбування Бостонського музею Ізабели Гарднер у США. У 1990 році зловмисники вкрали 13 найдорожчих картин експозиції – вартість яких оцінюють в понад 500 млн доларів США. Серед картин – полотна «Концерт» Яна Вермера, вартістю приблизно $200 млн. та «Христос під час шторму у морі Галілейськім» Рембранда та інші. «Шез Тортоні» Едуара Мане – на фото нижче.
На стінах – й досі пусті рамки. Повернути їх не вдалося, навіть запропонувавши мільйони доларів в обмін на інформацію про картини.
Найбільше європейське пограбування
У 2008 році з колекції Фонду Еміля Бюрле в Цюріху вкрали чотири картини на суму в 182 мільйони доларів США. Картини: «Маки в околицях Ветея» Клода Моне, «Хлопчик в червоному жилеті» Поля Сезанна (на фото), «Граф Лепік з дочками» Едгара Дега, «Квітуча гілка каштана» Вінсента Ван Гога. Тут історія з добрим кінцем – все повернули.
Ван Гог «оптом»
У 1991 році в музеї ван Гога в Амстердамі була спроба викрасти одразу 20 картин, серед яких відомий автопортрет 1888 року.
Зловмисники не мали особливого супротиву при викраданні, але «успіхом» для них це не закінчилося. Поліції вдалося все повернути менш аніж за годину. А крадіїв піймали через кілька місяців.
Щоправда, на цьому «пригоди» з картинами Ван Гога не закінчилися. У 2002 році зловмисники викрали два полотна художника: «Вид на море у Схевенінгені» разом із картиною «Вихід з протестантської церкви в Нюене». Викрадачів знайшли вже у 2004 році, та картини знайти так і не вдалося. Повернулися вони до музею через 14 років, писала у 2017 році газета The Independent.
Україна знаходить і повертає картини
Україна передала 17 картин, вкрадених у 2015 році з Музею Кастельвеккьо у Вероні. Затримали їх у 2016 році при підготовці до переправи на територію Молдови з Одеської області.
У 2016 році Україна повернула також Нідерландам п’ять картин – через 10 років після їх зникнення з музею Вестфріс міста Горн. Серед картин: «П’єса на кухні» Ван Шутена, картини Якова Вабена «Світська жінка» та «Повернення Ієфая», «Кухонна сцена» Флоріс ван Схотен, а також «Весілля фазанів» Хендріка Боогерта. Викрали тоді 24 картини.
