Після підписання членами Синоду Вселенського патріархату томосу Православна церква України (ПЦУ) остаточно здобула незалежність. Однак, як наголошує газета «День», далі не менш, а може, й більш важке завдання – подальше об’єднання, адже УПЦ (МП) під керівництвом РПЦ протистоїть цьому процесу. Експерти видання аналізують, як може відбуватися подальше об’єднання українського православ’я. І чи після створення об’єднаної сильної церкви, чи може Київ у союзі з Константинополем стати центром світового православ’я? Так, релігієзнавець Iрина Богачевська нагадує, що Московський патріархат виник лише 1589 року, тобто київська церковна ієрархія на п’ять століть старша московської. Руські землі це і є територія сучасної України, а московські землі на всіх історичних картах так і називалися – Московія. Для українських істориків це доведений факт, але росіяни не хочуть це визнавати, зазначає експерт. Навіть коли 1654 року відбулося політичне об’єднання Московії та Гетьманщини, духовного лідера на київський престол висвячував Константинопольський патріарх. Тобто історичні факти абсолютно на боці України. Москва цього не визнає, тому далі діє політика. Суть в тому, що всі їхні так звані «духовные и исторические скрепы» тримаються саме на українській історії. Відтак виходить, що вони втрачають великий період історії, який штучно собі приписали. Українці нікуди не ділися, і саме вони є наступниками Київської Русі. При утворенні Православної церкви України, коли всі остаточно об’єднаються, вона стане однією з найпотужніших православних церков світу, співмірною з РПЦ, вважає релігієзнавець. Саме цього й бояться в Москві, що Київ знову стане центром світового православ’я. Стаття так і називається «Москва боїться, що Київ знову стане центром світового православ’я».
В останні дні минулого року Рада з фінансової стабільності визначила три ключових виклики для України 2019 року: уповільнення темпів зростання світової економіки та економік країн-торговельних партнерів України, коригування цін на сировинні товари, підвищення відсоткових ставок провідними центробанками світу. Погоджуючись із цим, дописувач газети «День» Богдан Данилишин вирішив розширити перелік кількома важливими викликами, у тому числі за рахунок політичних, на які наражатиметься Україна протягом 2019 року. Перший і головний виклик – продовження і можливе загострення військового протистояння на сході України, наголошує дописувач. Другий виклик – імовірність загострення протистояння в акваторії Азовського моря та виникнення конфліктів в акваторії Чорного моря. Дивлячись крізь призму економіки, це може створити серйозні логістичні труднощі для ключових експортних галузей України – сільського господарства і чорної металургії. Третій виклик –залежність від Росії. Незважаючи на серйозні заходи з диверсифікації джерел ядерного палива для українських АЕС, значна його частина поставляється із Росії. А питома вага електроенергії, яка виробляється на атомних станціях України, становить близько 50% від загального обсягу. Ще викликами для України є державний борг та підтримання політичної стабільності в період «подвійних виборів» (президентські й парламентські) і забезпечення на її базі хороших темпів зростання економіки.
В цьому ж числі «Дня» історик Станіслав Кульчицький наголошує, що історичні уроки визвольних змагань 1917–1923 років повинні міцно укоренитися у свідомості громадян України. Це допоможе українцям гідно протистояти агресії пострадянської Росії.
Українці платитимуть за газ більше на 15%, Нацбанк продовжить ліквідацію ненадійних банків, митницю відокремлять від податкової, а ринок фінпослуг повинен стати більш контрольованим за рахунок того, що, крім Нацкомісії з ринку фінпослуг, цим питанням займеться і Нацбанк. Такі головні вимоги оприлюдненого днями меморандуму МВФ в обмін на надання Україні в цьому році кредиту в 2,5 мільярдів доларів США, наголошує газети «Сегодня». Експерти газети коментують поступки України. Дехто з них вважає, що більшість цих вимог не нові і в основному є технічними, тому з великою часткою ймовірності можуть бути виконані, і транш від МВФ в травні буде отриманий. Навіть якщо якийсь пункт раптом не буде виконаний, то меморандум можуть переглянути, так як кредитори також зацікавлені в стабільності в Україні, що дає їм гарантію повернення своїх позик. Утім, дехто з експертів прогнозує, що через вибори більшість положень можуть бути нереалізовані, особливо ціни на газ. Тому транш в травні Київ навряд чи отримає, замість нього будуть нові переговори вже з новим урядом.
