Анна Романдаш
Газета The New York Times аналізує рішення українського суду, який звинуватив НАБУ в незаконному розголошенні інформації про Пола Манафорта та нелегальні платежі, які він отримав від Партії регіонів. Стаття у U.S. News & World Report зосереджується на зростанні російської агресії та підвищеному ризику війни через політику Кремля. Лідери ЄС допоможуть регіонам, які зачепила Керченська криза, але розділені щодо нарощення санкцій для Росії, пише британське інформагентство Reuters.
Український суд постановив: розголошення інформації про платежі, які Пол Манафорт отримав від Партії регіонів, було незаконним, пише американська газета The New York Times.
У 2016, НАБУ поширило інформацію, що Манафорт співпрацював із українською партією та отримав від них оплату у незаконний спосіб. Наразі, справу Манафорта розслідують у США. Його звинувачують у змові проти США, відмиванні грошей, ухилянні від сплати податків та інших злочинах, пов’язаних із співпрацею із Віктором Януковичем та його партією.
У статті читаємо, що Манафорта також звинувачують у брехні під час слідства про його зустрічі і розмови із Костянтином Килимником. Останній – колишній офіс-менеджер Манафорта у Києві, нібито пов’язаний із російською розвідкою. Він є ключовою фігурою у розслідуванні щодо можливих зв’язків між президентською кампанією Дональда Трампа та Росією. Минулого року, українська сторона дозволила Килимнику виїхати в Росію, завдяки чому він зміг уникнути допитів з боку американського суду.
У 2016, НАБУ розкрив схеми між Партією регіонів та Манафортом. Манафорт, який на той час керував передвиборчою кампанією Трампа, звільнився з посади тиждень по тому. Суд постановив, що тодішнє розголошення інформації могло вплинути на перебіг американських виборів та було втручанням у політику США, а також зашкодило національним інтересам України.
Сергій Лещенко, український політик та журналіст, якого суд також звинуватив у розголошенні інформації, заявив, що рішення суду – спроба поліпшити стосунки з Трампом та отримати більше військової допомоги з боку США. На думку політика, у такий спосіб, Петро Порошенко хоче «прокласти шлях до серця Трампа».
У статті йдеться, що Манафорта не звинувачують у злочинах в Україні. «Українська влада заморозила кілька розслідувань щодо платежів Манафорту у той час, коли уряд обговорював купівлю…протитанкових ракет із адміністрацією Трампа», – пише оглядач американської газети.
Генпрокурор України заявив, що затримка у справах Манафорта не пов’язана із купівлею цих ракетних комплексів «Джавелін».
«Після перемоги президента Трампа, деякі українські політики критикувала розголошення інформації про нелегальні платежі, бо вважали, що це ускладнить стосунки України з адміністрацією Трампа», – пише автор. Він додає: США не співпрацюють з Україною під час розслідування фінансових махінацій Манафорта. Щороку, Україна отримує близько 600 мільйонів доларів фінансової допомоги зі США.
Відсутність злагодженої реакції НАТО на Керченську кризу може спровокувати більшу агресію з боку Росії – йде мова у статті американської газети U.S. News & World Report. За словами журналіста видання, Росія перемістила значну кількість військових ближче до українського кордону та почала нову пропагандистську атаку аби залякати населення України щодо можливої агресії з боку Заходу.
Журналіст цитує віце-адмірала та командувача ВМС України Ігоря Воронченка, який заявляє, що атака в Азовському морі була під повним контролем Москви. «Влада в Росії дуже централізована. Усе в руках Путіна», – говорить він.
Журналіст пише: є всі ризики, що Росія продовжить ескалацію конфлікту. Частково, це викликано реакцією Заходу на події 25 листопада. Путін не розуміє, «чому західні країни так напружено зреагували». Інша причина – це дії НАТО. Журналіст цитує військових експертів, які пояснюють – брак одностайності в Альянсі може лише заохотити Путіна до більшої агресії.
«Під час зустрічі минулого тижня, члени НАТО не погодили єдину відповідь щодо останніх дій Росії хоча США почали підготовку аби доправити військовий корабель у Чорне море», – пише журналіст. Вони також здійснили спеціальний наглядовий політ над територією України аби показати свою підтримку. Утім, про більшу реакцію від інших членів НАТО не йдеться.
Кореспондентка інформаційного агентства Reuters аналізує відповідь ЄС на ескалацію конфлікту в Україні та відсутність злагодженої реакції з боку Євросоюзу. За словами журналістки, під час зустрічі цього тижня, лідери ЄС запропонують більше допомоги регіонам, які постраждали від Керченської кризи.
Утім, збільшення санкцій проти Росії поки не обговорюється. На думку оглядачки, це можна пояснити розбіжностями всередині ЄС, адже не всі члени підтримують санкції. «Дипломати розраховують на розширення наявних санкцій, але не очікують консенсусу щодо їхнього збільшення…», – додає вона.
У спільній заяві, лідери ЄС планують продовжити критикувати Росії через анексію Криму та події 25 листопада, коли українські кораблі разом з екіпажами були захоплені при направленні до Азовського моря. Зокрема, політики заявляють, що «використання військової сили Росією не має виправдання». Вони також говорять про фінансову допомогу та інші заходи для регіонів, які знаходяться найближче до зони конфлікту.
Оглядачка підсумовує: лідери ЄС обговорять ситуацією між Росією та Україною сьогодні на спільному саміті в Брюсселі у той час як Петро Порошенко зустрівся із представниками НАТО. Попри це, санкції для Росії не є серед пріоритетів країн ЄС, зазначається у статті.
