У Верховній Раді України зареєстрували проект закону, внесений президентом Петром Порошенком 3 грудня, «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією». Він визначений президентом як невідкладний.
«Виходячи з положень статті 60 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» та відповідно до статті 40 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Верховна Рада України постановляє: припинити з 1 квітня 2019 року дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», – мовиться у документі.
У проекті закону також ідеться про те, що припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією звільняє Україну від будь-якого зобов’язання щодо його виконання і не впливає на права, зобов’язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання названого Договору до припинення його дії, відповідно до статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що «триваюча агресія РФ спричинила істотні порушення більшості статей Договору, про що Україна систематично наголошує у дипломатичному листуванні з РФ». При цьому зазначається, що низка істотних порушень Договору стала предметом справ у міжнародних судових інстанціях, розгляд яких триває. Також у тексті пояснювальної записки зазначається, що станом на сьогодні відсутні ознаки добросовісного прагнення Росії усунути правопорушення та відшкодувати шкоду, заподіяну своїми протиправними діями.
Договір про дружбу між Україною і Росією був підписаний 1997 року тодішніми президентами України і Росії – Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним.
Що пообіцяли одна одній Україна і Росія:
Зменшити кількість збройних сил і озброєння
На папері: Зобов’язалися скоротити кількість збройних сил і озброєнь, та сприяти процесові роззброєння.
Реальність: Із 1 липня 2017 року чисельність Збройних сил Росії була збільшена майже до 2 мільйонів осіб – приблизно стільки російська армія налічувала у перші роки після розвалу СРСР, потім її чисельність зменшувалась. У 2014-му, на початку війни на Донбасі та окупації Криму, в армії Росії офіційно служили близько 800 тисяч військових. У вересні цього року Росія провела найбільші військові навчання за останні 40 років – «Схід-2018». Україна, починаючи з 1993 року, скорочувала чисельність своєї армії: з 455 тисяч вона була доведена до 163 тисяч у 2013 році. Проте після 2014 року країна почала нарощувала оборонний потенціал, і станом на 2017 рік чисельність Збройних сил України наблизилася до 250 тисяч осіб.
Надавати права і свободи для громадян іншої сторони
На папері: Кожна зі сторін гарантувала громадянам іншої країни права і свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, що й власним громадянам.
Реальність: Росія заарештовує і незаконно утримує у місцях несвободи українських громадян. Серед них 24 українські в’язні, яких правозахисники визнають політичними. Ще 50 українців перебувають у Росії під слідством. 25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які намагалися пройти з Чорного в Азовське море, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. Українська прокуратура визнала захоплених моряків військовополоненими.
Зберігати національну самобутність
На папері: Росія і Україна за договором мають забезпечувати захист етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин на своїй території і створювати умови для заохочення цієї самобутності.
Реальність: За час окупації Криму кількість україномовних класів на півострові зменшилася у 30 разів. А на окупованій частині Донбасу, підконтрольній російським гібридним силам, після окупації на українську мову і літературу в більшості класів відвели одну годину на тиждень або на 2 тижні. До окупації більш ніж половина навчання велася українською мовою, а середня кількість годин з української мови та літератури становила 6 на тиждень.
Із Кримського півострова витискають Українську православну церкву Київського патріархату: із 40 діючих громад церкви у Криму залишилося 9 громад. У підконтрольних російським гібридним силам Донецьку та Луганську створюють преференції Московському патріархатові, переслідуючи УПЦ КП, баптистів, мусульман, мормонів, свідків Єгови.
Захищати навколишнє середовище
На папері: Україна і Росія домовилися співпрацювати у захисті довкілля, запобігання забрудненням і допомагати в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.
Реальність: За висновками екологів, за час війни на Донбасі природі регіону завдано серйозних втрат. З8 природно-заповідних територій в зоні АТО-ООС пошкоджені частково або повністю через військовий конфлікт. Наприклад, у заповіднику «Крейдяна флора» місцеві фахівці нарахували 503 воронки від снарядів на 1200 гектарах.
Підконтрольне Росії угруповання «ДНР» повністю зупинило відкачування води з шахти «Юнком», де у 1979 році був проведений підземний ядерний вибух. Бойовики стверджують, що зробили це за погодженням із російськими спеціалістами з НДІ «Шахтопроект» із Санкт-Петербурга: інститут зробив висновок, що це безпечно. Насправді, за твердженнями українських гідрогеологів, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Це може торкнутися не лише Донбасу, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей.
Поважати територіальну цілісність
На папері: За договором, сторони зобов’язувалися поважати територіальну цілісність одне одного і підтверджували непорушність кордонів.
Реальність: 20 лютого 2014 року Росія розпочала окупацію Криму і 18 березня, після так званого «референдуму», «приєднала» півострів. Жертвами під час захоплення півострова стали двоє військовослужбовців. У квітні 2014 року підтримувані Росією збройні формування почали захоплювати органи влади на території Донбасу, в результаті чого частина Донецької та Луганської областей опинилася поза контролем Києва. Влітку 2014 року територія Україна зазнавала масованих обстрілів із російської території реактивними системами залпового вогню «Град», а підрозділи російської армії зайшли на територію України і атакували українські сили під Іловайськом. Міжнародні розслідувачі встановили імена і особисті дані 2400 російських військових, які воювали на Донбасі.
Згідно з договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією, закріплювався принцип стратегічного партнерства, визнання непорушності наявних кордонів, поваги територіальної цілісності та взаємного зобов’язання не використовувати свою територію на шкоду безпеці одне одного.
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український корабель у Керченській протоці)
Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією був укладений на термін у десять років – у 2008 році його дію автоматично продовжили. Щоб припинити дію Договору, Україна має офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до жовтня 2018 року. МЗС України зробив це у вересні.
Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко у вересні заявляла, що Україна планує не розірвати договір про дружбу з Росією, а відмовитися від подовження його дії. За словами Геращенко, різниця між цими двома поняттями суттєва, адже розірвання договору про дружбу в односторонньому порядку звільнило б Росію від відповідальності за невиконання його умов. Вона додала, що формальне розірвання договору з ініціативи України могло б бути вигідним Москві.
17 вересня президент Петро Порошенко указом ввів у дію Рішення РНБО про припинення дії договору «Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією».
21 вересня Україна офіційно повідомила Росії про припинення дії договору про дружбу. Голова МЗС України назвав цю подію дуже важливою, оскільки в ноті детально обґрунтовуються всі порушення Росією положень цього договору.
26 вересня Петро Порошенко передав генеральному секретарю ООН Антоніу Гутерришу ноту про рішення України не продовжувати дію договору про дружбу з Росією.
У Кремлі, реагуючи на цю ініціативу, заявили у вересні, що двосторонні відносини України та Росії перебувають у ситуації, «яку буде важко чимось зіпсувати». Це сказав у вересні речник президента Росії Дмитро Пєсков. Водночас, на його думку, «навіть в умовах цієї глибокої кризи було б нерозумно робити якісь кроки, які завдадуть додаткової шкоди народам двох країн».
Протистояння між Росією й Україною загострилося минулого місяця – 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. Підконтрольні Кремлю суди окупованого Криму «арештували» 24 моряків на два місяці. Зараз полонені військові ВМС України перебувають у слідчих ізоляторах в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими.
26 листопада Верховна Рада проголосувала за запровадження воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях, прилеглих до кордону з Росією, а також із окупованими чи контрольованими нею територіями України та Молдови. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
Над публікацією працювала Людмила Ваннек – за матеріалами Радіо Свобода.
