Вбивство Гандзюк: чому ветерани війни на Донбасі стають «тітушками»

Четвертого листопада в київській лікарні померла херсонська активістка і чиновниця місцевої міськради Катерина Гандзюк. З дня нападу, коли її облили сірчаною кислотою, і до моменту смерті минуло 96 днів. За цей час так і не назвали імена замовників вбивства. Під тиском громадськості правоохоронні органи встановили шістьох підозрюваних в причетності до нападу на Гандзюк. П’ятеро з них – добровольці, які воювали на Донбасі. Як в центрі цього злочину опинилися ветерани і чому люди, які пройшли війну, все частіше стають героями кримінальної хроніки? Про це – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Кадри зняті в Херсоні в день похорону місцевої активістки Катерини Гандзюк: невідомі в балаклавах закидали фаєрами приватний будинок. Там же залишили написи – «Павловський – вбивця».

Будинок належить Ігорю Павловському. Ще напередодні він був помічником народного депутата від фракції БПП Миколи Паламарчука в Херсоні. Але незабаром після появи в медіа інформації про можливу причетність до вбивства Гандзюк – з посади його звільнили. Сам екс-помічник нардепа свою провину заперечує.

«Я ніколи з Катериною не був знайомий, царство їй небесне, звичайно. Ми з нею ніколи не спілкувалися, не перетиналися ні в робочих, ні в дружніх моментах», – запевняє Павловський.

Але вже через три дні після інциденту Павловського затримали за підозрою в організації вбивства Гандзюк.

До цього також був заарештований Сергій Торбін – який, за версією слідства, платив виконавцям нападу, Віктор Горбунов – купував сірчану кислоту, В’ячеслав Вишневський та Володимир Васянович – чатували жертву біля будинку, а також Микита Грабчук – людина, що безпосередньо облила активістку кислотою.

Всі п’ятеро – бійці, що воювали разом на Донбасі в складі «Української добровольчої армії».

«Це розвідка п’ятого батальйону УДА, які чотири роки постійно були в бойових завданнях. Практично всі з них отримували поранення. Дехто важкі поранення, ампутації, але поверталися і воювали далі», – розповідає заступник командувача УДА Андрій Шараскін.

Підозрювані добровольці після затримання не заперечували причетність до нападу:

– До нас в гості приїхав Торбін і при розмові нам було запропоновано провчити активістку Гандзюк за грошову винагороду.

– Яка сума?

– Сума 4000 доларів.

За інформацією членів ініціативи «Хто замовив Катерину Гандзюк?», гроші за напад Торбіну передав саме Ігор Павловський. У Херсоні довго шукати докази зв’язку між колишнім командиром УДА і помічником нардепа від БПП не довелося.

Громадська організація, засновником якої є Сергій Торбін, підозрюваний в організації нападу на Катерину Гандзюк, зареєстрована в цьому херсонському бізнес-центрі. В цьому ж будинку, тільки поверхом нижче, розміщена громадська приймальня народного депутата Миколи Паламарчука.

Організація «Добровольці Божої чоти», якою керував Торбін, повинна була об’єднувати учасників бойових дій на Донбасі. У 2018-му, після повернення з фронту, колишній командир УДА кілька разів опинявся в епіцентрі силових протистоянь в Херсонській області.

Кадри зняті 4 травня цього року: Торбін в оточенні людей у камуфляжі не пропускає в приміщення районної адміністрації міста Олешки членів іншого місцевого об’єднання ветеранів «Кордон». Після нетривалої словесної перепалки зав’язується масова бійка.

6 липня – ще одне протистояння за участю Торбіна. І знову між ветеранськими організаціями. Цього разу – біля входу в Херсонську ОДА. Катерина Гандзюк тоді заявила – конфлікт виник через бажання конкуруючих угруповань займатися незаконною вирубкою лісу в області.

У конфлікті під Херсонською ОДА брав участь ще один відомий волонтер і учасник бойових дій на Донбасі – Віталій Олешко з позивним «Сармат». Через кілька тижнів його вбили пострілом у спину. Це сталося в один день з нападом на Катерину Гандзюк.

То чому в Херсонській області нібито ветеранські організації періодично беруть участь у силових протистояннях?

«Зараз така тенденція, що всі, в тому числі, і кримінальні структури, все більше відходять від «тітушок» і йдуть до хлопців, які повернулися з АТО. Тому що легше буде відбиватися, в разі чого, «атошниками». Заявляючи про те, що це тиск на патріотів, що це гоніння, що це приниження людей, які проливали кров за Україну. Це дуже хороший такий заслін», – переконаний друг Катерини Гандзюк Олександр Власов.

Зараз Власов – депутат місцевої райради. Він був активістом «Правого сектору» в Херсоні, але пішов з організації ще в 2014 році. Каже, учасників почали використовувати в корисливих цілях.

«Звісно, ми з хлопцями їздили цим займалися. Викликали і поліцію, розкривали ігрові автомати, заходили туди, деякі навіть громили. А на наступний день просто дізнавалися, що наше керівництво «Правого сектору» на той момент в місті Херсоні – їздило і з власниками цих автоматів, тих же наркоточок просто домовлявся про те, що ми не будемо їх чіпати, а вони будуть платити. От і все. На цьому все закінчувалося. Ці ж ігрові автомати починали працювати за 3-4 дні і нам туди більше заборонялося їздити і що-небудь робити», – пригадує Власов.

​Учасник бойових дій на Донбасі Дмитро Марков повернувся з війни в рідну Нову Каховку в 2015 році. Показує офіс своєї громадської організації. Тут ветерани за потреби можуть заночувати, до їхніх послуг також невеликий спортзал. Марков намагається допомагати бійцям різними способами. Каже, зараз вистачає бажаючих обзавестися невеликою особистою армією з числа «атошників».

«Війна йде, «атошники» були в фаворі, їх слухалися, хтось побоювався. Відмінний хід вийшов. «Атошники» – це зараз така категорія людей, які вважають себе обдуреними, плюс ніхто на них не звертає уваги, роботи немає, а гроші десь заробляти треба», – пояснює керівник громадської організації «Біла стріла» Дмитро Марков.

Заманюють ветеранів, пояснює Марков, зокрема, і обіцянками про допомогу в наданні житла або земельної ділянки, які власними силами отримати не вдається.

«До цих пір триває браконьєрство лісу, піску, риби – усього. Така громадська організація дуже швидко може зробити «дах» тим же браконьєрам. Багато тепер кажуть, що «атошники» – просто ледарі, які приходять і прикриваються своїм психологічним станом, ніде не працюють, «смокчуть» гроші з держави, а потім, коли їм мало, йдуть в бандити», – додає Марков.

Сергій Заклепний – фермер з Каланчацького району Херсонської області. З новою реальністю вперше зіткнувся в 2016-му. З тих пір зі зброєю не розлучається ні на день.

«Погрози постійно, не припиняються: і вб’єм, і сім’ю виріжемо. У нас зараз така Херсонщина, що не знаю, чи зараз фермерам можна їздити без автоматів. І з автоматом їжджу, тому що в поліцію звертатись – марно. Уже не треба мені поліція. Оце поліця моя (показує на автомат – ред.). Буде якийсь напад – буду стріляти», – каже Сергій Заклепний.

Фермерське господарство Сергія Заклепного обробляє кілька тисяч гектарів землі в Херсонській області. Все почалося, пригадує, з тиску з боку контролюючих органів.

«Проблеми в хазяйстві. Постійні перевірки. Ну я почав з’ясовувати і вийшов на Павловського. Кажу, чого ви до мене причепилися? Він каже: треба платити, щоб тебе ніхто не чіпав. Ну от платили ми півтора року. Перестали платити – почалися проблеми», – додає фермер.

Фермер запевняє, вимигав гроші в нього саме Ігор Павловський – підозрюваний в організації нападу на Гандзюк. А після відмови платити – до нього приїхали невідомі зі зброєю і силою зібрали урожай майже з чотирьохсот гектарів полів.

«Їде управляючий і питає: Іванович, а ти вже почав косити пшеницю? Кажу – та де ж почав? Вона ще зеленкувата. Хай постоїть. А він мені – та на твоєму ж полі косять комбайни. Я прилітаю сюди, а тут вся оця дорога – машини, люди з автоматами, вісім комбайнів на полі і «шурують» повним ходом, косять», – розповідає Сергій Заклепний.

Фермер показує папку зі зверненнями. Навіть у Верховній Раді виступав, – розповідав про напад на своє господарство. І хоч суди вже тягнуться не один рік – поки без особливих зрушень. Фермер впевнений – безкарність рейдерам гарантують високі покровителі в правоохоронних органах.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: