Гості програми «Ваша Свобода»: Сергій Дяченко, експерт з енергетики; Вадим Улида, екс-заступник міністра енергетики.
З приходом холодів одразу в кількох містах України виникли проблеми з опаленням. Серед проблемних – Сміла, Кривий Ріг, Шепетівка, Херсон. А у Києві без тепла залишаються близько 300 житлових будинків, повідомив у четвер міський голова столиці Віталій Кличко. У деяких населених пунктах люди проводять мітинги і перекривають дороги з вимогою увімкнути опалення.
Віталій Портников: Пане Дяченко, це по суті один із перших сезонів, коли за опалення відповідають місцеві органи влади. І, я сказав би, що ситуація не набагато краща, ніж коли опалення було централізованим, з точки зору відповідальності.
Думали, що буде, як і раніше – НАК «Нафтогаз» потисне, потисне, але у найвідповідальніший момент дасть газ. Цього року так не вийшло.Сергій Дяченко
Сергій Дяченко: Місцеві органи завжди відповідали. Кабмін дійсно намагався трошки відсторонитися, але вже декілька років як Кабмін активно не втручається в ситуацію на місцях з підготовкою до опалювального сезону. Просто у цьому сезоні зняли мораторій на відключення від газу в опалювальний сезон. І тут же отримали те, у що це може вилитися – відключення ключових постачальників тепла, що призводить до того, чи то значна частина, чи всі населені пункти виявилися без тепла.
Це не заборгованість місцевої влади. Просто вона мала контролювати ситуацію і готуватися до того, що може вийти. Я думаю, що була психологія така, що буде, як і раніше – НАК «Нафтогаз» потисне, потисне, але у найвідповідальніший момент, коли треба буде починати опалювальний сезон, дасть газ. Цього року так не вийшло.
– Ми весь час кажемо про необхідність демонополізації НАКу і про те, що має з’явитися ціла низка приватних компаній, які будуть постачати газ населеним пунктам, промисловості. Але сьогодні НАК по суті постачає тепло по дотаційних цінах, не які є на ринку, а які встановлені рішенням уряду. І при цьому є заборгованість місцевих органів влади перед НАКом. Коли ми врешті-решт досягнемо цієї світлої мрії, демонополізації «Нафтогазу», з’явиться ціла низка конкуруючих компаній в газовій енергетиці, як це відбувається з нафтою, з усіма іншими сферами, виходить, що в принципі не буде такої інституції. Зараз НАК можна просити, а так будуть приватні компанії. Якщо не платять гроші – ми не дамо вам тепла, вибачайте, ви – місто Сміла, але ми думаємо про прибуток, зарплату співробітників, бізнес.
Сергій Дяченко: Ключова проблема не в монополізмі НАКу. У даному випадку він обґрунтований. Йде дотований газ і дотоване тепло, яке виробляється з цього газу. Його розпорошувати на приватні компанії – вони робитимуть те ж саме.
Зараз ми бачимо більш жорстку ринкову політику компанії постачальникаСергій Дяченко
Що відбувається? У кожному будинку є частина людей, які не сплачують. Ця заборгованість накопичується в компанії теплокомуненерго, як правило, яка постачає тепло, вона не доотримує частину коштів, не може повністю розрахуватися з НАКом. НАК може відключити компанію теплокомуненерго. А кого відключати теплокомуненерго? Буде відклювати весь будинок. А за що відключати 90% жителів, які сплачують за тепло? Це перше. По-друге, НАК нараховує необґрунтовано високу пеню. Договори ці подивитися не можна, бо їх не публікують. А теплокомуненерго відповідну пеню нарахувати не може, оскільки пеня для населення регламентується законодавчо.
І ще одна причина. Зараз заборгованість формується через неплатежі населення, а раніше, коли дотувалася ціна напрямку, заборгованість була продиктована ще тим, що не завжди надходили кошти з бюджету. Вона була десь на третину дотаційна. І старі заборгованості теж накопичені. У Кривому Розі мільярдні заборгованості.
Раніше всі борсання були влітку, НАК тиснув, витискав якусь частину, починався опалювальний сезон і починали працювати до весни. Зараз ми бачимо більш жорстку ринкову політику компанії постачальника. Енергопостачання – це така штука, яка дуже погано на ринок кладеться, особливо де стосується соціальних питань. І ніде у світі суто ринкові механізми не працюють.
Скрізь держава і муніципальна влада втручаються. Треба інфраструктуру розвивати, індивідуальні системи обліку тепла впроваджувати з можливістю відключення. А зараз будуть виникати отакі проблеми, коли цілі міста будуть без тепла, якщо просто гратися рубильником.
– Пане Улида, ви погоджуєтеся з точкою зору прем’єр-міністра, що це якраз 1% мерів винний у ситуації, що склалася з опаленням?
Вадим Улида: Корінь проблеми – в першу чергу в адекватності місцевої влади. Забезпечення теплом, підготовка до опалювального сезону знаходиться у компетенції місцевої влади. Перекидати питання на «Нафтогаз» чи ще на когось – це не зовсім є коректно.
Система енергопостачання потребує реформування вже давно, давно, давно. Але це питання місцевої влади, яка накопичила борги і намагається за рахунок того, що фактично шантажує людей підключенням до тепла, намагається ці борги не повертати чи знайти інший механізм погашення за рахунок бюджету чи «Нафтогазу», чи когось іншого.
– Пане Улида, а який ви бачите вихід із цієї ситуації?
Майже 38% теплових мереж з 20 тисяч, які знаходяться в Україні, у критичному станіВадим Улида
Вадим Улида: Із 2014 року частка централізованого теплопостачання зменшилася з 60% до 52%. Майже 38% теплових мереж із 20 тисяч, які знаходяться в Україні, у критичному стані. Як наслідок, постійні прориви, гаряча вода, яка тече вулицями. Втрати у мережах досягають в середньому по країні 19%. Вихід – потрібно реформувати взагалі систему теплозабезпечення, збалансованість тарифів і необхідна Україні чітка державна політика із розвитку системи централізованого теплопостачання.
(Повна версія програми)
Зараз ці хаотичні рішення адміністративним шляхом розблокують запуск тепла в окремих містах, це питання вирішиться, але це знову призведе до накопичення заборгованості і наступного опалювального сезону буде те ж саме. Ці «граблі» будуть повторюватися і повторюватися.
