Доступність посилання

ТОП новини

Президент Чехії хоче купити землю в українського бізнесмена


Президент Чехії Мілош Земан на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним на прес-конференції в Сочі, 21 листопада 2017
Президент Чехії Мілош Земан на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним на прес-конференції в Сочі, 21 листопада 2017

Мальовниче селище Мніховіце прилягає до Праги і відоме тим, що тут живуть знані в Чехії люди – футболісти, колишні депутати, актори. А тепер селищем зацікавився ще й президент Чехії Мілош Земан, якому Мніховіце також сподобались. Побувавши там, президент допускає, що хотів би після виходу на пенсію збудувати десь тут, як він висловився, бунґало. При цьому, як повідомляють чеські ЗМІ, не виключено, що ділянку під бунґало президентові доведеться купувати в громадянина України, який володіє в Мніховіцях землею. Раніше чеські ЗМІ розповідали про особливо теплі стосунки, які поєднують президента Земана з українцями Закарпаття, які розгорнули в Чехії свій бізнес та політичну діяльність. Також раніше Радіо Свобода підготувало розслідування «Чеські друзі Кремля», де розповідалося про проросійських бізнесменів, які зібралися навколо президента Земана.

Але про наміри президента звести бунґало в Мніховіцях староста (староста в Чехії – голова ради адміністрації населеного пункту – ред.) цього селища Петра Пецкова в розмові з Радіо Свобода зазначила, що їй не відомо, «які наміри має пан президент і чому вибрав саме Мніховіце».

Ми маленьке містечко, яке всім забезпечене, неподалік Праги

– Ми маленьке містечко, яке всім забезпечене і розташоване неподалік Праги, воно має дуже гарну природу, таку саму гарну, як улюблена Мілошем Земаном Височина – можливо, тому (Vysočina – південно-східна частина Чехії, відома своїми лісами, мальовничими гірськими масивами – ред.)

Мніховіце, Чехія
Мніховіце, Чехія

– А чи до вас уже звертались представники канцелярії президента щодо можливого нового жителя Мніховіц?

– Зовсім ні. Хотіла б сказати, що місто Мніховіце в цілому з цим не має нічого спільного, це суто приватні дії, земельні ділянки приватні. А те, що ними зацікавився пан президент, то це його приватна справа, у нас із цим немає нічого спільного, так що немає підстав, щоб до нас зверталась канцелярія президента, чи якось зі мною про це консультувалась.

– Чи це правда, що земельні ділянки, якими зацікавився пан президент, належать громадянинові України Олександру Булигіну?

– Кому належать ці ділянки, може кожний побачити, якщо загляне до кадастру нерухомості. Так, у кадастрі нерухомості це прізвище значиться, це так.

– А відколи пан Булигін є власником цих ділянок, чи він живе у Мніховіцях?

Це суто приватна інвестиція

– Я цієї людини зовсім не знаю, не знаю, де він живе і як довго він є власником цих ділянок, я не знаю. Знаю, що ці ділянки перед тим належали комусь іншому, а пан Булигін їх, імовірно, купив, чи напевно купив, але коли, можна дізнатись із кадастру нерухомості. Визнаю, що я це не з’ясовувала і не маю підстав це з’ясовувати. Це суто приватна інвестиція, один приватний власник продав ділянку іншому приватному власникові, а він має з нею якийсь намір, це є їхнім правом.

Мніховіце, Чехія
Мніховіце, Чехія

– А чи ви зустрічались з паном Булигіним?

– Ні, ніколи я з ним не зустрічалась і зовсім не маю для цього підстав.

Із чеських ЗМІ відомо, що пан Булигін купив земельні ділянки в січні цього року і заплатив за них 6 мільйонів чеських крон (в перерахунку понад 230 тисяч євро), він розділив цю землю на кілька ділянок і немовби зараз пишається тим, що пан президент зацікавився однією з них. Чи вам щось більше про це відомо?

– По суті, я про це знаю стільки, скільки про це пишуть ЗМІ. Звичайно, що ЗМІ цим цікавляться, до нас приїжджають різні телеканали, журналісти, і це все.

– Але якщо б пан Булигін звернувся до вас, що має намір продати землю в Мніховіцях пану президентові, то ви б тоді про це знали більше?

– Але чому б він мав це робити, чому б звертався до мене з тим, що хоче продати ділянки пану президентові? Адже це його приватна справа, для цього йому не потрібна згода селища, думка селища, і не повинен він мене як старосту про це повідомляти.

У нас продається і купується щомісяця багато ділянок, люди їх перепродають між собою. Місто за цим не стежить, цього не затверджує. Ми затверджуємо лише будівельні справи в межах будівельного процесу. Це означає, що ми у Мніховіцях маємо будівельне управління, це орган державного управління, і ми як самоврядний орган, лише як учасник управління, висловлюємо свою думку щодо цього будівельного процесу.

Мніховіце, Чехія
Мніховіце, Чехія

– Тобто, за чинним чеським законодавством, приватний власник земельної ділянки має право продати свою ділянку тому, кому буде вважати за потрібне це зробити, навіть пану президентові, а ви як керівництво селища до цього не маєте ніякого стосунку, тому що пан Булигін є приватним власником?

– Саме так. Якщо не йдеться про міські ділянки, а ця ділянка не належала місту, то місто не може в цей продаж втручатися. Це приватна ділянка, приватне капіталовкладення, і приватний власник може продати ділянку, кому схоче.

– Якщо іноземний громадин, громадянин іншої країни купує приватну землю у вашому селищі, то ви з ним навіть не зустрічаєтесь?

– Ні, закони Чехії не забороняють іноземцям купувати землю. У нас може іноземець купити ділянку, і ми як місто нічого спільного з цим не маємо. У нашому селищі живе близько 4 тисяч людей, ділянок маємо тисячі, і якби до мене мала приходити кожна людина, яка купує ділянку, то мені б довелось тільки тим і займатись, що зустрічатись із покупцями. У нас є багато ділянок, якими володіють іноземці, багато будинків, власниками яких є іноземці. Закони Чехії надають таку можливість, і я цього не можу заборонити.

  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG