На «повзучий» контроль Росії в Азові ЄС реагує неадекватно – євродепутати

Брюссель – Як Євросоюз та НАТО повинні реагувати на виклики безпеці та дестабілізаційну активність Росії у акваторії Азовського моря? Про це у четвер ішлося на слуханнях у Європарламенті. Натомість євродепутати констатували, що реакція Заходу на запуск Росією Керченського мосту і її блокування «перевірками» руху суден під українськими й європейськими прапорами були або надто слабкими, або взагалі «неадекватними». Тим часом європейська дипломатична служба переконує, що діє і «втоми» від України не має.

Ситуація, що через агресію Росії склалася в Азовському морі, привертає все більшу увагу в ЄС та Північноатлантичному союзі. Минулого тижня на зустрічах міністрів оборони альянсу генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ запевнив, що його організація пильно стежить за активністю росіян у цьому регіоні. НАТО стоїть пліч-о-пліч з Україною, бо усвідомлює дестабілізаційну діяльність, яку розгорнула Росія своєю військовою присутністю в Азовському морі, та перешкоди, які вона чинить руху українських кораблів, заявив керівник альянсу.

У четвер з’ясувати «з перших рук» загрози, які постали із побудовою Керченського мосту, мілітаризацією Криму та Чорного й тепер ще й Азовського морів, намагалися європейські депутати. Найближчим часом Європейський парламент запланував провести слухання на цю тему, тож у Києві сподіваються, що їхнім результатом стане рішуча і всеосяжна резолюція із закликом впровадити новий пакет санкцій: цього разу за дестабілізацію та нові посягання на територіальну цілісність України.

Як закликав, перебуваючи у Брюсселі, заступник голови адміністрації президента України і головний радник із питань зовнішньої політики Костянтин Єлісєєв, для ЄС у реакції на дії Росії в Азовському морі настав час перейти від заяв до практичних дій.

«Час перейти від добрих слів та декларацій до практичних кроків. Україна потребує від Європейського союзу і НАТО дій. Я закликаю Європарламент на запланованих слуханнях щодо Азовського моря та Керченської протоки ухвалити дуже рішучу резолюцію, якою російські дії будуть визнані агресією. Закликаємо також Раду ЄС впровадити додаткові санкції проти Росії», – заявив Єлісєєв під час консультацій профільного комітету Європарламенту щодо викликів Росії для безпекової ситуації в Азовському морі.

Представник України та колишній голова місії України при ЄС зауважив, що реакція ЄС на побудову Керченського мосту, з погляду Києва, була дуже слабкою.

«Тільки шість російських компаній, залучених до побудови мосту, потрапили до санкційного списку. Але, шановні друзі, це надто мало. Ці санкції мали б мати значно суворіший характер і поширюватися й на компанії, які користуються Керченським мостом», – пояснив Єлісєєв, додаючи, що Україна для цього готова надати європейцям необхідні дані й документи.

Росія дестабілізує Україну, прагне контролю над Азовом й випробовує реакції ЄС, НАТО

Принагідно заступник голови адміністрації президента України висловив сподівання, що деякі країни-члени ЄС припинять військово-технологічну співпрацю із Росією.

«Не секрет, що низка держав ЄС продовжує із Росією таку співпрацю. Її слід припинити негайно, щоб уповільнити розвиток операційних спроможностей нових російських військових кораблів», – каже Єлісєєв, підкреслюючи, що нинішньою мілітаризацією Криму, Чорного та Азовського морів Росія переслідує цілі подальшої дестабілізації України, повного контролю над цим регіоном і випробовує реакції ЄС, НАТО й усього демократичного суспільства.

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій із боку російських силовиків, у першу чергу прикордонників, які, користуючись формулюваннями українсько-російської угоди про статус цього моря 2003 року, перепиняють для тривалих перевірок судна, що прямують до українських портів чи з них.

Таке враження, що на те, що діється з Керченським мостом та загалом у Азовському морі, ЄС не мав жодної адекватної реакції, каже німецький європарламентар Ребекка Гармс.

«Я хотіла б знати, чи в європейській дипломатичній службі та НАТО справді ведуться обговорення цих питань. Адже, на мою думку, все це є достатніми підставами для нових санкцій. Якщо ні, то як інакше ми можемо раз і назавжди зупинити подальші агресивні тактики Росії?» – питає Гармс.

Тим часом голова підкомітету з безпеки і оборони Європарламенту Анна Фотиґа запевнила, що її установа приділятиме погіршенню ситуації в Азові особливу увагу. Адже, каже вона, не лише розміщення там військово-морського флоту й намагання Росією взяти цей регіон під повний контроль є незаконними. «Росія там продовжує зловживати перевірками суден та перешкоджати їхньому пересуванню й торгівлі, в тому числі кораблів під прапорами країн ЄС», – каже європарламентар.

У європейській дипломатичній службі також запевняють, що тримають під постійним спостереженням те, що діється навколо Кримського півострова й у Керченській протоці.

«Від України «втоми» немає», – переконує європейський дипломат

Україна залишається серед основних пріоритетів європейської зовнішньої політики, і твердження про «втому» від українського питання не мають підстав, заявив Люк Девінь, заступник генерального директора з питань Європи та Центральної Азії при Європейській службі зовнішньополітичної діяльності (EEAS).

Європейський дипломат повідомив, що «попри те, що звідусіль часом лунають голоси, мовляв, про українську кризу забули, а увага міжнародної спільноти повинна бути зосереджена на більш нагальних речах, – для ЄС Україна залишається головним пріоритетом».

«І наша підтримка її суверенітету й цілісності, і наша всеосяжна допомога Україні постійно зростають, бо на цю державу продовжують чатувати зовнішні та внутрішні виклики. Тож «втоми» від України немає», – заявив Девінь. Він додав, що погіршення Росією безпекової ситуації в Азовському морі та будівництво Керченського мосту – «це ще одне зазіхання на український суверенітет і територіальну цілісність».

«Ми вважаємо, що реакція ЄС була швидкою: ми засудили будівництво Росією Керченського мосту та висловили глибоке занепокоєння погіршенням безпекової ситуації у Чорному й Азовському морях. Двадцять першого липня ЄС додав 6 організацій, залучених до будівництва Керченського мосту, до санкційного списку», – каже європейський дипломат.

Коментуючи заклики представників України посилити санкції та впровадити нові, Девінь пояснює, що це не входить у повноваження Європейської служби зовнішньополітичної діяльності.

«Це виключно у руках держав-членів: якщо є намір впровадити проти Росії нові санкції, то це вирішувати саме європейським національним урядам. Принагідно зауважу, що деяким країнам ЄС перевірки Росією комерційних суден, а на автошляхах і автомобілів, уже завдали чималої шкоди», – зазначає Девінь.

Депутат від Естонії Тунне Келам тим часом відверто заявляє: все те, що міжнародна спільнота мовчазно спостерігає в Азовському морі, – це не що інше, як «повзуче встановлення Росією контролю над цією територією».

«ЄС і країни «Групи семи» повинні ще раз засвідчити свою непорушну підтримку українського суверенітету в Азовському морі, і, звичайно, в Криму. Ми повинні примусити росіян припинити затримки українських та іноземних торговельних суден. На випадок ескалації російської агресії треба мати напоготові додаткові санкції», – каже євродепутат. Із іншого боку, додає він, ЄС повинен швидко посприяти розвиткові та полегшенню руху до морських портів Бердянська та Маріуполя.