Чи не останнім обертом справи розслідування нападу зі застосуванням хімічної зброї в південноанглійському місті Солсбері стане оприлюднення у Лондоні буквально найближчим часом справжнього імені другого основного підозрюваного на додаток до вже відомого полковника і героя Росії – Анатолія Чепіги. Для оприлюднення імені другого росіянина, причетного до нападу на колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки Юлії, обрали доволі символічне і поважне місце, а саме – залу парламенту у лондонській дільниці Вестмінстер.
До оприлюднення у вівторок, 9 жовтня, імені другого підозрюваного агента російського ГРУ має безпосередній стосунок, утім, не власне британський парламент, а сайт розслідувальної журналістики Bellingcat.
Ціла процедура оприлюднення у парламенті справжнього імені, прізвища та посади того, хто видавав себе за «Олександра Петрова», в’їжджаючи на територію Сполученого Королівства аби виконати завдання з усунення шпигуна-перебіжчика Скрипаля, пройде під головуванням відомого британського парламентаря від консервативної партії Боба Сілі.
Підготовка до оголошення у Лондоні справжньої особи другого нападника у справі отруєння Скрипалів ведеться на повну і готується, як зауважують місцеві ЗМІ, із навіть «нетиповою для британських парламентських джерел попмою». На думку оглядачів, усе це мусить тримати кремлівське керівництво у напрузі, не кажучи вже про самого, так званого, «Олександра Петрова», незграбні дії якого разом із його поплічником Чепігою, було викрито спільними зусиллями британських слідчих та фахівців сайту журналістських розслідувань.
Читайте також: Справжнє ім’я «Боширова» – полковник ГРУ Чепига. Всі деталі розслідування The Insider і Bellingcat
Депутат-консерватор Боб Сілі, який вестиме процес оголошення справжнього імені другого агента ГРУ, навіть оприлюднив у соціальних мережах посилання на цю подію, так аби якомога більше людей стежили за тим, що відбудеться у Вестмінстері. Депутат Сілі додав визначення «надзвичайно цікава подія» до свого посилання.
Без жодних сумнівів для багатьох – оприлюднення справжнього імені другого російського агента-невдахи буде подальшою ганьбою для шпигунського відомства Росії, надто по тому, як цього тижня були оприлюднені подальші докази спроб ГРУ здійснити кібернапади на комп’ютерну мережу британського МЗС, а також на базу даних міжнародної організації із заборони хімічної зброї у Нідерландах.
Британські та нідерландські урядовці оприлюднили дані про те, як група з чотирьох агентів ГРУ намагалась здійснити кібернапад на штаб-квартиру Організації із заборони хімічної зброї у нідерландському місті Гаага. Саме фахівці цієї міжнародної організації залучені до ходу слідства про напад з використанням нервово-паралітичної речовини «новачок» в англійському місті Солсбері.
Загалом, усі оприлюднені дані, які здобуло слідство отруєння Скрипалів, подали у доволі сміховинному світлі агентів ГРУ, які залишили за собою цілковито непрофесійно велику кількість слідів, які, зрештою, дозволили вирахувати їхню справжню особу за доволі недовгий час.
На додаток, відомими стали інші операції ГРУ, у яких брали участь ці агенти. Не згадуючи вже про масу жартів на тему тих, хто назвав себе «Петров» і «Боширов» на російському телебаченні із доволі дитячими поясненнями того, що вони, буцімто, безневинні туристи, які прилетіли на два дні до Британії, аби подивитися на відомий «солберецький» шпиль собору у місті Солсбері.
Скрипаль – добровільна жертва путінського режиму
Ще однією помітною подією, що стосувалась справи отруєння Сергія та Юлії Скрипаль у місті Солсбері, став вихід цього тижня книжки редактора Бі-Бі-Сі з питань міжнародних відносин та безпеки Марка Урбана. Книжка має назву «Досьє Скрипаля: Життя і майже загибель російського шпигуна».
Цікаво, що на презентації книжки Урбан наголосив, що знайти Сергія Скрипаля у Солсбері не було жодною проблемою. Він не був, так би мовити, засекреченим і не мешкав у потаємному бункері.
Ім’я Сергія Скрипаля значилось у списках мешканців міста Солсбері і він регулярно спілкувався зі своїми дітьми. Відтак, жодною дивиною, на думку Урбана, не було те, що зламування електронної пошти доньки Скрипаля – Юлії, починаючи з 2013 року, здійснили з сервера, поєднаного з російськими спецслужбами. Отже, як вважає Урбан, «обіцянка Володимира Путіна, що всіх зрадників чекає смерть, набрала реальних обрисів у справі шпигуна-вовкулаки Скрипаля». Путін нещодавно визначив Скрипаля не зовсім, скажімо так, шанобливим словом, у такий спосіб підтвердивши свою попередню погрозу.
Цікавим, утім, на думку Урбана, є той факт, що, за деякими даними народжений у Києві Сергій Скрипаль, який останні роки перебував на повному утриманні британських спецслужб, зрадивши своїх кремлівських господарів, мешкав у будинку, купленому для нього за рахунок британських платників податків, аж ніяк не був якимось антикомуністом і антіпутінцем, і шкодував за розвалом Радянського Союзу.
Ба більше, як каже Урбан, який зустрічався зі Скрипалем і вів із ним довгі бесіди ще перед нападом, російський шпигун-перебіжчик цілковито поділяв російську шовіністичну політику Путіна, зневажав українців, яких він визначав як «овець, яким потрібен добрий вівчар», та більшість свого часу, сидячи у своєму помешканні у Солсбері, дивився далеко не цікаві програми «Бі-Бі-Сі» та решти провідних британських каналів, а майже цілодобово оглядав пропутінські російські телеканали, отримуючи, за його словами, від того задоволення.
«Сергій Скрипаль виглядає, як жертва путінського режиму, втім, це жертва багатостороння і цілком, як виглядає, добровільна з певним досвідом завдавати біль самому собі», – визначив Скрипаля автор книги Марк Урбан.
Відтак, цього тижня з виходом книжки Марка Урбана, відкрився інший бік постаті самого колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля, який, за словами автора книжки, виявився цілком подібним до тих, хто хотів його вбити з використанням російської хімічної зброї, поділяючи агресивну ідеологію російського режиму, який, власне, і виніс йому самому смертний вирок.
