Оприлюднення імен та фото двох російських громадян, підозрюваних у спробі отруєння Сергія та Юлії Скрипалів у Великій Британії підняло на новий рівень протистояння між офіційним Лондоном і Москвою. Чи не призведе це до нової фази дипломатичної війни між Заходом і Росією та як ця справа висвітлює особливості у підходах до політики Росії керівництва різних європейських країн?
Оголошені прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей звинувачення проти спецслужб і керівництва Росії у зв'язку із розслідуванням отруєння хімічною сполукою «Новачок» Сергія Скрипаля та його доньки, стали черговим карколомним обертом у цій заплутаній і драматичній справі.
Отруєння Скрипалів перетворюється на серйозний камінь спотикання для режиму Володимира Путіна та загострює і без того напружені відносини з Великою Британією, що вже мають обопільні звинувачення і погрози. Цього разу британське керівництво безпосередньо вказало звинувачувальним пальцем у бік президента Російської Федерації.
Цілком ймовірно, що розгортається нова фаза дипломатичної війни не лише між Британією та Росією, а й групою західних союзників і кремлівським керівництвом. Ситуацію драматизує і те, що при цьому позиція деяких країн Заходу і надалі залишається прихильною до Москви.
Радбез ООН і поділ союзників
За ініціативою Сполученого Королівства було скликано спеціальне засідання Ради безпеки ООН, де британський представник оприлюднив деталі щодо двох головних підозрюваних – громадян Росії, які на думку британських спецслужб, здійснили напад у місті Солсбері з використанням нервово-паралітичної речовини «Новачок». Докази і аргументи британської сторони підтримали представники США, Канади, Німеччини, Франції та Австралії.
Втім, не факт підтримки таких союзників став вирішальним, а детальне представлення зібраних доказів. Власне, те як британська сторона з високої трибуни Ради безпеки ООН виклала усі, зібрані слідством, «залізобетонні» докази участі російського ГРУ у плануванні замаху, та російського керівництва у його затвердженні, спонукало більшість західних союзників Лондона гостро звинуватити у цьому Москву.
Але не всіх. Уряд Італії не долучився до засуджувального тону більшості західних партнерів. Це, у свою чергу, висвітлило певні помітні настрої у деяких інших країнах Заходу, зокрема, у Європі, які й далі не бажають кидати виклик Росії, що б та не коїла деінде у світі.
Так Німеччина і надалі, попри тиск і аргументи «проти» з боку США та Британії, веде розробку проекту побудови газогону «Північний потік-2» для транспортування російського газу до Німеччини в обхід України та країн Балтії.
Президент Франції Емманюель Макрон також часто наголошував, що нова «холодна війна» не може розпочатися знову, а з Москвою треба натомість вести постійний діалог.
Не варто також забувати, що ціла низка центральноєвропейських держав на зразок Австрії, Угорщини та Чеської республіки неодноразово вказувала на необхідність тісніших зв’язків із Росією.
Британія як головний стримувач Росії в Європі
З огляду на це, видається, що важкість дипломатичного протистояння із Росією у Європі лежать головно на Великій Британії. Важіль кидання чергового виклику Росії перебуває у руках британського керівництва, яке може видати нову інформацію про те, куди ж саме ведуть сліди підозрюваних у нападі на Скрипалів.
Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей відверто заявила, що вважає російське керівництво відповідальним за дії тих, хто вчинив «хімічний напад» на колишнього російського агента у Солсбері, що призвело до загибелі й інших людей. .
«Це не була якась випадкова операція. Цей напад було, майже напевно, схвалено не лише високими чинами ГРУ, а й затверджено і погоджено з найвищими особами у керівництві Російської Федерації», - заявила прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей.
Проблеми притягнення звинувачених до відповідальності і парад версій
У Британії стало відомо, що особа нападника, принаймні, у «паспортній версії», була відома британських спецслужбам арніше. Але британські слідчі у справі отруєння Скрипалів не бажали цього розголошувати. Вони сподівалися, що двоє підозрюваних, відомих під явно вигаданими іменами та прізвищами Олександра Петрова та Руслана Боширова, не знаючи про те, що їх викрито, подорожуватимуть за межами Росії, де їх можна було б заарештувати.
Також, з'явилася інформація, що британська служба безпеки встановила реальні імена та прізвища двох нападників у Солсбері, а також їхні посади у головному розвідувальному управлінні Росії.
Втім, у Британії не тішать себе ілюзіями, що російське керівництво погодиться співпрацювати зі слідством, і видасть підозрюваних. З огляду на це британське керівництво майже блискавично здобуло європейський ордер на арешт цих двох агентів ГРУ. Це, теоретично, дасть можливість заарештувати цих людей, якщо будь-хто з них вирушить за межі Росії до однієї з країн, на які розповсюджується дія цього ордера.
З іншого боку російська сторона також не втрачала часу у своїй улюбленій грі – розповсюдженні фейкової інформації та фантасмогоричних теорій змови. За час слідства російські мас-медіа «видали на гора» щонайменше 28 різноманітних версій отруєння Скрипалів. Серед них і «спроба Скрипалів накласти на себе руки», і можливий відволікальний маневр британської влади від проблем, пов’язаних із виходом Сполученого Королівства з ЄС, і аж до «безпосередньої участі у замаху на Скрипалів українців», російських емігрантів та ба, навіть шведів.
Британський уряд, тим часом, також не подає єдиної версії нападу на Скрипалів. Проте найпопулярнішою у Британії, серед низки можливих, постає версія помсти ГРУ Сергію Скрипалю за співпрацю з британською контррозвідкою. Проте, це не пояснює, чому напад на Скрипаля стався аж через роки після того, як його обміняли на викритих у Британії російських шпигунів.
Подальші «знаки запитання», як фактологічного так і загальнополітичного плану, очевидно ще не раз поставатимуть у цій справі.
МЗС Росії: підозри щодо російських громадян в отруєнні Скрипалів є маніпуляцією
Санкції США проти Росії через отруєння Скрипалів набувають чинності
