В статті для видання OpenDemocracy йдеться про систематичні та безкарні напади на активістів. Автор пояснює, які саме групи в Україні стають об’єктами цих нападів. Український президент Петро Порошенко, тим часом, розповідає міжнародному виданню Financial Times про вибори наступного року. Між тим в статті на сайті Climate Home News є пояснення, чому перехід на відновлювані джерела енергії в Україні допоможе стати дійсно енергетично незалежною державою від Росії.
В статті онлайн-видання OpenDemocracy йдеться про систематичність тиску на громадянське суспільство в Україні – на активістів нападають, а правоохоронні органи відмовляються належним чином розслідувати ці випадки. Автор пояснює: об’єктами нападу стають три групи активістів.
Перша – це антикорупційні активісти. Їхня мета – прозорість бюджету та боротьба із корупційними схемами. Друга група – екологи. Це люди, які борються проти вирубки лісів, виступають за збереження парків та виявляють нечесних забудовників. Третя ж група, яка підлягає насильницьким діям – це ЛГБТ-активісти. За останній рік в Україні правозахисна організація Amnesty International зареєструвала 30 випадків нападів з боку праворадикальних груп.
Особливість цих нападів в тому, що зловмисників зазвичай не карають або ж не розслідують їхні справи, йдеться у статті. Список нерозслідуваних справ, за словами автора, бере свій початок з того дня, як у Києві вбили журналіста Павла Шеремета влітку 2016 року.
Так, напад на Катерину Гандзюк в Херсоні став останньою краплею для українського громадянського суспільства, переконана автор. 31 липня невідомий чоловік облив її сірчаною кислотою біля її будинку. Жертва нападу потрапила в лікарню з більш ніж 30% опіками тіла. Гандзюк при цьому має підстави вважати, що підозрюваний, якого зрештою затримала поліція, – не справжній нападник, а просто пересічна людина.
В той самий день в Бердянську вбили Віталія Олешка – ветерана АТО та активіста, який мав напружені відносини із місцевим політиком. Раніше в червні в Есхарі молодого активіста Миколу Бичка знайшли повішаним у лісі. Його товариші переконані – вони не вірять в самогубство і справа в його громадській діяльності.
Також активісти стають жертвами дискредитаційних кампаній. Ба більше, у червні у Верховній Раді зареєстрували новий закон «проти іноземного впливу». Він передбачає, що благодійні та неурядові організації, що фінансуються з-за кордону, повинні декларувати свої джерела грошових надходжень.
Наближення виборів, тим часом, має погіршити ситуацію із свободою слова в Україні. А довіра до правоохоронних органів у суспільстві, тим часом, падає, зауважує автор.
Видання Financial Times публікує інтерв’ю з українським президентом Петром Порошенком, записаним напередодні Дня Незалежності України. Весь процес прозахідних реформ перебуває у небезпеці через втручання Росії в українські вибори, які мають відбутися наступного року, попередив президент.
Він також наголосив, що конфлікт з Росією та проросійськими сепаратистами на Донбасі – тяжке випробування для єдності країни. Проте попри наміри російського президента Володимира Путіна, Україна стає сильнішою та більш проєвропейською державою, зауважив Порошенко.
Всі основні здобуття за часи його президентства – серед яких спрямування України на європейську та трансатлантичну інтеграцію, відкидання російського тиску за запровадження реформ в різних сферах – тепер можуть опинитися під загрозою.
«Однозначно, процес реформ не є незворотнім», – зауважив виданню український лідер. І справа, за його словами, в Росії, яка вже вжила чимало заходів в умовах гібридної війни для повернення України в свою сферу впливу.
Прибічники Порошенка говорять, що він позиціонуватиме себе як найбільш надійний гарант української незалежності та стабільності. Проте на виборах наступного року може бути кілька десятків кандидатів, а згідно із опитуваннями, підтримка самого Порошенка становить близько 10 відсотків. Вона може піднятися, коли він офіційно заявить про свою кандидатуру, йдеться у статті.
Пан Порошенко також визнав ризик появи нетрадиційних кандидатів, серед яких український комедійник і рок-зірка, які можуть виграти від суспільного невдоволення політичним устроєм, економікою та війною. Серед інших конкурентів українського президента – Юлія Тимошенко.
Уряди західних країн, які підтримують Україну з 2014 року, стурбовані тим, що хто б не переміг на наступних виборах, вплив надбагатих олігархів на політичну систему не зменшиться, а корупція продовжить завдавати шкоди економіці, зауважує автор.
Колишній член німецького парламенту від Партії зелених Ханс-Йозеф Фелл разом із українською співачкою та політиком Русланою Ліжичко в статті для Climate Home News пояснюють, чому перехід на відновлювані джерела енергії в Україні допоможе стати дійсно енергетично незалежною державою від Росії.
Економіка України є однією з найбільш енергетично інтенсивних у Європі. Імпорт газу з ЄС слугує лише короткостроковим рішенням, оскільки ЄС сам залежить від поставок російського газу. Український уряд планує збільшити видобуток місцевого газу, проте це забруднюватиме клімат із високим викидом метану і потребуватиме чималих грошей. Більш того, Україна все ще залежить від ядерної енергії, а більшість реакторів є застарілими, мовиться у статті.
Найкраще рішення – швидкий перехід до безпечних та чистих вітчизняних поновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності, переконані автори.
В останні роки Україна вже ухвалила низку важливих енергетичних реформ: скоротила енергетичні субсидії, припинила прямий імпорт газу з Росії та запровадила низку інших заходів з підвищення енергоефективності. Проте з її великим потенціалом в сонячній енергетиці та інших видах відновлюваної енергетики вона може і повинна зробити більше.
Автори також звертають увагу на те, що часто розмови про перехід на відновлювані джерела енергії отьмарюють різноманітні стереотипи, мовляв, це дорого і ненадійно, що не є правдою.
Річ у тім, що у минулому тарифи на зелену енергію в Україні були пристосовані до прибутку групи заможних олігархів, що призвело до викривленого іміджу відновлюваних джерел енергії у суспільстві, мовиться у статті.
Насправді ж перехід на відновлювані джерела енергії – це чудова можливість для України стати енергетично незалежною. Ба більше, такий перехід допоможе подолати конфлікти за ресурси на сході України та принести в країну довгоочікуваний мир.
