Чи очікувати припинення залізничного сполучення між Україною та Росією?

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян пропонує запровадити обмеження на автобусне та залізничне сполучення з Росією у відповідь на її дії в Азовському морі. Як написав міністр у Facebok, «до Москви ходитимуть тільки ведмеді, як у старі добрі часи». Раніше деякі російські судна перестали перевозити вантажі до України після затримання танкера «Механік Погодін» у Херсоні.

Зараз між Україною та Росією курсують 18 українських поїздів та 5 молдовських. За інформацією Державної служби статистики України, 2017 року до Росії з'їздили понад 4 мільйони українців, що становить 16,5% від загальної кількості тих, хто виїжджає за кордон. Володимир Омелян повідомив, що припинення транспортного сполучення, зокрема, дозволить убезпечити українців від переслідування російськими спецслужбами.

Колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава пропонує задуматися про збитки та незручності для України від такого рішення.

‒ Для «Укрзалізниці» це дуже прибутковий бізнес: за рік із перевезень між Росією та Україною підприємство отримує до двох мільярдів гривень доходу, і прибуток – приблизно 400 мільйонів гривень. Це – єдиний прибутковий сегмент у пасажирських перевезеннях через те, що тариф у внутрішньому сполученні та в сполученні Україна – Росія відрізняється в 10–15 разів. Саме це дозволяє «Укрзалізниці» покривати витрати на перевезення пасажирів всередині країни. Якщо міждержавні перевезення припинять, підприємство буде змушене звільнити п'ять тисяч співробітників. До того ж, таке обмеження заподіє незручності в першу чергу громадянам України, які їздять до Росії. Ми бачимо політичні заяви, що далекі від реалій.

Експерт Центру транспортних стратегій Андрій Ісаєв оцінює збитки Україні від дій Росії в Азовському морі.

‒ На товарообіг України в цілому це не вплинуло, а вплинуло на вантажоперевезення в портах. Вантажопотік через порти Маріуполя та Бердянська почав падати ще з 2014 року, з початку бойових дій на сході України, його перенаправили на чорноморські порти. Транзитний, через Маріуполь, або зовсім припинився через бойові дії, або перейшов туди ж. У зв'язку з будівництвом Керченського мосту були запроваджені обмеження габаритів суден, що послужило додатковим обмеженням. Нарешті, затримки до 80 годин через огляди суден росіянами, швидше за все, змусять капітанів піднімати ставки фрахту. За підсумками першого півріччя 2018 року, вантажообіг азовських портів впала на 12%, в той час як загальний вантажообіг усіх українських портів знизився всього на 3%. Тобто видно, що на загальному тлі азовські порти втрачають значну частину вантажів.

Андрій Ісаєв констатує, що ті підприємства, що раніше везли вантажі до Азовського моря, тепер змушені далі транспортувати їх залізницею, а це пов'язано з додатковими витратами.

‒ Про знищення економічної бази півдня України не йдеться, але про те, що Україна зазнає значних фінансових втрат, особливо Приазов'я, можна говорити. Щодо ситуації з «Механіком Погодіним»: якщо затримка судна відбувається в зв'язку з порушенням цим судном міжнародних норм або домовленостей, це цілком правомірні дії ‒ якщо воно заходило до Криму, Україна має повне право його заарештувати.

Експерт українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин робить висновок, що Україна не може просто так припинити залізничне вантажоперевезення з Росією.

‒ Однозначно, що блокування портів Азовського моря призведе до значного збільшення витрат наших металургійних комбінатів ‒ це знижує конкурентоспроможність української продукції на світовому ринку. Що стосується заходів щодо обмеження залізничного сполучення, хочу нагадати: жодної фрази не було про обмеження вантажних перевезень, йшлося винятково про пасажирські. Україна має зобов'язання транзитної держави, тому, незважаючи на всю гостроту політичних питань, можна говорити тільки про обмеження пасажирських перевезень. Це рішення має суто політичні ознаки, з економічної точки зору там будуть втрати. Думаю, що Володимир Омелян теж це розуміє.