Представництво президента України в Криму за рік роботи розробило 10 законопроектів, три з них зареєстровані в парламенті. Про це заявив постійний представник президента України в Автономній Республіці Крм Борис Бабін. Його заступник Ізет Гданов повідомив, що серед кримчан збільшується попит на українські документи. Так за рік ID-картки отримали 4504 кримчанина, 55 392 отримали паспорти громадянина України для виїзду закордон.
З серпня 2017 року Представництво президента України в Криму очолив юрист-міжнародник Борис Бабін. Він та його перший заступник Ізет Гданов прозвітували за рік роботи відомства. Радіо Свобода публікує основні тези їхніх виступів:
- У більш ніж ста дітей політв’язнів в Криму була проблема з отриманням документів державного зразка – свідоцтва про народження, паспорта і т. д. Зараз залишилося подати дані 6-7% дітей в органи Державної міграційної служби. Решта вже отримала документи або перебуває на стадії їх отримання.
- У Херсонській області збільшується кількість Центрів надання адміністративних послуг. Цього року відкриють ЦНАПи в Новотроїцькому та Чаплинці. У Херсоні відкрилося державне підприємство «Документ», яке додатково надає кримчанам до тисячі адміністративних послуг щомісяця.
- Відомство працює над тим, щоб правоохоронні, юридичні та інші послуги надавалися кримчанам у тих місцях, де зручно їм, а не окремим посадовим особам.
- На територію Херсонської області з Одеси передислоковується Головне управління національної поліції Криму. Там уже працює патрульна поліція та Служба безпеки України. З прокуратурою Криму поки що є питання.
- Призначений представник Уповноваженого з дотримання прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
- Минулого року у вересні представництво подало на санкції низку структур у сфері торговельного судноплавства, в жовтні – в сфері грабування природних ресурсів Криму й незаконного телерадіомовлення, в 2018 році в березні – щодо незаконної археології в Криму, в травні цього року – щодо незаконних закладів освіти, які сьогодні користуються українським майном.
- Відомство опрацьовує алгоритми реалізації на окупованій території окремих норм чинного законодавства. Наприклад, про поховання та похоронну справу щодо переміщення трун через лінію розмежування.
- Представництво працює над приєднанням України до низки важливих конвенцій, які матимуть значення в деокупації Криму, такі як Конвенція про працю в морському судноплавстві.
- Представництво звертає увагу на те, що немає легального сполучення з Контрольно-пропускними пунктами в’їзду/виїзду. Незважаючи на те, що відомство закликає провести конкурси й призначити законного перевізника, якихось дій у цьому напрямку не робиться. Представництво може припинити нелегальні перевезення в будь-який момент, але без наявності офіційного перевізника люди не зможуть нікуди доїхати.
- Медична реформа не дуже враховує ситуацію осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території. До певної міри враховані інтереси внутрішньопереміщених осіб. Основний «удар» бере на себе Херсонщина.
- Представництво опрацьовує механізм призначення виконавчої влади в Криму після його деокупації. Згідно з нормами чинного законодавства, Верховна Рада АРК призначає прем’єр-міністра за поданням президента. Постпред пропонує дозволити президенту призначити прем’єр-міністра Криму.
- За рік представництво розробило 10 законопроектів, три з них зареєстровані в парламенті. Постпред опрацьовує ще низку законопроектів, які стосуватимуться юрисдикції, визначення й покарання колаборантів, посилення відповідальності у сфері санкцій, Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим», низки заходів у сфері конституційних обов’язків кримчан щодо військової служби, щодо охорони здоров’я, щодо освіти.
- Збільшується попит громадян України з Криму на отримання документів державного зразка. 55 392 кримчанини отримали паспорти громадянина України для виїзду закордон. ID-картки станом на 1 серпня цього року отримали 4504 особи.
