Будинок профспілок у Києві згорів у ніч на 19 лютого 2014 року. Півроку після пожежі будівля була речовим доказом у слідстві. Після дозволу прокуратури з приміщення прибрали сміття та почали створювати проект реконструкції. Ще через півроку з’явився інвестор, який був готовий профінансувати ремонт приміщення в обмін на третину будівлі. Радіо Свобода побувало всередині Будинку профспілок, де триває реконструкція, та розповідає про те, що буде з будівлею після завершення ремонту.

Будинок профспілок на Хрещатику, у якому понад два з половиною місяці під час Революції гідності розташовувався Штаб національного спротиву, запалав 19 лютого 2014 року, коли бійці спецпідрозділу «Беркут» проникли до будівлі з даху. Тоді в МВС звинуватили у підпалі «Правий сектор», але досі правоохоронні органи не оприлюднили причини пожежі.

У грудні 2014 року міський голова Києва Віталій Кличко в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що, за попередніми дослідженнями, «будинок є настільки пошкодженим, що його потрібно зносити і будувати новий».

Тоді очільник столиці помилився. Після капітального ремонту до приміщення повернеться Федерація профспілок України, частину будівлі здадуть в оренду, а дві кімнати стануть музейними.

«Профспілки» – центр протестувальників

Будинок профспілок у Києві почали будувати у 1975 році за проектом архітекторів Олександра Малиновського та Олександра Комаровського. Роботи тривали п’ять років, ще згодом у високу вежу будинку встановили електронний годинник.

Приміщення Будинку профспілок двічі займали протестувальники: спочатку у 2004 році, потім у 2013-2014-му.

Тут 1 грудня 2013 року створили Штаб національного спротиву, а згодом у приміщенні розмістилися пункт харчування, медики, прес-центр і зала для переговорів, куди приходили посли, європейські депутати та заступник державного секретаря США.

Щодня у Будинку профспілок ночувало понад тисячу осіб. Після пожежі у лютому 2014 року будинок півроку був порожнім і вважався речовим доказом. Натомість всередині не було належної охорони, і фактично кожен охочий мав доступ до приміщення.

Інвесторові – третина будівлі

Держава не фінансувала відновлення будинку, бо приміщення їй не належать. Понад 70% будівлі є власністю Федерації професійних спілок України. Решта – володіння Київської міської ради профспілок. Між собою ці два приміщенні не сполучені.

Через пожежу, як з’ясувалося, постраждало 20% будівлі. Під час громадських слухань у Будинку архітектора приміщення вирішили відновити, а не зводити на його місці нове.

Перший висновок про постраждалі конструкції склали наприкінці лютого 2014 року. Прибирання сміття і демонтаж зруйнованих конструкцій почалися у липні того ж року.

«Одночасно почалося інструментально-технічне обстеження будівлі, визначення ступеня ураження. Потім був ескізний проект капітального ремонту, і через півроку знайшовся інвестор. Держава не фінансує реконструкцію будинку. Капітальний ремонт розпочався у лютому 2016 року», – розповідає головний інженер Артем Білик.

На початку березня 2018 року з будинку зняли банер із написом «Свобода – це наша релігія», який закривав пошкоджений фасад.

Інвестиції у капітальний ремонт будинку вкладає компанія ТОВ «ІТТ-Нерухомість». Вона інвестує в приміщення 160 мільйонів гривень. Взамін – отримує у власність третину приміщень. Їх планують здавати в оренду під офіси. Решту приміщень займе Федерація профспілок України.

Згідно із реєстром юридичних осіб Міністерства юстиції України, компанія «ІТТ-Нерухомість» має юридичну особу в Києві, а її кінцеві власники – Марікка Теодолу та Рігінос Харалампос із кіпрської компанії «Амервіно Інвестментс ЛТД».

Після оголошення інвестора ЗМІ писали, що компанія «ІТТ-Нерухомість» пов’язана з Андрієм Клюєвим та виконувачем обов'язків міністра фінансів України Оксаною Маркаровою.Однак директор ТОВ «ІТТ-Нерухомість» Назар Бенч, який очолює компанію з 2015 року, цю інформацію спростовував.

У коментарі для Радіо Свобода Бенч підтвердив, що всі приміщення, які відходять інвесторові, здаватимуть в оренду.

«Зараз ми зосереджені на завершенні відновлювальних робіт, тому питання здачі в оренду перебуває в робочому переговорному процесі. Завершення основної частини відновлювальних робіт планується до 20 серпня, після цього протягом місяця планується завершити роботи для благоустрою території і встановлення годинника на башті», – розповів Бенч.

Чи буде у профспілках музей Революції гідності?

Згідно із проектом, дві кімнати на нижніх поверхах стануть музейними. Це близько 120 квадратних метрів простору. Цими кімнатами опікуватиметься Національний музей Революції гідності. Це приміщення на першому та другому поверсі, які з’єднає скляний ліфт. Вхід сюди буде окремий, з вулиці.

Представник Національного музею Революції гідності Ольга Сало розповідає, що приміщення у Будинку профспілок – цінна можливість для музею, бо зараз власного приміщення вони не мають.

За словами Сало, наразі є лише попередній план, бо те, чи будуть там інформаційний центр із мультимедійною кімнатою, ще не відомо остаточно.

«Є невирішені питання в юридичній та фінансовій площині. Ми подали загальний проект. На першому поверсі був би інформаційний центр, а на другому – мультимедійна експозиція, яка розказувала б про Революцію гідності і місце Будинку профспілок у тих подіях. Але в це треба вкласти кошти: в ремонт, в експозицію. Федерація профспілок не готова взяти на себе фінансові зобов’язання, а ми ще маємо зрозуміти, чи ми маємо такі можливості», – каже Ольга Сало.

Адміністрація Музею Революції гідності нині вирішує питання оренди з адміністрацією Федерації профспілок.

Як зміниться Будинок профспілок?

Перш за все, каже головний інженер, Будинок профспілок отримав сучасні будівельні рішення, які було складно реалізувати у приміщенні, спроектованому за радянськими нормами. З іншого боку, зовнішній вигляд будинку зберігається.

«Ми взяли колір бежевого травертину, який відповідає попередньому кольору будинку та сусідньому Головпоштамту», – каже Білик.

Скандальний ескіз проекту реконструкції, який у березні 2015 року публікувала компанія «Київ-проект», був пропозицією одного з архітекторів «Київ-проекту» і не був конкурсною роботою.

​Бетонний каркас, що пошкодився від пожежі, посилили за допомогою сталевих конструкцій. У будинку встановили протипожежні системи, вентиляцію, димовидалення, протипожежні двері, кондиціонування повітря. 20% плит замінили, ще 20% – підсилили.

Ремонт на верхніх поверхах майже завершений. За новим проектом перебудували частину сходових блоків і встановили спеціальні ліфти для пожежників і людей з інвалідністю.

Пожежа – це не найстрашніше, що сталося з Будинком профспілок. Виявилося, що внаслідок будівництва торговельного центру «Глобус» будівля «сіла» на 20 сантиметрів. Тому новий фасад не може точно повторювати старий контур. Зробили 3D-зйомку фасаду, геодезичні дослідження всередині будівлі, щоб не було завеликих перепадів», – розповідає інженер.

Крім того, у приміщенні є будівельні недоліки. Після зведення будинку ззаду прибудували актову залу і їдальню, ще через три роки поруч з’явилася добудова Київської профспілкової федерації – саме те приміщення, де у 2015 році незаконно звели два поверхи.

Інженер зазначає, що башта будинку на два поверхи вища, ніж передбачалося проектом.

Білик вважає, що відновлення будівлі відбувається досить швидко, зважаючи на обмежені умови будівництва. Враховуючи те, що будівництво розташоване в самому центрі столиці поруч із житловими будинками, тут не можна встановити підйомний кран, в’їзд вантажівок обмежений, як і графік роботи будівельників. Працювати вночі та у святкові дні заборонено.​