Доступність посилання

ТОП новини

Ми не визнаємо окупацію Криму – командувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі


Головнокомандувач сил НАТО в Європі, американський генерал Кертіс Скапарротті
Головнокомандувач сил НАТО в Європі, американський генерал Кертіс Скапарротті

Як Брюссельський саміт вплинув на боєздатність військ НАТО в Європі? Чи розташування додаткових з’єднань НАТО на російських кордонах посилило конфронтацію з цією країною і як військове керівництво НАТО ставиться до мілітаризації Росією окупованого Криму? На ці та інші запитання Радіо Свобода в кулуарах саміту відповів в ексклюзивному інтерв’ю генерал армії США Кертіс Скапарротті, який з 2016 року є головнокомандувачем збройних сил США в Європі та об’єднаних збройних сил НАТО в Європі.

Наскільки важливим був Брюссельський саміт НАТО з військової точки зору?

Продовжується процес усвідомлення того факту, що НАТО потрібно адаптуватися до змін у середовищі, в якому ми живемо

– Ми вже певний час говоримо про те, що ми перебуваємо у театрі воєнних дій, який трансформується, бо змінюється наше безпекове середовище. Тож якщо ви повернетеся до Уельського саміту (26-й саміт НАТО, який відбувався у Південному Уельсі у Великій Британії у вересні 2014 року – ред.), під час якого розпочалися ці зміни, потім подивитися на Варшавський саміт (27-й саміт НАТО у липні 2016 року проходив у столиці Польщі – ред.), який засвідчив уже значну адаптацію НАТО, то ви побачите, що сьогодні продовжується процес усвідомлення того факту, що НАТО потрібно адаптуватися до змін у середовищі, в якому ми живемо. І для мене як для військового командувача це і було сутністю сьогоднішнього саміту. Тож для мене головним було те, що ми продовжуємо зміни, які ми розпочали.

Нещодавно союз НАТО схвалив ініціативу, що отримала назву «Чотири тридцятки», яка передбачає посилення здатності військ альянсу швидко реагувати на загрози. Чи ви могли б докладніше розповісти, коли її планують застосувати?

– Ця ініціатива «Чотири тридцятки» є ініціативою готовності. А для мене як для командувача вона означає, що я отримаю директиву визначити «чотири тридцятки», які стосуються моїх сил. Але вона також створює налаштування до готовності, усвідомлення, що в сучасному світі потрібно мати готові до бою з’єднання, у цьому випадку – з’єднання, готові до дій протягом 30 днів. На сьогодні мені підпорядковані з’єднані сили у кількості 5000 осіб, тобто я маю сили підвищеної бойової готовності, про що було домовлено на останньому саміті. Це прояснює ситуацію з рештою наявних з’єднань, які мені готові надати країни НАТО, і це дозволяє мені звернутися до Північноатлантичної ради (керівний орган НАТО – ред.) і сказати, що мені потрібно для їхньої готовності і як я буду це визначати. Це дуже важливо у сучасному світі, і це вносить важливі зміни у захист Європи.

– Чи це означає, що ви будете мати більше людей в уніформі, більше літаків, більше бойових кораблів, готових до бою, якщо це буде потрібно?

Я буду мати з’єднання з вищим рівнем боєготовності

– Я буду мати з’єднання, які обіцяні НАТО, але я також буду мати суттєву частину з них із вищим рівнем боєготовності, і я буду мати можливість визначити їхню боєготовність і повноваження перевірити її.

– Після Варшавського саміту два роки тому союз НАТО розташував чотири батальйони у країнах Балтії та у Польщі. Цей крок НАТО зменшив чи збільшив напруженість у відносинах із Росією на східному напрямку?

Ці чотири батальйони представляють НАТО в цілому як гарантію безпеки кордонів євроатлантичного простору

– Я дивлюся на цю ситуацію інакше. Це був необхідний крок для стримування, виходячи з агресивних дій Росії. Чотири батальйони не є загрозою для Росії, але це є фактичним стримувальним чинником для будь-якої агресії з боку Росії щодо кордонів альянсу НАТО. Бо ці чотири батальйони пов’язані з усіма нашими повітряними силами, нашими морськими силами та нашими кібернетичними силами. Вони поєднані з нашим штабом тактично та стратегічно. Тому вони представляють НАТО в цілому як гарантію безпеки кордонів євроатлантичного простору, як це бачить НАТО. Були якісь розмови у Росії, але ми прозорі у тому, що ми робимо, абсолютно, і наші дії спрямовані на захист. Для них загрози немає.

– Що ви думаєте про майбутній саміт між президентом Трампом та президентом Росії Путіним у Хельсінкі у понеділок? Що ви думаєте, які очікування?

Ми повинні мати діалог – це критична частина ефективного стримування

Перш за все, я просто кажу це: я вірю в двосторонній підхід, при цьому ми повинні мати сильну оборону та стримування. Але нам також доведеться спілкуватися, ми повинні мати діалог – це критична частина ефективного стримування. Тому я вітаю це, і це задум президента Трампа, але я думаю, що спілкування насправді є важливою частиною цього. Як ви знаєте, я завжди виступав за діалог і проводив діалог із моїм колегою в Росії. Ми зустрічалися вже не раз. Я думаю, що це добре для того, щоб ми не мали проколів, і якщо б щось трапилось, ми могли б швидко поговорити між собою.

– Отже, у вас є відкритий канал для спілкування з вашим російським колегою генералом Герасимовим?

– У нас є канал. Якщо нам потрібно, то є прямий зв’язок із мого штабу до нього.

– Як ви бачите Росію? Чи це загроза НАТО та Сполученим Штатам? Чи це потенційний друг після закінчення кризи?

Мене непокоять деструктивні дії Росії. Вони повинні шанувати правила

– Насамперед, я хотів би просто сказати, що мене непокоять деструктивні дії Росії. Ви знаєте, що вони порушили межі. Вони вперше змінили кордони з часів Другої світової війни за допомогою агресії. Вони окупують країни без їхнього дозволу. Вони часом агресивні в нашій військовій сфері. Я б хотів, щоб це припинилося. Ми хочемо, щоб вони були продуктивним членом Європи, але вони повинні шанувати правила і жити та працювати в рамках міжнародно встановлених правил.

– Були побоювання щодо деяких розбіжностей у НАТО у питанні про фінансування, про оборонний бюджет країн НАТО. Це все закінчилося? Чи існує консенсус щодо необхідності отримання до 2% витрат на оборону? Як ви бачите цю проблему?

– Перш за все, тягар потрібно розподіляти поміж усіх 29 країн альянсу. Головне – цей розподіл повинен бути чесним, і потрібно це визнавати. І в цьому і є краса цього саміту, і заради цього їх і проводять, щоб голови держав і урядів могли зібратися разом і мати дуже відверті розмови. І я був присутній на них. Вони були дуже відвертими та дуже конструктивними. Це важливо. Тепер я хотів би сказати, що хоча це може бути перше, на що тут звертають увагу у ЗМІ, але не забувайте про суть цього саміту. Існує велика кількість дуже важливих рішень, які були ухвалені, директиви для військових, наприклад, які є змістовними, узгоджені на рівні 29 країн. Єдність була продемонстрована, і я думаю, що це дуже суттєвий саміт.

– У 2014 році відбулася анексія Криму, тепер відбувається мілітаризація Кримського півострова з боку Росії, Керченський міст був побудований без згоди України. Як ви оцінюєте ситуацію в царині безпеки в Чорному морі?

Ми не визнаємо окупацію Криму, і не сприймаємо їхньої присутності на Сході України сьогодні

– Перш за все, як відомо, ми не визнаємо окупацію Криму, і не сприймаємо їхньої (російської – ред.) присутності на Сході України сьогодні. Але, як ви знаєте, вони посилили Крим різними засобами – спеціальними оперативними силами, зброєю, а також морськими компонентами. І це військове посилення відбувається і ширше в Чорноморському регіоні. Це мене не турбує безпосередньо, але це те, на що потрібно звернути увагу, і ми відповідно і діємо.

– Як ви бачите ситуацію в Афганістані? Чи там є поліпшення, чи все так само складно, як було? Ви вірите в стабільне майбутнє Афганістану?

В Афганістані йде до покращення

– В Афганістані я провів багато часу, і я думаю, що йде до покращення. Ми побачили припинення вогню і обговорення питання про проведення мирних переговорів. Ми бачимо на низовому рівні в різних регіонах Афганістану, що бойовики приходять і здають зброю. Там на низовому рівні існує реальне бажання мати мир. Тобто щось працює. Їхні сили та наші сили працюють, ми з афганцями працюємо над вдосконаленням афганських сил. Отже, ми працюємо на створення стабільного та безпечного Афганістану, який більше не є притулком для терористів, і це можливо.

І сьогодні на саміті 29 країн підтвердили свої зобов’язання перед президентом Гані (президент Афганістану Ашраф Гані – ред.). Вони підтвердили, що нададуть фінансову підтримку до 2024 року. Отже, послання є чітким: ми залишимося там, поки не матимемо умов, які нам потрібні в Афганістані. І таліби не мають військових рішень. Вони мають прийти до столу переговорів.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG