Мінськ – У столиці Білорусі на черговому засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) щодо врегулювання ситуації на Донбасі обговорювали перші підсумки «хлібного перемир’я» з 1 липня. Сторони погодилися, що воно приносить результати, стріляти стали менше.
Два тижня тому Тристороння контактна група з врегулювання на Донбасі оголосила «хлібне перемир’я» з 1 липня.
Режим тиші передбачає ухвалення та дотримання наказів про зупинення вогню, дисциплінарні заходи у випадках порушення їх, відмову від наступальних дій та розвідувальних операцій, а також сувору заборону ведення вогню як у напрямку, так і з боку населених пунктів.
Проте відразу ж після 1 липня сторони конфлікту почали заявляти про порушення «хлібного перемир’я».
Тим не менше перші підсумки позитивні – безпекова ситуація у зоні конфлікту на Донбасі покращилася. Про це заявив 11 липня за підсумками переговорів щодо Донбасу у Мінську посол Мартін Сайдік.
«Я радий, що узгоджене перемиря приносить результати. За час після його запровадження, число порушень режиму зупинення вогню значно скоротилося. Хоча за останні 2 дня появилися тенденції до зростання їх», – визнав пан Сайдік.
Сайдік подякував тим, хто дотримується перемир’я на Донбасі, та закликав сторони й далі дотримуватись режиму припинення вогню, відводити сили та засоби ураження з зону конфлікту та продовжувати розмінування прифронтових територій. Зокрема про це 11 липня говорили у підгрупі з питань безпеки.
За інформацією посла Сайдіка, за час дії цього перемир’я був поранений лише один цивільний. Цього року взагалі у два рази менше жертв серед цивільного населення, ніж минулого року.
«Тим не менше, це не значить, що страждання людей, котрі проживають у зоні конфлікту, зменшилися», – заявив посол Сайдік.
Тезу про покращення безпекової ситуації на Донбасі підтвердила речниця представника України Дарка Оліфер, яка повідомила, що за даними голови СММ ОБСЄ Ертурула Апакана, інтенсивність обстрілів за цей час зменшилася майже на 80% у порівнянні з попереднім періодом.
«Проте повноцінний режим тиші так і не став реальністю, порушення режиму припинення вогню з боку НЗФ ОРДЛО продовжуються. Триває повзуча військова активність, виявлена СММ ОБСЄ на ділянках розведення сил та засобів в районі Петрівського і Золотого, особливу тривогу викликають факти облаштування, укріплення кулеметних та мінометних позицій», – написала Оліфер у Фейсбуку.
Мобільний зв'язок в ОРДЛО покращився – Сайдік
Економічна підгрупа ТКГ обговорювала «подальші кроки з відновлення та покращення» мобільного зв’язку компанії «Водафон Україна» на окупованих територіях. На засіданні був присутній представник компанії «Водафон Україна», який казав про пріоритетні напрямки дій заради підтримки мобільного зв'язку на непідконтрольній Києву частині Донбасу. А саме про міжнародний аудит обладнання компанії на території ОРДЛО, надання гарантій безпеки її співробітникам під час їхнього перебування там, повернення обладнання компанії тощо.
Посол Сайдік за підсумками дискусії заявив про «справжнє покращення» роботи мобільного зв’язку на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей, які непідконтрольні Україні.
Обговорювали у Мінську також проблеми постачання води у системи «Карбоніт» та «Вода Донбасу», але якихось конкретних домовленостей не було. За словами Дарки Оліфер, Україна зробила все можливе для людей, які забезпечують постачання води сотням тисяч мешканців Донбасу, зокрема кожну зміну працівників Донецької фільтрувальної станції супроводжують військові Збройних сил України.
«Натомість Російська Федерація, як і раніше, відмовляється надати відповідні гарантії безпеки», – заявила Оліфер.
Перерва в роботі гуманітарної підгрупи
Давно немає результатів у роботі гуманітарної підгрупи щодо обміну полоненими.
27 червня на засіданні гуманітарної підгрупи від України в Мінську були лише експерти, Ірина Геращенко та Віктор Медведчук не прибули, і якихось домовленостей тоді не було. А 11 липня взагалі не було засідання гуманітарної підгрупи.
Мартін Сайдік, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, повідомив, що це пов’язано тільки з технічними причинами – у посла Тоні Фриша, який координує роботу підгрупи, були інші обов’язки.
Раніше цього тижня з Москви надійшла інформація, що 11 липня у Мінську можлива зустріч омбудсменів Росії та України для обговорення можливостей обміну полоненими та в’язнями. Але цього не сталося. За непідтвердженими повідомленнями, у Росії заявили, що не хочуть, щоб разом обговорювалося питання полонених у зв’язку з конфліктом на Донбасі та українських в’язнів російських тюрем.
У травні представники угруповань із так званих ОРДЛО (окремих районів Донецької та Луганської областей) запропонували український стороні обмін полоненими за новою формулою «157 на 20» – за 20 українських бранців вони вимагають 157 затриманих та засуджених бойовиків.
Українська сторона наполягає на своїй пропозиції Росії щодо обміну 23 російських громадян, засуджених за злочини проти української держави, яких Україна готова передати Російській Федерації для звільнення політв’язнів і заручників, котрі нині перебувають у Росії. У тому числі режисера Олега Сенцова, який від 14 травня на знак протесту тримає голодування в російській тюрмі.
