Український режисер Олег Сенцов у дуже важкому стані, а запропоновані для обміну на ув’язнених Росією українців 23 росіян, імена яких оприлюднили, – це «нічого нового», читаємо на сайті бельгійської телерадіомовної компанії RTBF. З’ясувати думки провідних аналітиків щодо того, чи «віддасть» Трамп Крим Росії на зустрічі з Путіним у Гельсинкі, спрбував Atlantic Council. Як американські санкції відлунюються в невеликих промислових містечках Росії пише The Wall Street Journal.
На п’ятдесятий перший день голодування ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов перебуває у дуже важкому стані, – публікують на своєму сайті бельгійська французькомовна держтелерадіокомпанія RTBF, а також ціла низка французьких видань.
Адвокат Сенцова Дмитро Дінзе розповідає, що ось вже два тижні не має доступу до свого клієнта, утримуваного у в’язниці на півночі Росії. «Він не має контактів із зовнішнім світом, а я не можу з ним зв’язатися телефоном», – каже захисник, в очікуванні інформації про стан здоров’я Олега Сенцова, якого незабаром має відвідати сестра.
Близько тисячі прихильників Сенцова зібралися в Києві у понеділок ввечері, щоб висловити режисеру свою підтримку, тримаючи факели та вигукуючи «Свободу Олегу Сенцову» та «Разом і до кінця», пише бельгійське видання, посилаючись на агенцію AFP.
«Попри те, що російський та український президенти в червні обговорили телефоном імовірний обмін, ця можливість донині так і не конкретизувалася», –повідомляє RTBF, вказуючи також на оприлюднені напередодні імена затриманих росіян, яких Україна готова обміняти на Сенцова та інших українців, ув’язнених у Росії.
«Однак, ці 23 імені не є нічим новим і лише Путін може вирішити долю Олега Сенцова», – вважає адвокат.
Чи «віддасть» Дональд Трамп Крим Росії на зустрічі з Володимиром Путіним у Гельсинкі, запланованій на 16 липня? – На цю тему міркує у своєму матеріалі-опитувані провідних світових експертів вашингтонський аналітичний центр Atlantic Council.
Офіційна позиція США з моменту незаконної анексії Криму Росією послідовно формулюється так: «Крим є частиною України, і наші кримські санкції залишаться в силі, поки Росія не поверне Україні контроль над півостровом». Однак, 29 червня Дональд Трамп чітко не підтвердив того, що він не визнає анексії українського півострова. На думку старшого аналітика Atlantic Council Андерса Аслунда, від Трампа можна чекати чого завгодно, адже він ігнорує національні інтереси США і вороже налаштований до демократичних союзників його держави. Тому «Трамп може притриматися своєї заяви щодо Криму і заявляти, що півострів належить Росії, оскільки більшість населення –російськомовне, водночас, залишаючи неясними наслідки цього твердження. Він також може пообіцяти скоротити підтримку США для України та підірвати НАТО. Цей Гельсінський саміт, як видається, стане катастрофічною «Ялтою-2», припускає Аслунд.
Так само налаштований і колега Аслунда, Майкл Карпентер, який зазначає, що Трамп може вести переговори із Путіним щодо статусу Криму за спиною України, і цим «підриває основи принципів міжнародного порядку, а саме: суверенітет і територіальну цілісність держав». Побоювання, що зустріч Трампа із Путіним може принести погані результати, висловлює і відомий британський політолог і журналіст Едвард Лукас. Він каже, що Трамп, не прислухаючись до порад свого оточення, на двосторонніх переговорах може потрапити під вплив Путіна. «Володимир Путін – фахівець із вербування, психологічних прийомів винайму, вивченим у шпигунських школах КГБ».
Лише колишній посол США в Україні, а нині виконавчий директор американського Інституту миру, Вільям Тейлор переконаний, що Трамп у Гельсинкі Криму не здасть. «По-перше, півострів належить не йому, а є міжнародно визнаною частиною України. По-друге, вторгнувшись до Криму, Росія порушила міжнародне право та всі угоди, які вона підписала з Україною та міжнародною спільнотою, починаючи з 1992 року. Росія щодо Криму не має жодних законних прав, а санкції залишатимуться аж до повернення Криму Україні. По-третє, Сполучені Штати не визнають претензій на територію інших країн, спричинених нелегальною окупацією, як це було заявлено Сполученими Штатами в 1940 році, коли держсекретар Самнер Вельс засудив незаконну радянську окупацію трьох країн Балтії».
Про відлуння американських санкцій у промислових містечках російської провінції, пише впливовий діловий часопис США The Wall Street Journal.
Автор статті Томас Ґроув пише, що коли у квітні адміністрація Трампа внесла до «чорного списку» найбільшого російського виробника алюмінію, компанію «Русал», це стало одним із найжорсткіших кроків, націлених проти еліти Росії, наближеної до Кремля. Однак, попри російських олігархів, під санкційним тиском опинилися насамперед понад два десятки заводів, розкиданих по країні. Один із них – в Саяногорську, добробут якого цілком залежить від роботи місцевого виробника алюмінію. Приклад: бюджет підприємства, який був передбачений для місцевої міської інфраструктури, заморожений, містяни живуть у страху перед втратою роботи.
«Над містом нависла загроза, бо у жовтні завершується термін, встановлений адміністрацією Трампа, для російського мільярдера Олега Дерипаски, який мусить до того часу продати свій контрольний пакет акцій групи компаній, яка володіє майже половиною «Русалу», – пише видання. Дерипаска – представник тієї когорти понад тридцяти російських бізнесменів, проти яких Сполучені Штати впровадили санкції через те, що вони наближені до президента Володимира Путіна. Цей крок означає, що США перейшли від переслідування окремих компаній до тиску на транснаціональні корпорації, в яких у Росії та за її межами працюють десятки тисяч осіб.
Одразу після введення санкцій, які забороняють здійснювати фінансові операції із «Русалом» та купувати його продукцію, обсяг експорту компанії скоротився на 70%. На заводських складах і в портах скупчилися чималі запаси алюмінію. У компанії «Русал» кажуть, що будуть продовжувати виробництво, але якщо вони не зможуть знайти покупця на пакет акцій Дерипаски, який влаштував би Вашингтон, їм доведеться обмежувати свою діяльність, через що скорочуватимуться й робочі місця, пише про дію санкцій американський діловий часопис.
