У програмі святкування Дня кримськотатарського прапора в Генічеському районі Херсонської області на адмінкордоні з Кримом 26 червня були автопробіг і хода з українськими та кримськотатарськими прапорами, патріотичний концерт, акції та конкурс малюнків. Для багатьох урочистості в селищі Новоолексіївка напередодні Дня прапора є можливістю зібратися разом, оголосити, що кримські татари є, нагадати про Крим і необхідність його деокупації.
«Це дуже важлива подія. Це привід зібратися нам, об’єднатися, поспілкуватися, показати, що ми тут є. І нас чимало. Нехай нас рахують не за чисельністю, а за багатством нашої душі», ‒ розповідає жителька села Стрілецьке (історична назва ‒ Чокрак), що на Арабатській стрілці, Ельміра Куртвелієва, яка приїхала до Новоолексіївки.
Зранку 26 червня біля залізничного вокзалу зібралися люди, переважно кримські татари, нерідко цілими сім’ями, з маленькими дітьми.
Мої спогади, історія нашого народу ‒ все в цьому прапоріРіза Мевлютов
«Це мої спогади. Я з п’яти років розумів, чому я народився в Узбекистані: мені дідусь з бабусею розповідали. Батькові було дев’ять років, коли його вислали з Криму. Все це, мої спогади, історія нашого народу ‒ все в цьому прапорі», ‒ говорить член місцевого меджлісу селища Новоолексіївка Різа Мевлютов, тримаючи в руках два маленькі кримськотатарські прапорці.
Різа-ага зазначає, що його сім’я робила спроби повернутися до Криму, в рідне село, але їх насильно знову вивезли звідти, тому вони влаштувалися в Новоолексіївці, а 2 червня їхня сім’я відзначила 50-річчя життя в тепер «прикордонному» з Кримом селищі.
«Цього великого дня ми хоч можемо зібратися. У нас тут свобода. А в Криму зараз такого не дозволяють, тільки що ‒ відразу до в’язниці, постійні обшуки, справжній терор», ‒ розповідає житель Новоолексіївки, 84-річний Рустем Умеров, який був депортований з Криму 1944 року. Повернутися на батьківщину йому також не вдалося.
Прийшовши на захід, присвячений Дню прапора, він схвильовано ділиться своїми переживаннями щодо співвітчизників у Криму.
У нас і школа є, і дитячі садки, де діти можуть вивчати рідну мову, традиції свого народу. Ми тут можемо розвиватися. А ось у Криму…Рустем Умеров
«Кримських татар у Новоолексіївці 20%, у нас і школа є, і дитячі садки, де діти можуть вивчати рідну мову, традиції свого народу. Ми тут можемо розвиватися. А ось у Криму… Зараз дуже хвилюємося через співвітчизників, через рідних, які там», ‒ говорить він.
Прапорці роздають і маленьким дітям. Двійнята, дочки Хатідже Еміратлі, сидячи в дитячій колясці, вимахують прапорцями та посміхаються фотографам, поки мама розповідає, з якими почуттями прийшла на святкування 26 червня.
«Ми сюди прийшли з гордістю, що ми кримські татари, з гордістю за наш прапор. Але з тугою за батьківщиною, з надією, що Крим все одно до нас повернеться, возз’єднається з Україною. Хочеться, щоб все налагодилося», ‒ признається Хатідже-ханим.
Прибула колона автомобілів. Проїхавши дорогою, що веде до адміністративного кордону з Кримом, вона завернула до селища.
Присутні разом розгорнули величезні полотнища ‒ українського державного та кримськотатарського національного прапорів ‒ і пройшли ходою до центру Новоолексіївки. Очолювали пішу колону хлопці, одягнені в національні костюми з українським та кримськотатарським прапорами, потім пройшли відомі барабанщики з села Щасливцеве, за ними йшли люди, які об’єднали полотнища українського та кримськотатарського прапорів. «Два прапори ‒ одна країна», ‒ називають вони свою акцію.
Після завершення ходи її учасників запросили на святковий концерт до Будинку культури. У фойє будівлі розміщені виставка народної творчості кримських татар і роботи учасників конкурсу малюнків серед навчальних закладів району на тему «Мій прапор ‒ моя гордість».
На початку заходу оголосили, що 26 червня в місцевій мечеті було проведено дуа (молебень) на пам’ять про ветерана кримськотатарського національного руху Сервера Караметова. Присутні вшанували пам’ять ветерана хвилиною мовчання.
На сцені виступають місцеві колективи та виконавці. Звучить інформація про історію святкування кримськотатарського прапора.
Традиційно привітати кримських татар зі святом ‒ Днем національного прапора ‒ прийшли й представники місцевої влади.
З вітальним словом виступили голова Генічеської райдержадміністрації Олександр Воробйов, голова Генічеської райради Андрій Євстратов, заступник голови місцевої адміністрації та член Меджлісу кримськотатарського народу Гульнара Бекірова, голова Новоолексіївської селищної ради Олександр Бурковський. У своїх привітаннях представники влади використовували фрази кримськотатарською мовою, викликавши оплески присутніх.
Жовто-блакитний прапор України та блакитний прапор з золотим кримськотатарського народу ‒ це символи боротьби проти російської навали на нашу рідну землюОлександр Воробйов
«На жаль, занадто пізно суспільство, ми з вами, зрозуміли, що ми маємо бути єдиними. Нас саме тому розхитує ворог, саме тут, поруч із ворогом, ми розуміємо, що відбувається, переживаємо один і той же біль. Жовто-блакитний прапор України та блакитний прапор з золотим кримськотатарського народу ‒ це символи боротьби проти російської навали на незалежну Україну, на нашу рідну землю. Кримськотатарський народ і українці єдині. Ми маємо зробити все для повернення Криму», ‒ сказав у своєму виступі Олександр Воробйов.
А виконувач обов’язків керівника служби з питань реінтеграції та деокупації Криму Бахшиш Керімов відзначив особливий символізм кримськотатарського прапора.
«Блакитне полотно із золотою тамгою є символом вірності кримськотатарського народу своїй землі. І сьогодні уособлює нашу боротьбу за деокупацію Криму», ‒ сказав Керімов.
