Міла Джурджевич
Генеральна прокуратура України розпочала слідство щодо участі шести громадян Сербії в сутичках на сході України на боці проросійських сил, зазначається в документі, який до Радіо Свобода направила Генеральна прокуратура України. Громадяни Сербії потрапили під слідство через напади на українські сили, скоєні в Донецькій та Луганській областях у складі правоекстремістської організації «Unité Continentale».
«Було встановлено, що від липня 2014 року в агресивні бойові дії проти України на території Донецької та Луганської областей у складі нелегальних військових формувань, створених Російською Федерацією, були причетні 54 іноземні особи, члени організації «Unité Continentale»: 6 громадян Сербії – Зоран Кляїч, Стеван Мілошевич, Стефан Челаві, Іван Мачкич, Радомир Почуча, Братислав Живкович, – 10 громадян Іспанії, 21 громадянин Італії, 1 громадянин Молдови, 1 громадянин США, 2 громадяни Фінляндії, 11 громадян Франції, 2 громадяни Чехії, 1 громадянин Білорусі, 1 громадянин Латвії», – мовиться в документі.
Члени згаданої організації «проводять систематичні навчання на базах у місті Ростові-на-Дону в Російській Федерації», мовиться в документі, а «організація «Unité Continentale» підтримує постійні контакти з лідерами російської неурядової організації «Міжнародний євразійський рух» (Международное евразийское движение)».
Сербські служби не відповідають на вимогу України
Із метою зібрати докази причетності членів групи «Unité Continentale» до злочинів проти національної безпеки України та громадської безпеки Генеральна прокуратура України 2017 року звернулася до відповідних органів США, Франції, Іспанії, Італії, Молдови, Фінляндії, Чехії й Сербії з вимогою провести відповідні дії щодо наведених осіб й надати необхідні документи, що стосуються тих осіб. Сербія не відповіла на цю вимогу.
Радіо Свобода з цього приводу звернулося до Міністерства внутрішніх справ Сербії й до Агентства безпеки та інформації (БІА, сербська розвідка і контррозвідка) і досі чекає їхніх відповідей.
Спроба Радіо Свобода отримати коментар відповідних органів Сербії щодо співробітництва з українськими службами безпеки з приводу участі громадян Сербії в боях на сході України на боці проросійських сепаратистів залишилася безрезультатною й у лютому 2018 року, після заяви співробітника Служби безпеки України Ігоря Гуськова про громадян Сербії, які є членами воєнізованих формувань на Донбасі. Ні МВС Сербії, ні БІА не надали відповідей на наші запитання.
Сербський експерт: «Сербія привʼязана до Росії»
«Обмін інформацією між службами безпеки передбачає, що є двосторонні угоди, і найчастіше відбувається на підставі таких угод; дивує факт, що наші спецслужби не направляють до українських слідчих органів бажану інформації, особливо коли врахувати, що боротьба проти тероризму є глобальним явищем, а українська влада те, що відбувається в них, бачить як проблему тероризму», – пояснює Предраґ Петрович із Белградського центру політики безпеки. Він додає, що така позиція Сербії певною мірою зрозуміла, тому що «Сербія своїми інтересами значно більше прив’язана до Росії, через енергетику та через підтримку у справі невизнання незалежності Косова».
Хоча офіційний Белград не визнає російську анексію Криму й таким чином підтримує територіальну цілісність України, ставлення Сербії до подій, які відбуваються в Україні, має інакшу тональність від її офіційної зовнішньої політики.
Поклонська в Белграді: «Крим це Росія»
Одним із останніх із-поміж численних прикладів була заява в парламенті Сербії «Крим – це Росія» у травні 2018 року Наталії Поклонської, яку в Росії називають «депутатом Державної думи» – її незаконно «обрали» до нижньої палати російського парламенту на окупованій частині України, у Криму. Цю заяву не коментував ніхто з сербських урядовців. У грудні 2017 року Сербія також підтримала Росію на сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй, коли голосувала проти резолюції, якою було гостро засуджено порушення прав людини в Криму, а Росію названо «окупаційною силою».
На думку Петровича, таке ставлення Сербії до подій в Україні «у принципі» можна назвати суперечливим, та з точки зору «реальної політики» таке ставлення слід розглядати в першу чергу у світлі дипломатичної сили Росії, котра на цей момент є сильнішою.
Ким є ультраправі з «Unité Continentale»?
У документі Генеральної прокуратури України зазначено, що «Unité Continentale» є геополітичним правоекстремістським рухом, який був заснований улітку 2014 року в Белграді і критикує Євросоюз і НАТО.
«Unité Continentale» опинився в центрі уваги світової громадськості після оприлюднення в газеті Washington Post у травні 2017 року матеріалу про Ґійома Кувельє, колишнього члена тієї організації, який боровся на боці проросійських сепаратистів в Україні, а потім вступив до армії США й після початкового навчання став військовослужбовцем дійсної служби в час, коли був оприлюднений той матеріал. Кувельє має подвійне громадянство Франції й США, мовилося в матеріалі Washington Post.
Газета згадує, що Кувельє є одним із засновників організації та що підрозділ, який воював в Україні, був складений переважно з громадян Франції й Сербії. В маніфесті організації на її фейсбук-сторінці зазначалося, що НАТО – це «терористичний військовий союз», а Франція – «рабиня американської імперії». Позиції цієї ультраправої групи базуються, як мовиться в матеріалі, на ідеології «континенталізму» російського політолога Олександра Дуґіна, відомого ненависника Заходу.
У Сербії винесли 28 вироків учасникам війни на Донбасі
Змінами до Кримінального кодексу Сербії, які були внесені 2014 року, за участь громадян Сербії у війнах за кордоном передбачається покарання від шести місяців до пʼяти років увʼязнення. А коли громадянин бере участь у війні за кордоном у складі групи, то покарання може бути від одного до восьми років. За організацію участі у війні або збройному конфлікті в іншій країні загрожує покарання від двох до десяти років.
Радіо Свобода в лютому 2018 року отримало повідомлення, згідно з яким Верховний суд у Белграді виніс 28 вироків громадянам Сербії, які брали участі у війні в Україні, з-поміж яких 26 вироків набули чинності на підставі признання й угоди з прокуратурою. Чотири особи були засуджені до увʼязнення, іншим винесено умовний вирок.
Попри зміни до законодавства та перші вироки за участь у війнах за кордоном, окремі особи, які були причетні до бойових дій в Україні, про таку свою діяльність щодня повідомляють у соціальних мережах. Серед таких є Деян Берич, який, судячи з його постів у соцмережах, і нині як снайпер бере участь у бойових діях на сході України на боці Росії.
Берич є головним героєм документального фільму «Війна снайперів» російського режисера Ольги Шехтер, яка живе у США. Берич у фільмі розповідає подробиці про свою участь у війні в Україні. Фільм знімали від 2015 до 2017 року в Донецьку, на лінії фронту.
Підготував Михайло Рамач
Оригінал матеріалу – на сайті балканської служби Радіо Вільна Європа
