Пускання струму крізь усе тіло, вирізання шматків шкіри та виламування кінцівок – тортури стали «частиною російської реальності», коли йдеться про поводження із заручниками. Про це говорили очільники СБУ та МЗС на зустрічі з іноземними дипломатами. Лише консолідований міжнародний тиск може змусити Кремль відпустити бранців, які утримуються в Росії та на непідконтрольних територіях, наголосили урядовці.
Щонайменше тисяча громадян України зазнали тортур від російських спецслужбовців або ж підконтрольних їм бойових угруповань, каже голова Служби безпеки України Василь Грицак. Моторошні, проте достовірні свідчення бранців зібрали у збірки, які вручили іноземним дипломатам.
«У цих збірках немає літературного опису подій. Це просто документальні свідчення людей, які погодились говорити – 435 громадян», – каже Грицак.
Не всі повернулись із полону. Є випадки відрізання голів, знімання шкіри і багатьох інших звірств. Їх можуть підтвердити ті, хто там бувДмитро Куліш
За кожною особою – окрема унікальна історія. Когось затримали в Росії, інших – на непідконтрольних Україні територіях Донбасу, ще когось – у Криму.
Скажімо, військовий Дмитро Куліш (батальйон «Донбас») потрапив у полон у серпні 2014 року, коли його підрозділ виходив з Іловайська. Російські військові, усупереч домовленостям, передали Куліша та його побратимів на непідконтрольні території, де до військових Збройних сил систематично застосовувались тортури.
«Не всі повернулись із полону. Є випадки відрізання голів, знімання шкіри і багатьох інших звірств. Їх можуть підтвердити ті, хто там був», – каже Куліш.
Він також пригадує історію іншого українського військовослужбовця, якого російські найманці полонили, прив’язали тросом до автомобіля та тягли таким чином багато кілометрів. Після такого знущання у чоловіка ще й вирізали серце, каже Куліш.
«Цьому є підтвердження у вигляді експертиз», – каже Куліш.
Дуже поширена тортура від російських спецслужб та проросійських угруповань – пускати струм через тіло бранця, розповідає Василь Грицак. Скажімо, політв’язень Микола Карп’юк, який уже свій п’ятий день народження зустрічає за ґратами, свідчив, що навчився розрізняти: якщо струм проходить через усе тіло – перед очима буде «вертушка» фіолетового кольору. А коли через серце – помаранчевого. Ці свідчення також є у збірці.
До українських громадян застосовують навіть тортури карної психіатрії – відлуння методів Радянського Союзу. Скажімо, матір незаконно засудженого Станіслава Клиха розповідала, що її сину без його згоди робили ін’єкції неназваних препаратів, і відмовляли в медичній допомозі. Саме через це Клих збожеволів, підтверджувала російська правозахисниця Зоя Свєтова.
Проблеми доступу до політв’язнів
Росія свідомо спонсорує тероризм, бере участь у тортурах і свідомо їх застосовуєПавло Клімкін
Україна майже не має інструментів, як допомагати тим, хто досі в полоні, тобто як діяти на випередження. На це є кілька причин, каже голова СБУ. Кожного бранця Росія сприймає як товар, інструмент для тиску на Україну.
Тому Кремль перешкоджає, або й взагалі закриває доступ правозахисних міжнародних організації до камер бранців на непідконтрольних Україні територіях. Отримати достовірну інформацію про те, в яких умовах утримують людей, надзвичайно складно, каже міністр закордонних справ Павло Клімкін.
«Росія свідомо спонсорує тероризм, бере участь у тортурах і свідомо їх застосовує. Тортури – вже звична практика для Росії, це частина російської реальності, як це було в часи Сталіна», – додає очільник МЗС.
Тому міжнародна спільнота має разом із Україною тиснути на Росію – без спільної позиції Кремль не змінить звичної поведінки, каже Клімкін. З огляду на це важливо говорити про усіх політичних заручників, а не лише про режисера Олега Сенцова, який голодує на знак протесту вже 43 дні, додав міністр.
«Ми готові на будь-які кроки, які дозволять нам звільнити наших хлопців. У нас є громадяни Росії, які знаходяться сьогодні тут. У них є відповідні судові вироки. Ми готові вирішувати. Всі прекрасно розуміють, як Росія маніпулює звільненням не тільки політичних в'язнів, а й заручників. Ми готові віддати стільки, щоб витягнути дійсно всіх», – заявив міністр закордонних справ.
Добре вже те, що діалог ведеться (хоч і з перепонами) на рівні омбудсменів, каже міністр закордонних справ. Проте переговори щодо звільнення «усіх на всіх» зараз, фактично, заблоковані. Тому заява міністра закордонних справ Російської Федерації Сергія Лаврова про вироблення «дорожньої карти» для звільнення «утримуваних осіб» – це звичайна маніпуляція, зазначив Павло Клімкін.
