Потрібно забрати в СБУ непритаманні функції боротьби з корупцією та контролю за економічним сектором – на цьому наполягають представники низки антикорупційних організацій та депутати об’єднання «Єврооптимісти». Спецслужби мають зосередитись на контррозвідувальній діяльності, а не тероризувати бізнес, вважають вони. Проте профільний комітет відкинув відповідні правки до законопроекту «Про Службу безпеки України». І вже 21 червня парламент вирішуватиме, що входитиме до повноважень цього відомства і як регулюватиметься національна безпека.
Служба безпеки України – найбільш «роздута» в Європі. Вона налічує 31 тисячу осіб, тоді як загальна кількість усіх працівників спецслужб Великобританії (включно із внутрішньою та зовнішньою розвідками) – лише 11 тисяч.
Проте справа ще й у функціях. У Службі безпеки України діє окремий антикорупційний «відділ К» на чолі з Павлом Демчиною, де працює у сім разів більше працівників, ніж у підрозділі розвідки/контррозвідки.
«Завдання протидії економічним та корупційним злочинам невластиві службам безпеки різних держав та не відповідають стандартам країн НАТО. Ми чуємо нарікання з боку бізнесу на діяльність підрозділу Демчини. Є підстави думати, що окремі співробітники цього відділу користуються службовими повноваженнями, щоб чинити тиск на бізнес і створювати штучні перепони задля власного зиску», – каже Олександр Калітенко, експерт Transparency International Ukraine.
«Антикорупціонери СБУ», скажімо, проводили обшуки в інвестиційній компанії DragonCapital.
«Співробітники СБУ часто, виявляючи корупцію, починають торгівлю з потенційними фігурантами за те, аби не віддавати факти слідству та «зам’яти» все. Яскравий приклад – нещодавнє затримання посадовця СБУ, який вимагав по три тисячі доларів з кожної особи, яка мала підроблені документи для проживання в Україні», – додає Катерина Бутко з «Автомайдану».
Та й до самого Демчини є багато запитань – він перебуває під слідством НАБУ за незаконне збагачення. Журналісти спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший» «Схеми» знайшли докази, що декларація цього впливового представника СБУ не відповідає реальним статкам.
«Відділ К» потрібно реформувати: його працівників та бюджет залучити до контррозвідувальної діяльності, кажуть експерти. І шанс зрушити це питання з місця є: 21 червня Верховна Рада має голосувати за законопроект «Про національну безпеку». Він уже отримав схвалення комітету з національної безпеки і оборони.
Що нового буде в нацбезпеці?
У цьому законі вдалось прописати, що СБУ втрачає функції антикорупційного контролю. Проте це не викорінить проблему, адже в ключовому законі «Про Службу безпеки» ці повноваження зберігаються – комітет Сергія Пашинського відмовився врахувати відповідні правки депутата Ганни Гопко.
«Не було можливості захистити ті поправки. На моє питання, чому правки відхилені, ми почули просту відповідь: 226 голосів. І потім пояснення, що якщо ми будемо наполягати на них, то буде завалено весь закон», – заявила Гопко.
Змінити функції ще можна перехідними положеннями – для цього Гопко наполягатиме на своїх правках 21 червня, під час розгляду законопроекту.
«І після цього у сім разів більше людей буде займатись боротьбою з терористами і розвідниками», – каже голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
Проте голова профільного комітету Сергій Пашинський із зауваженнями антикорупціонерів не згоден. Законопроект про нацбезпеку відповідає усім стандартам НАТО – над ним разом із українськими депутатами працювали представники альянсу і США. Лише «ворожа агентура» може критикувати закон, заявив він на засіданні комітету.
Зокрема, новий закон передбачатиме, що на розвиток Збройних сил закріплять 3% від ВВП. Ще одна новація – Верховна Рада протягом шести місяців повинна ухвалити закон про спеціальний комітет контролю над спецслужбами.
Пашинський зауважив, що серед відхилених правок «є слушні та доречні речі». Проте одним законом усі нюанси охопити складно. Тому спеціально для Служби безпеки пропишуть новий закон, каже він.
«Тому й я прошу звернути увагу на те, що ми – напередодні саміту НАТО. Тож і закликаю зробити все, щоб президент України там міг сказати, що держава та парламент виконали свої зобов’язання перед альянсом у цій частині», – додав Пашинський.
20 червня Верховна Рада розпочала розгляд правок до законопроекту «Про національну безпеку». Депутатам роздали порівняльні таблиці із 364 правками, частина з них врахована, а частина – відхилена комітетом.
Голосування, як і планувалось, має відбутися саме 21 червня.
