(Рубрика «Точка зору»)
Після того, як російський уповноважений з прав людини Тетяна Москалькова заявила, що під час голодування український в’язень Олег Сенцов «додав у вазі», вона стала справжнім антигероєм українських медіа. Але одіозна заява свідчить не тільки про особу самої Москалькової. Вона відображає деградацію самого інституту російського омбудсмена.
Першим російським уповноваженим з прав людини був Сергій Ковальов – в’язень радянських тюрем, соратник академіка Андрія Сахарова. Однак Ковальов відмовився підтримати президента Бориса Єльцина, коли почалася перша чеченська війна. І в Кремлі вирішили позбутися принципової, чесної людини. Колишній дисидент Ковальов не міг співіснувати з колишнім першим секретарем Московського міськкому КПРС Єльциним. Ковальов пробув на своїй посаді трохи більше від року, а потім в Росії три роки поспіль просто не обирали його наступника. Уповноважений з прав людини просто виявився непотрібним.
Всі наступні уповноважені були людьми, з якими влада в критичних випадках могла домовитися. І все ж вони намагалися зберегти репутацію – настільки, наскільки це було можливо. У Москалькової такого бажання не видно. Вона – не правозахисник, вся її кар’єра проходила в МВС Росії. Правозахисників вона зневажає і не приховує цього.
Навіть коли Москалькову обрали депутатом Державної думи Росії, вона тільки призупинила свою службу, щоб мати можливість будь-коли повернутися до поліції. Причому їй хотілося, щоб поліція мала іншу назву: вона внесла законопроект про перейменування МВС на… ЧК і наділення поліцейських надзвичайними повноваженнями. Ось так!
Але в поліцію генерал Москалькова не повернулася. У неї можливо почесніше завдання – перетворити на філію силового відомства інституцію уповноваженого з прав людини Росії. І з цим завданням Москалькова справляється на відмінно.
Із росіянами міг би зустрітися будь-який інший генерал ФСБ чи МВС Росії
Її реакція на голодування Сенцова – тільки одна зі скандальних заяв, зроблених за останні місяці. Москалькова говорила, що уповноважений повинен протистояти... західним спецслужбам. Стверджувала, що в Росії немає політичних в’язнів і саме вживання цього терміну є некоректним. Гаряче підтримала колишнього колегу – одіозного депутата Леоніда Слуцького, якого журналістки звинуватили в періодичних домаганнях.
Ось такий чиновник прибув в Україну для зустрічі з російськими військовими і диверсантами, які відбувають покарання в українських в’язницях. До Сенцова не пускають українського уповноваженого Людмилу Денісову. А російські громадяни зустрінуться з представником силових структур, який називається уповноваженим з прав людини. З такою ж місією із росіянами міг би зустрітися будь-який інший генерал ФСБ або МВС Росії. Тому що справжнього уповноваженого з прав людини у Росії зараз просто немає.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
