Розгляд законопроекту про Антикорупційний суд – на фінальних етапах. У Верховній Раді та на Банковій запевняють, що вже в четвер вдасться вийти на голосування. І є кілька сигналів про те, що Антикорупційний суд, так чи інакше, ухвалять. Ключове ж питання в іншому – яку роль у ньому відведуть міжнародним спостерігачам, що важитиме їхнє «вето» у відборі суддів.
Домовлялись, торгувались – та досі не вирішили. Консультації щодо ролі громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів ще тривають, заявив 5 червня спікер парламенту Андрій Парубій.
«Я думаю, що в результаті нашого обговорення нам доведеться знайти якийсь компромісний варіант між авторами всіх правок. Бо фактично, якщо ми не знайдемо узгодженої позиції, нам буде важко знайти 226 голосів для самого закону», – сказав спікер.
Комітет із питань правової політики та правосуддя збереться 6 червня, аби остаточно визначитись щодо цього.
Та рішення щодо ролі міжнародних експертів може знайтись, насправді, лише на Банковій, зазначають депутати в кулуарах.
«Вони матимуть право вето, інше питання – яким чином воно буде подолане. Але те, що експертна рада матиме право вето, – обов'язково», – каже депутат БПП Олексій Гончаренко.
Банкова
Адміністрація президента – один із кількох серйозних гравців, які зараз пильно стежать за розглядом законопроекту в Раді.
Банкова не хоче відпускати важелі впливу над судовою системою, і тому маніпулює в інформаційному просторі роллю міжнародних експертів, каже голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
«Захід не наполягає на тому, щоб вибирати суддів. Усе, чого вимагає МВФ, Венеційська комісія, ЄС та США – це право вето для недоброчесних кандидатів. Тобто, подались на конкурс 100 людей, і міжнародні експерти кажуть: оці 20 не можуть пояснити свої статки, чи ухвалювали неправомірні рішення. Тоді ці 20 мають піти з конкурсу геть. Решта 80 проходить передбачений законом український конкурс. От саме неможливість повирішувати в суді так сильно лякає Порошенка й компанію», – пояснює Шабунін.
На його думку, президент Петро Порошенко та його оточення зараз обирають «між електоральною смертю і можливістю сісти за ґрати після закінчення свого терміну».
Та наразі саме Банкова має безумовний козир – найбільшу парламентську фракцію БПП, а отже – вирішальний голос.
Водночас, президентові Петру Порошенку доводиться рахуватись і з Заходом.
Захід
А західні партнери (а це і політичні союзники ЄС та США, і фінансові донори МВФ та Світовий банк) не хочуть створення формального, маріонеткового суду. Тому й наполягають на вирішальній ролі міжнародних експертів, які не зав’язані на українському політикумі та олігархах.
МВФ уже ставить питання руба: не буде прозорого суду за рекомендаціями Венеційської комісії – не буде грошей. А йдеться про майже 2 мільярди доларів, які Київ може отримати в рамках наступного траншу.
На продовженні співпраці України з МВФ зав’язані й інші пропозиції макрофінансової допомоги. То відразу й не порахувати, у скільки може обійтися Києву провал голосування щодо Антикорупційного суду.
А неотримання траншу МВФ – це не просто удар по макрофінансовій стабільності держави. Для громадян – це ще ризик високої інфляції, а, отже, падіння гривні та здорожчання продуктів у супермаркетах, кажуть економісти.
І напередодні майбутніх президентських та парламентських виборів це дражливий фактор, каже політолог Ігор Рейтерович.
«Із одного боку влада, звісно, не зацікавлена у таких стрімких коливаннях, які однозначно битимуть по соціальному становищу більшості громадян. А в нас громадяни дуже болісно реагують на стрибки гривні, на її здешевшання на тлі долара – відразу починається паніка, скупляння валюти. А з іншого боку, деякі опозиційні сили зацікавлені в подібній ситуації – це дозволить збирати електоральний урожай і отримувати ту підтримку, на яку сподіваються», – каже Рейтерович.
Тож для влади, зрештою, вигідніше дати зелене світло судові і потім використовувати це як виконану обіцянку в агітації на виборах, додає Рейтерович.
Фракції
На тлі цього намагаються маневрувати решта парламентських фракцій. Всі, хто вагався раніше, – визначились.
«Батьківщина» виступає за якнайшвидше створення антикорупційного суду в Україні – за стандартами Венеційської комісії. «Самопоміч» – також. І обидві фракції публічно звинувачують Банкову в небажанні відпустити важелі впливу на судову систему.
«Народний фронт», який залишається єдиним союзником БПП у Раді, також згоден із рекомендаціями Венеційської комісії, проте уникає публічно критикувати зволікання президентської фракції.
Опозиційний блок – проти, і заявляє, що Антикорупційний суд суперечить українській Конституції. Радикальна фракція також голосів не дасть, тому що вважає цю ідею «таким же обманом, як і вся судова реформа».
У «Відродженні» кажуть, що вирішуватимуть в останній момент, а «Воля народу» проголосує, хоча й «не тішить себе ілюзіями». Проте голосів у цих депутатських груп настільки мало, що крупні фракції не надто беруть їх у розрахунок.
«Смертю є не голосувати за вето міжнародників у доборі. Соціологія показує, що значна частина виборців цих політичних сил (у тому числі БПП, ба навіть – Опозиційного блоку і Радикальної партії) довіряють формуванню Антикорупційного суду міжнародниками набагато більше, ніж будь-кому іншому, окрім активістів громадських. Тому це навіть електоральним самогубством є не голосувати за Антикорупційний суд із незалежним добором суддів», – каже Шабунін.
Гройсман
Використав ситуацію з Антикорупційним судом і прем’єр-міністр. Володимир Гройсман заявив, що готовий подати у відставку, якщо Рада провалить голосування.
Відставка голови Кабінету міністрів зараз означала б перезапуск усього уряду і повне перетасування політичних колод. Проте була б невчасною навіть для самого Гройсмана, який також має власні плани на майбутні парламентські вибори, кажуть експерти.
Тож його заява – гра на власні ставки, каже політолог Рейтерович. Із останніх заяв Гройсмана складається враження, що він зараз визначається: йти чи не йти на вибори, каже політолог.
«І тут ще питання – на які вибори, можливо, навіть і президентські. Хоча він і не говорив, що в нього немає таких амбіцій, але ми прекрасно знаємо, що в нас часто говорять одне політики, а роблять зовсім інше», – говорить Рейтерович.
Від Гройсмана останнім часом іде багато ініціатив, які піарять досягнення очолюваного ним уряду. Тож заява про Антикорупційний суд – аргумент і засіб політичного тиску, додає експерт.
«Або це підготовка до наступних президентських чи парламентських виборів. І намагання команди прем’єра розширити своє представництво в наступних владних розкладах. Тобто якщо він залишається в тому форматі, в якому на сьогодні функціонує коаліція – він хоче мати 10-20-30%. І для цього йому треба робити подібні заяви, показувати, що він має якийсь ресурс і додаткові важелі впливу», – каже експерт.
Водночас, додає Рейтерович, прем’єр таким чином хоче заробити симпатії громадян та Заходу, продемонструваши відданість прозорим реформам.
Чи буде вето?
Є висока ймовірність, що політичні сили торгуватимуться до останнього, і, зрештою, ухвалять закон, кажуть експерти. На заваді може стати готовність ключових українських гравців свідомо піти на протистояння із Заходом і суспільством заради збереження власної безпеки.
Інтрига наразі в тому, як пропишуть право вето для західних спостерігачів. І Шабунін припускає, що БПП все ж спробує обійти цей момент.
«Це ж притомні люди обирають боротьбу з корупцією, транш у МВФ, відсутність економічного колапсу. А народні депутати, особливо підконтрольні Банковій, обирають між незворотністю покарання за корупційні злочини та іншими варіантами. А корупція для них – це і є політика, для них немає сенсу бути в політиці, якщо не красти. Тому, швидше, це ми загнані в кут, а не вони. Тому що якщо в тебе 200 тисяч доларів готівки, як у багатьох із них – то немає проблем із дефолтом», – каже Шабунін.
Рада планує голосувати за Антикорупційний суд 7 червня.
