Українці витрачають на їжу більший відсоток своїх доходів, ніж жителі ЄС, тому що їхні зарплати нижчі, на відміну від цін. Представник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що зарплати виростуть, коли українські роботодавці почнуть конкурувати за робочу силу. А економічний експерт Геннадій Рябцев вказує на те, що великі підприємства дістались їхнім нинішнім власникам за заниженими цінами, а держава не зобов’язала їх інвестувати в модернізацію. Наслідок, каже він, – низька продуктивність праці.
Економічний експерт Віталій Кузьмін зазначає, що українці їдять так само, як і жителі Європейського союзу, але витрачають на це більшу частку доходів.
Це те саме молоко, хліб, ковбаси. Просто витрачаємо більше у відсотковому співвідношенніВіталій Кузьмін
«Якщо поштучно подивитися, то це те саме молоко, той самий хліб, ті самі ковбаси. Просто ми на це витрачаємо набагато більше у відсотковому співвідношенні свого бюджету. Дуже просто і банально. Це не те, що українці багато їдять, ні. Ми їмо так само, як і інші люди, просто доходи українців набагато менші. Відповідно, для того, щоб зменшити цей відсоток, потрібно, щоб українці почали заробляти більше, добробут покращився, відповідно, цей відсоток буде зменшуватися», – прокоментував Кузьмін.
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин додає, що й українські ціни не поступаються європейським при відчутно нижчих зарплатах.
Українська сім’я витрачає 50% доходів на харчі з зарплатою 250 євро на місяцьОлег Пендзин
«Середня європейська сім’я витрачає на харчі 12-18%, залежно від країни, при цьому поляки мають середню заробітну платню 1120 євро на місяць, то українська сім’я витрачає 50% своїх доходів на харчі з середньою зарплатою приблизно 250 євро на місяць. Ми маємо розуміти, що якщо ціни практично такі самі, а по деяких позиціях навіть вищі, то, безперечно, для того, щоб зберегти належний рівень харчування, людям потрібно витрачати грошей більше зі своїх доходів», – міркує економіст в ефірі Радіо Свобода.
Те, що доходи українців нижчі за європейські, Пендзин пояснює специфікою українського ринку праці.
«Якщо людина погоджується на такий рівень зарплатні, якщо вона йде на цю роботу і працює за таку зарплатню, їй ніхто більше платити не буде, тому що це є середня заробітна платня, яка сформувалася на ринку праці на даній території», – пояснює він.
Таким чином в Україні відносно дешева робоча сила, і це правило зберігається навіть на тих підприємствах, які орієнтуються на експорт, додає він: «Ніхто на підприємстві, навіть яке достатньо активно експортує свою продукцію, не буде встановлювати європейські зарплати, якщо на даній території ринок праці формує ціну, яка є нижчою для робочої сили».
Ніхто на підприємстві, навіть яке експортує, не буде встановлювати європейські зарплатиОлег Пендзин
Ситуацію, на думку експерта, може виправити конкуренція за робочі руки. За його словами, саме вона сформувала вищі зарплати в ЄС.
Починається серйозна конкуренція за кваліфіковану людинуОлег Пендзин
«Як тільки в нас відкривається можливість вільного пересування не тільки капіталу, але й робочої сили, починається серйозна конкуренція роботодавця за кваліфіковану людину. Вже на сьогоднішній день є моменти, коли українські виробництва – не тільки аграрні, але й будь-які інші – піднімають заробітну платню серйозно для того, щоб залучити людину, яка обирає для себе, чи працювати тут, чи їхати в Європу», – розповідає Пендзин.
Економічний експерт Геннадій Рябцев, зі свого боку, пояснює низькі заробітки українців низькою продуктивністю їхньої праці.
Кожен українець виробляє менше продукції і нижчої якості, порівняно з німцем, поляком чи англійцемГеннадій Рябцев
«Низька продуктивність праці випливає не з того, що ми працюємо менше, а з того, що більшість українських підприємств свого часу не змогли модернізуватися, автоматизуватися, як це робили свого часу підприємства країн Європейського союзу. І тому просто кожен українець виробляє значно менше продукції і значно нижчої якості (це, як правило, є, звичайно, й винятки), порівняно з тим же німцем, поляком чи англійцем», – переконаний він.
Це явище Рябцев вважає наслідком непрозорої приватизації, яка не створила передумов для модернізації.
Власники підприємств не вкладали кошти в модернізаціюГеннадій Рябцев
«Власники підприємств, особливо великих, приватизували їх не за тією сумою, яку вони вартували, і не вкладали кошти в модернізацію, оскільки цього від них не вимагала держава. Адже якщо подивитись на перелік інвестиційних зобов’язань більшості нинішніх власників великих промислових підприємств, то побачите, що там існували пункти на кшталт збереження профілю виробництва (наче якийсь нафтопереробний завод зміг би випускати добрива і навпаки), збереження персоналу, виплата боргів, заробітної плати – і все», – каже експерт.
Така шпарина в зобов’язаннях, вважає експерт, дозволила олігархам експлуатувати успадковані з радянських часів потужності, не вдосконалюючи їх.
Крім того, Рябцев стверджує: розрив між українськими зарплатнями та цінами скоротиться, коли в Україні почнуть формуватись прозорі ринкові відносини.
«Коли держава не буде самоусуватися від регулювання ринкових процесів – наголошую, не управління ринком, як у нас дуже полюбляють робити... Коли в нас запрацюють ринкові відносини, зрозумілі, однакові, прозорі – такі, які мають бути. Правила гри на будь-яких ринках мають бути рівними для всіх гравців, щоб в нас не було якихось спеціальних квот, ліцензій чи преференцій для певних тіл, які наближені до влади», – переконаний економіст.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
