РНБО розширила перелік санкцій проти компаній та фізичних осіб, які пов’язані з агресією Росії проти України. 24 травня стало відомо, що йдеться, зокрема, про електронну платіжну систему WebMoney Transfer та сайт «Экономические известия». Що означають ці заборони, і чому вони деяким експертам здаються дискусійними?
Рахунки майже 4 мільйонів українців у досить популярному онлайн-гаманці WebMoney уже заблоковані. Вони будуть недоступними для власників протягом трьох років – саме стільки триватимуть обмеження, які Київ застосував до фінансової компанії «Елмі», що організовує платежі в Україні.
Що означають санкції проти онлайн-гаманця?
Санкції передбачають блокування активів, обмеження торгових операцій, запобігання виведенню капіталів за кордони України. Також компанії забороняється передавати технології, ввозити і вивозити з держави валютні цінності, здійснювати інвестиції в іноземну державу.
Даних про те, скільки саме коштів було на заморожених рахунках, WebMoney не наводить. Проте у компанії заявляють, що всі гроші користувачів розміщувались на рахунках українських банків, тому зараз – недоступні.
Проте віртуальні гроші українців не зникнуть через санкції, запевняють у WebМoney. І обіцяють, що до 24 травня 2021 року конвертують WMU (еквівалент гривень) користувачів на WMZ (еквівалент доларів).
Водночас, є альтернатива – ресурс, за допомогою якого можна відразу отримати доступ до власних заморожених коштів. Щоправда, доведеться заплатити до 20% від суми переказу за таке виведення.
WebMoney закликає користувачів не поспішати і сам шукає альтернативу.
«Ми працюємо над тим, щоб мінімізувати втрати наших користувачів. Такі речі за один день не робляться», – повідомив ресурс WebМoney на Фейсбуці.
WebMoney в Україні
У забороні WebMoney є кілька нюансів. Скажімо, у 2013 році, за часів екс-президента Віктора Януковича, ДФС провела обшуки та вилучила сервери компанії-гаранта. Тоді заблокували рахунків приблизно на 60 мільйонів гривень.
Проте вже після Революції гідності у нової влади не знайшлось претензій: із рахунків зняли арешт, а WebMoney внесли до переліку платіжних систем НБУ. Улітку 2015 року партнером цього онлайн-гаманця навіть став державний банк «Ощадбанк».
І ось – у 2018 році WebMoney знову опинився у переліку небажаних в Україні.
Чому заборонили?
РНБО рідко деталізує причин появи тієї чи іншої компанії у санкційному списку. У випадку з WebMoney відомо лише, що цю юридичну особу звинувачують у тому, що вона пов’язана з російською агресією проти України.
У WebMoney ж заявляють, що рішення влади стало для них повною несподіванкою. І вважають, що у такий спосіб – політичними важелями – намагаються взяти під контроль компанію, що завжди прозоро працювала за українськими законами.
«Очевидно, що діяльність такого значущого гравця на ринку не могла не привернути уваги окремих представників влади, які намагалися будь-яким способом заблокувати роботу системи в Україні та спрямувати кошти наших користувачів у потрібні їм фінансові потоки», – кажуть у компанії.
Це рішення ударить у першу чергу по кристувачах WebMoney – переважно це фрілансери і дрібний бізнес, каже заступник Інституту майбутнього Юрій Романенко.
«Не було ніякого обґрунтування, попередження. Раптом усіх поставили перед фактом. Думаю, реальні мотиви не пов’язані з боротьбою з росіянами. Тому що WebMoney номінально є не російською, а литовською компанією. І WebMoney працює у Європі: розрахунки у доларах ідуть через Гонконг, розрахунки у євро – через Європу. І ніхто їх там не збирається закривати», – каже він.
На думку експерта, заборона цього онлайн-гаманця може бути нічим інакшим, як переділом ринку.
«Будуть заводити на ринок, найімовірніше, якогось свого оператора, за допомогою якого спробують заповнити цю нішу. Але це буде настільки ж провально, як і спроба створити свою нову соцмережу, коли забороняли російські соцмережі», – додає Романенко.
«Экономические известия» під санкціями
Ще одне резонансне обмеження стосується українського медіаресурсу «Медіа інновейшн груп», до складу якого входять ділові видання, зокрема, сайт «Экономические известия». Цій компанії заморозять активи, заборонять фінансові операції. Сайт «Экономических известий» уже недоступний.
У «Медіа інновейшн груп» заявляють, що досі не розуміють, чому вони опинились у санкційному переліку РНБО.
«Ми не надавали приводу для сумнівів щодо патріотичної спрямованості нашої редакційної політики. Сайт щоденно публікував десятки новин, які допомагали нашим читачам не тільки бути в курсі подій в Україні, але й розуміти справжні причини війни на сході, мотиви економічних та політичних кроків Москви та їхніх наслідків. В тому числі пояснюючи, чому російські компанії – небажані гості на нашому ринку», – мовиться у заяві медіа.
Незалежний аналіз контенту сайту «Экономических известий» за останні чотири роки підтвердить патріотичність, запевняє видання.
Свобода слова
Низка медійних громадських організацій («Інститут масової інформації», «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа», «Інститут розвитку регіональної преси», «Альянс за громадянські права», «Європейська медіа-платформа») закликає українську владу відмовитись від практики блокування сайтів без рішення суду.
«Надмірне блокування веб-сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур є неприпустимим для демократичної європейської країни, якою прагне бути Україна», – мовиться в заяві.
Якщо ж сайт блокується на підставі підписаного указу президента, а не судового рішення, – це погіршує ситуацію зі свободою інтернету в Україні, вважають медіаексперти.
У 2017 році до списку санкцій внесли 1228 фізичних осіб та 468 компаній. Цьогоріч його розширили до 1748 фізичних та 756 юридичних осіб.
