Вже не вперше в Україні набув розголосу прояв дискримінації людей із інвалідністю у закладах громадського харчування. Киянку із ДЦП Людмилу Глушко попросили піти із закладу громадського харчування в історичній частині Києва. За два роки до того широкого розголосу набула історія Романа Кисляка – переселенця з інвалідністю, якого так само не пустили в ресторан у Львові. Після історії Романа у соцмережах поширювався флешмоб «На каву із другом». Та чи дійсно розголос подібних випадків зменшує прояви дискримінації? Та як діяти людям з інвалідністю, які потрапляють у подібні ситуації?
Киянка з інвалідністю Людмила Глушко розповіла у соціальній мережі Facebook, що її вигнали із київського кафе: «Все буває вперше. Навіть коли офіціант виганяє тебе із кафе…Зовні милий і затишний, атмосферний заклад в центрі Подолу виявився прогнившим із середини...»
За словами дівчини, в таку ситуацію вона потрапляє вперше. До цього вона жодного разу не відчувала дискримінації у громадських місцях: «До мене у всіх закладах ставляться привітно, інколи навіть пропонують пригостити кавою».
Людмила має гіперкінетичну форму дитячого церебрального паралічу. Вона здобула фах літературознавця у Києво-Могилянській академії, грає в театрі, відвідує уроки сценарної майстерності: «Я зараз вчуся в школі сценаристів, і мені одразу сподобалась назва закладу «Stories cafe». Сам заклад знаходиться в історичній частині міста – на київському Подолі».
Він на мене так подивився, наче запитував поглядом, що я тут забула. Тоді він підійшов і запитав: «Чи не могли б ви покинути приміщення?». Я не могла повіритиЛюдмила Глушко
У коментарі Радіо Свобода дівчина розповідає, що коли вона зайшла до закладу, на неї почав дуже пильно дивитись офіціант біля барної стійки: «Він на мене так подивився, наче запитував поглядом, що я тут забула. Тоді він підійшов і запитав: «Чи не могли б ви покинути приміщення?». Я на секунду зніяковіла, не могла повірити, а тоді просто не стрималась і вигукнула: «Та ви – хам!».
До інциденту з Людмилою користувачі інтернету оцінювали кафе переважно схвально. Після посту киянки адміністратори «Stories cafe» принесли дівчині вибачення в коментарях. Але щойно історія почала набувати розголосу, сторінку в соцмережах видалили взагалі, аби не увіковічувати негатив у відгуках.
В соцмережах обурюються щодо поведінки співробітника «Stories cafe»:
На запитання, чому вночі сторінка ресторану в Facebook зникла, керівник наголосив, що вона запрацює, щойно він наживо поговорить із Людмилою: «Думка Людмили – для мене передусім. Хочемо з нею зустрітись і просто по-людськи поговорити, визнати, що ми вчинили неправильно».
Щодо офіціанта, який прогнав дівчинку із ресторану, то, за словами керівництва закладу, з ним розірвали угоду на наступний день після інциденту.
Чи буде примирення?
Людмила підтверджує, що адміністрація закладу зв’язувалась з нею щодо інциденту й запрошувала до них знову: «Вони зараз поводяться як підлабузники. Вони запрошують мене знову, але це звучить як знущання. Мені важко йти туди вдруге, це буде надто принизливо. Та і вся ситуація дуже принизлива».
Це – вже не перший випадок, коли дискримінація людей із інвалідністю в Україні набуває широкого розголосу. В 2016 році переселенця із інвалідністю Романа Кисляка вигнали із одного з львівських ресторанів, сприйнявши за жебрака.
Тоді чоловік сприйняв цю ситуацію смиренно, оскільки проблема інклюзивності суспільства для нього була звичною справою: «Він мене бачив перший раз у житті. Нема інклюзивних шкіл в Україні, такі люди, як я, ізольовані, тому мають низьку самооцінку».
Читайте також: У 2018 році в Україні планують відкрити 500 інклюзивно-ресурсних центрів – Зубко
Тоді ситуація з Романом Кисляком спричинила резонанс і підняла питання щодо ставлення суспільства до людей із інвалідністю. Чоловік також відмовився прийти вдруге до закладу, з якого його попросили піти. Тоді розпочався флешмоб «На каву із другом», в рамках якого Роман навіть зустрівся із першою леді України Мариною Порошенко.
«Дуже важливо, що українці відгукнулися на цю акцію і проявили свою небайдужість до осіб з обмеженими можливостями. І мені б дуже хотілося, щоб ця акція була безстроковою, щоб ми щодня приділяли увагу таким людям, адже вони – цілий світ», – сказала тоді дружина президента України.
Як діяти в таких випадках?
Часто люди з інвалідністю не знають, як боротися із проявами дискримінації. Насправді в таких випадках постраждалі можуть навіть претендувати на фінансове відшкодування, але здебільшого вони навіть не заявляють про порушення своїх прав, розповідає керівник відділу організаційно-правової роботи Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України Лариса Байда.
За приниження можна навіть затребувати компенсацію. На допомогу приходять правозахисні організаціїЛариса Байда
«До нас рідко звертаються за допомогою в таких ситуаціях. Хоча такі
випадки непоодинокі. Незвикло суспільство до того, що людина з інвалідністю вільно може зайти
в кафе випити кави або пообідати. В кожній людині потрібно бачити клієнта і ставитись з
повагою.
В таких випадках дійсно варто звертатись у правозахисні, громадські організації, у ЗМІ. Також варто залишати відгуки в книгах скарг, особливо якщо заклад мережевий. За приниження можна навіть затребувати компенсацію. На допомогу приходять правозахисні організації, можна подати позов до суду, бо кожна людина має право вільно заходити в будь-які заклади громадського харчування. Та люди з інвалідністю рідко хочуть відстоювати свої права, тут ми бачимо пасивність», – додає вона.
Читайте також: Працевлаштуватися з інвалідністю: як усунути перешкоди?
Наразі сторінка «Stories cafe» у соцмережах функціонує у частковому режимі – на ній так само не можна залишати свої відгуки та коментарі щодо обслуговування.
