На саміті Україна – ЄС, що відбудеться влітку в Брюсселі, навряд ухвалять практичні речі, вважає радник міністра закордонних справ України Тарас Качка. Втім, він зазначає: якщо в рамках Угоди про асоціацію закріплять кілька інтеграційних пріоритетів, це означатиме готовність ЄС до повної інтеграції України. Тим часом декан історичного факультету Донецького національного університету імені Стуса Юрій Теміров покладає надії на те, що українській дипломатії вдасться зробити саміт практичною подією.
Радник міністра закордонних справ України Тарас Качка зазначає, що саміт Україна – ЄС завжди був зустріччю дуже високого рівня, на якій рідко ухвалюються практичні речі. Тому очікування від цієї події в нього не надто високі.
Одним із цікавих пунктів може бути рішення про те, яким чином надати нового дихання Угоді про асоціаціюТарас Качка
«Це ювілейний саміт, і перший саміт в умовах, коли повністю діє Угода про асоціацію. Очевидно, що одним із цікавих пунктів може бути рішення про те, яким чином надати нового дихання Угоді про асоціацію», – вважає Качка.
За його словами, таким новим диханням може стати подальше наближення до Шенгену. Експерт переконує, що сьогодні обидві сторони – українська та європейська – шукають шляхи запуску великих проектів у рамках Угоди про асоціацію.
Тим часом декан історичного факультету Донецького національного університету імені Стуса Юрій Теміров покладає надії на те, що українській дипломатії вдасться зробити цю подію не символічною, а практичною.
Українська сторона зацікавлена більше акцентувати питання, пов’язані з санкційним режимом проти Росії, участю ЄС у фінансовій допомозі УкраїніЮрій Теміров
«Я очікую, що на саміті буде достатньо серйозна дискусія, обговорення акцентів порядку денного. Тому що ключові питання порядку денного в нашому діалозі з Європейським союзом поділяються і українською, і європейською стороною. Але якщо ми подивимося на акценти, то європейська сторона більше акцентує хід реформ, українська сторона зацікавлена в тому, щоб більше акцентувати питання, пов’язані з санкційним режимом проти Росії, участю Європейського союзу в фінансовій допомозі Україні», – каже Теміров в ефірі Радіо Свобода.
Окрім того, експерт сподівається, що на саміті буде ухвалена декларація, наповнена практичним змістом, якої минулого разу не було.
Теміров переконаний, що Україна буде і надалі акцентувати на питанні офіційної заяви і визнання перспектив членства України в Європейському союзі.
ЄС змінив позицію стосовно розширення і тепер говорить про розширення на Балкани, але щодо України існує дуже велика інерціяТарас Качка
Перспективи членства можуть зафіксувати до 2021 року, вважає Качка, але аж ніяк не цього разу.
«Європейський союз хоча і змінив свою позицію стосовно розширення і досить активно тепер говорить про розширення на Балкани, іще рік тому Юнкер (голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер – ред.) говорив про те, що Єврокомісія не буде ніяк займатися розширенням, усе одно вони повернулися до цієї теми, – але, тим не менше, щодо України, я думаю, існує дуже велика інерція. І тому цього року це не буде головною новиною», – пояснює Качка.
Він переконаний: якщо на цьогорічному саміті закріплять кілька інтеграційних пріоритетів у рамках Угоди про асоціацію, це означатиме, що Європейський союз готовий до повної інтеграції України, принаймні в певних секторах.
«Я ставлю на енергетику, цифровий союз, який в Угоді про асоціацію добре прописаний, є пріоритетом Європейського союзу в цілому і є пріоритетом, політично визначеним і урядом, і президентом України. Також очевидно, що пріоритетом буде все, що пов’язане з торгівлею, бо в нас торгівля досить динамічно розвивається, але окрім зняття тарифів, нам потрібно багато чого зробити у сфері митниці, технічного регулювання», – зазначає Качка.
Все, що можна було отримати від Європейського союзу, Україна вже отримала, вважає співзасновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко.
Програму-максимум із того, що можна було витягти з ЄС за ці роки, Україна взяла: «безвіз» є, зона вільної торгівлі запрацювала. Ми з Європи більше нічого не візьмемоЮрій Романенко
«У принципі, для Європейського союзу все зрозуміло стосовно перспектив реформ тут на найближчий рік, бо кардинальні якісь кроки робити влада вже не буде, оскільки дуже крихкий баланс. Я б нічого не чекав від цього саміту особливого, тільки якісь косметичні речі. В принципі, програму-максимум із того, що можна було витягти з Європейського союзу за ці роки, Україна, за умови, що така влада в нас ефективна, взяла: «безвіз» є, зона вільної торгівлі запрацювала. Ми з Європи більше нічого не візьмемо», – зазначає Романенко.
Україні не вдасться більше нічого взяти від Європи не тільки тому, що є проблеми всередині країни, переконаний Романенко, але й тому, що в самому Європейському союзі поширюється криза.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
